ВПЛИВ ПЕРФУЗІЙНОГО ТИСКУ ТА ВАЗОПРЕСОРІВ НА РИЗИК ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ПАНКРЕАТОДУОДЕНЕКТОМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.2.14851Ключові слова:
панкреатодуоденектомія, післяопераційні ускладнення, панкреатичні фістули, перфузійний тиск, вазопресори, норепінефринАнотація
Мета роботи: дослідити вплив перфузійного тиску та застосування вазопресорів на частоту виникнення післяопераційних панкреатичних фістул (ПОПФ) та інших ускладнень у пацієнтів після панкреатодуоденектомії. Оскільки ПОПФ є одним із найсерйозніших ускладнень, що вимагає тривалого лікування та може призвести до збільшення летальності, знання про фактори ризику їх виникнення є критично важливими для оптимізації післяопераційного менеджменту.
Матеріали і методи. Аналіз охопив 234 пацієнтів, що перенесли панкреатодуоденектомію протягом 2022–2023 років. Дослідження базувалося на ретроспективному огляді даних, зібраних у Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова. Вивчали перфузійний тиск, застосування вазопресорів, тривалість операції, текстуру кукси підшлункової залози, а також використання профілактичної антибіотикотерапії.
Результати. У нашому дослідженні, яке включало з 234 пацієнти (150 чоловіків та 84 жінки, середній вік 68 років) було виявлено, що панкреатичні фістули (ПОПФ) виникли у 44 пацієнтів (18,8 %), з яких 27 випадків були класифіковані як ступінь B (61,36 %) та 17 випадків – як ступінь C (38,64 %) згідно з класифікацією ISGPS. Середня тривалість операції становила близько 356 хвилин. Аналіз показав, що зниження перфузійного тиску на 1 мм рт. ст. значно (p<0,05) підвищує ризик ПОПФ на 158 %. Дозування вазопресора норепінефрину не продемонструвало статистично значимого впливу на ризик ПОПФ (p>0,05), що свідчить про можливість безпечного використання вазопресорів для корекції гіпотензії, не збільшуючи ризик ускладнень.
Статистичний аналіз виявив значущу різницю показників середнього перфузійного тиску між групами з ПОПФ та без нього, де група без ПОПФ мала вищий середній перфузійний тиск (71,15 мм рт. ст.), порівняно з групою з ПОПФ (66,55 мм рт. ст.) з p-критерієм приблизно 6,91×10−7. Тривалість операції також значимо відрізнялася і була довшою у випадках з ПОПФ (391,05 хвилин) порівняно з випадками без ПОПФ (348,01 хвилин), з p-критерієм 0,0057. Однак, середній обсяг крововтрати, хоча й був вищим у групі з ПОПФ, не досяг статистичної значимості (p=0,0554), що свідчить про відсутність значущої різниці за цим показником.
За результатами ROC-аналізу було визначено, що перфузійний тиск нижче 69,35 мм рт. ст. асоціюється зі значним підвищенням ризику ПОПФ, що може слугувати пороговим значенням для ідентифікації пацієнтів високого ризику та впровадження відповідних профілактичних заходів. Площа під ROC-кривою (AUC) становить приблизно 0.76, що підтверджує добру діагностичну здатність моделі відрізняти випадки з ПОПФ від випадків без ПОПФ.
Ці результати підкреслюють важливість моніторингу перфузійного тиску як критичного фактора для запобігання розвитку ПОПФ після панкреатодуоденектомії, а також важливість додаткових досліджень для оптимізації використання вазопресорів у цій категорії пацієнтів.
Посилання
Giuliani T, Perri G, Kang R, Marchegiani G. Current Perioperative Care in Pancreatoduodenectomy: A Step-by-Step Surgical Roadmap from First Visit to Discharge. Cancers (Basel) 2023 Apr 26; 15(9):2499. doi: 10.3390/cancers15092499.
Busquets J, Martín S, Secanella L, Sorribas M, Cornellà N, Altet J, Peláez N, Bajen M, Carnaval T, Videla S, Fabregat J. Delayed gastric emptying after classical Whipple or pylorus-preserving pancreatoduodenectomy: a randomized clinical trial (QUANUPAD). Langenbecks Arch Surg 2022 Sep; 407(6):2247-2258. doi: 10.1007/s00423-022-02583-9.
Harada N, Ishizawa T, Inoue Y, Aoki T, Sakamoto Y, Hasegawa K, et al. Acoustic radiation force impulse imaging of the pancreas for estimation of pathologic fibrosis and risk of postoperative pancreatic fistula. J Am Coll Surg 2014; 219:887-894. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2014.07.940.
Kanda M, Fujii T, Suenaga M, Takami H, Hattori M, Inokawa Y, et al. Estimated pancreatic parenchymal remnant volume accurately predicts clinically relevant pancreatic fistula after pancreatoduodenectomy. Surgery 2014; 156:601-610. doi: 10.1016/j.surg.2014.04.011.
Douglas N, Leslie K, Darvall JN. Vasopressors to treat postoperative hypotension after adult noncardiac non-obstetric surgery: a systematic review. Br J Anaesth 2023 Nov; 131(5):813-822. doi: 10.1016/j.bja.2023.08.022.
Russell JA. Vasopressor therapy in critically ill patients with shock. Intensive Care Med 2019 Nov; 45(11):1503-1517. doi: 10.1007/s00134-019-05801-z.
Laks S, Isaak RS, Strassle PD, Hance L, Kolarczyk LM, Kim HJ. Increased Intraoperative Vasopressor Use as Part of an Enhanced Recovery After Surgery Pathway for Pancreatectomy Does Not Increase Risk of Pancreatic Fistula. J Pancreat Cancer 2018 Jun 1;4(1):33-40. doi: 10.1089/pancan.2018.0007.
Zakrison T, Nascimento BA Jr, Tremblay LN, Kiss A, Rizoli SB. Perioperative vasopressors are associated with an increased risk of gastrointestinal anastomotic leakage. World J Surg 2007 Aug;31(8):1627-34. doi: 10.1007/s00268-007-9113-4.
Fischer PE, Nunn AM, Wormer BA, Christmas AB, Gibeault LA, Green JM, Sing RF. Vasopressor use after initial damage control laparotomy increases risk for anastomotic disruption in the management of destructive colon injuries. Am J Surg 2013 Dec;206(6):900-3. doi: 10.1016/j.amjsurg.2013.07.034.
Sugiura T, Uesaka K, Ohmagari N, Kanemoto H, Mizuno T. Risk factor of surgical site infection after pancreaticoduodenectomy. World J Surg. 2012; 36:2888–2894. doi: 10.1007/s00268-012-1742-6.
Bassi C, Marchegiani G, Dervenis C, Sarr M, Abu Hilal M, Adham M, et al. The 2016 update of the International Study Group (ISGPS) definition and grading of postoperative pancreatic fistula: 11 years after. Surgery 2016;161:584–591. doi: 10.1016/j.surg.2016.11.014.
Wang BW, Mok KT, Chang HT, et al. APACHE II score: a useful tool for risk assessment and an aid to decision-making in emergency operation for bleeding gastric ulcer. J Am Coll Surg 1998; 187:287–294.
Markus PM, Martell J, Leister I, et al. Predicting postoperative morbidity by clinical assessment. Br J Surg 2005;92:101–106.
Kimura W, Miyata H, Gotoh M, Hirai I, Kenjo A, Kitagawa Y, Shimada M, Baba H, Tomita N, Nakagoe T, Sugihara K, Mori M. A Pancreaticoduodenectomy Risk Model Derived From 8575 Cases From a National Single-Race Population (Japanese) Using a Web-Based Data Entry System: The 30-Day and In-hospital Mortality Rates for Pancreaticoduodenectomy. Ann Surg 2014; 259:773–780. doi: 10.1097/SLA.0000000000000263.
Gleeson E, Shaikh M, Shewokis P, Clarke J, Meyers W, Pitt H, Bowne W. WHipple-ABACUS a simple validated risk score for 30-day mortality after pancreaticoduodenectomy developed using the ACS-NSQIP database. Surgery 2016;160(5):1279-1287. doi: 10.1016/j.surg.2016.06.040.
Narayanan S, Martin A, Turrentine F, Bauer T, Adams R, Zaydfudim V. Mortality after pancreaticoduodenectomy: assessing early and late causes of patient death. J Surg Res 2018; 231:304-308. doi: 10.1016/j.jss.2018.05.075.
Aoki S, Miyata H, Konno H, Gotoh M, Motoi F, Kumamaru H, Wakabayashi G, Kakeji Y, Mori M, Seto Y, Unno M. Risk factors of serious postoperative complications after pancreaticoduodenectomy and risk calculators for predicting postoperative complications: a nationwide study of 17564 patients in Japan. J Hepato-Biliary-Pancreatic Sci 2017;24:243-251. doi: 10.1002/jhbp.438.
Robertson FP, Spiers HVM, Lim WB, Loveday B, Roberts K, Pandanaboyana S. Intraoperative pancreas stump perfusion assessment during pancreaticoduodenectomy: A systematic scoping review. World J Gastrointest Surg 2023 Aug 27;15(8):1799-1807. doi: 10.4240/wjgs.v15.i8.1799.
Hiltebrand L, Koepfli E, Kimberger O, Sigurdsson G, Brandt S. Hypotension during Fluid-restricted Abdominal Surgery: Effects of Norepinephrine Treatment on Regional and Microcirculatory Blood Flow in the Intestinal Tract. Anesthesiology 2011;114:557-564. doi: 10.1097/ALN.0b013e31820bfc81.
Redfors B, Bragadottir G, Sellgren J, Swärd K, Ricksten S. Effects of norepinephrine on renal perfusion, filtration, and oxygenation in vasodilatory shock and acute kidney injury. Intensive Care Med 2010; 37:60-67. doi: 10.1007/s00134-010-2057-4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О. Ю. УСЕНКО, О. М. СИДЮК, О. М. СИМОНОВ, М. В. АНТОНЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
