АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТЯЖКИМ ПЕРЕБІГОМ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ ТА ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.1.14648Ключові слова:
гострий панкреатит, ожиріння, алгоритм, ресусцитація, післяопераційні ускладненняАнотація
Мета роботи: вивчити та визначити тактику лікування в пацієнтів із тяжким перебігом гострого панкреатиту та ожирінням.
Матеріали і методи. Для досягнення мети пацієнтів із тяжким гострим панкреатитом та ожирінням (середній показник ІМТ становив 37,48±2,19 кг/м2) було рандомізовано на дві групи. У 1-й групі (n=18) впродовж перших 5 днів застосовували ресусцитацію Рінгер-лактатом, на 10-ту добу виконували діагностичну тонкоголкову пункцію під контролем УЗД з метою контролю флори. Первинним етапом оперативного втручання було дренування під контролем УЗД. Вторинним етапом оперативного втручання, в разі необхідності – лапароскопічна ретроперитонеальна некректомія (ретроперитонеальний відеоасистований дебридмент – VARD). Відкрите оперативне втручання виконували при розвитку абдомінального компартмент-синдрому. У 2-й групі – контрольній (n=18), як і в групі дослідження, первинним етапом було дренування під контролем УЗД. Вторинним етапом було оперативне втручання в об’ємі традиційної серединної лапаротомії із формуванням лапаростоми.
Результати. Наявність двох незалежних вибірок дає змогу здійснити оцінку ефективності результатів лікування. Виявлено статистично значущу різницю рівня прокальцитоніну у порівнюваних групах на 10-ту добу (1,83 порівняно із 3,32 нг/мг; р=0,001; α=0,05), на 15-ту добу (1,15 порівняно із 1,83 нг/мг; р=0,001; α=0,05) та на 45-ту добу (0,35 порівняно із 0,55 нг/мг; р=0,001; α=0,05). Дані показники підтверджують ефект ескалаційного методу лікування шляхом зниження ризику рівня інфікування. Тривалість перебування у стаціонарі корелює із наявністю післяопераційних ускладнень. У дослідній групі тривалість перебування в стаціонарі становила 49,7±4,2 ліжко-дня, натомість у групі порівняння – 56,67±5,84 ліжко-дня (р=0,01; α=0,05). Збільшення тривалості перебування у стаціонарі пов’язане із післяопераційними ускладненнями класу Clavien – Dindo ІІІ b та IV a. Ускладнення IV a класу передбачає перебування пацієнтів у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Серед пацієнтів групи дослідження тривалість перебування у ВРІТ становила 8,3±2,6 ліжко-дня, на відміну від групи порівняння, де показник склав 11,3±3,2 ліжко-дня (р=0,01; α=0,05).
Про ефективність раннього застосування Рінгеру-лактату у пацієнтів із тяжким перебігом гострого панкреатиту та ожирінням свідчить статистично значуща різниця рівня СРБ у порівнюваних групах на 10-ту добу (р=0,035; α=0,05). Застосування у групі дослідження VARD як вторинного етапу оперативного втручання є менш травматичним, але водночас дієвим методом (р=0,001; α=0,05), що зменшує загальну кількість ускладнень (χ²=4,012; р=0,046). Оцінка “до” – “після” виявила ефективність лікування методикою дослідної групи (χ²=5,4; р=0,021).
Посилання
Working Group IAP/APA Acute Pancreatitis Guidelines (2013). IAP/APA evidence-based guidelines for the management of acute pancreatitis. Pancreatology : official journal of the International Association of Pancreatology (IAP) ... [et al.], 13(4 Suppl 2), e1–e15. https://doi.org/10.1016/j.pan.2013.07.063 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2013.07.063
Dumnicka P, Maduzia D, Ceranowicz P, Olszanecki R, Drożdż R, Kuśnierz-Cabala B. The Interplay between Inflammation, Coagulation and Endothelial Injury in the Early Phase of Acute Pancreatitis: Clinical Implications. IJMS. 2017 Feb 8;18(2): 354. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms18020354
Kebkalo A, Tkachuk O, Reiti A. Peculiarities of Clinical Indices, Duration and Complication of Acute Pancreatitis in Patients With Comorbid Obesity. Lʹviv klin visn. 2019 Nov 1;2-3(26-27): 16-23. DOI: https://doi.org/10.25040/lkv2019.02.016
Afghani E, Pandol SJ, Shimosegawa T, Sutton R, Wu BU, Vege SS, et al. Acute Pancreatitis—Progress and Challenges. Pancreas. 2015 Nov;44(8): 1195-210 DOI: https://doi.org/10.1097/MPA.0000000000000500
Janisch NH, Gardner TB. Advances in Management of Acute Pancreatitis. Gastroenterology Clinics of North America. 2016 Mar;45(1): 1-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gtc.2015.10.004
Bendersky V, Mallipeddi M, Perez A, Pappas T. Necrotizing pancreatitis: challenges and solutions. CEG. 2016 Oct;Volume 9: 345-50. DOI: https://doi.org/10.2147/CEG.S99824
Kebkalo A, Tkachuk O, Reyti A. Features of the course of acute pancreatitis in patients with obesity. Pol Przegl Chir. 2019 Sep 11;91(5): 1-5. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0013.4147
Arlt A, Erhart W, Schafmayer C, Held H, Hampe J. Antibiosis of Necrotizing Pancreatitis. Visc Med. 2014;30(5): 318-24. DOI: https://doi.org/10.1159/000367948
Banks PA, Bollen TL, Dervenis C, Gooszen HG, Johnson CD, Sarr MG, et al. Classification of acute pancreatitis—2012: revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Gut. 2013 Jan;62(1): 102-11. DOI: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-302779
Greenberg JA, Hsu J, Bawazeer M, Marshall J, Friedrich JO, Nathens A, et al. Clinical practice guideline: management of acute pancreatitis. cjs. 2016 Apr;59(2): 128-40. DOI: https://doi.org/10.1503/cjs.015015
Meher S, Mishra TS, Sasmal PK, Rath S, Sharma R, Rout B, et al. Role of Biomarkers in Diagnosis and Prognostic Evaluation of Acute Pancreatitis. Journal of Biomarkers. 2015 Aug 5;2015: 1-13. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/519534
Bruno MJ. Improving the Outcome of Acute Pancreatitis. Dig Dis. 2016;34(5): 540-5. DOI: https://doi.org/10.1159/000445257
John B, Srinivasan G, Venkatakrishnan L, Sambandam S, Singh G, Kaur M, et al. Current concepts in the management of acute pancreatitis. J Family Med Prim Care. 2016;5(4): 752. DOI: https://doi.org/10.4103/2249-4863.201144
Huan C. Mechanisms of interleukin-22’s beneficial effects in acute pancreatitis. WJGP. 2016;7(1): 108. DOI: https://doi.org/10.4291/wjgp.v7.i1.108
Kitagawa M, Hayakawa T. Antiproteases in the treatment of acute pancreatitis. JOP. 2007 Jul 9;8(4 Suppl): 518-25.
Dellinger RP, Levy MM, Rhodes A, Annane D, Gerlach H, Opal SM, et al. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Severe Sepsis and Septic Shock, 2012. Intensive Care Med. 2013 Feb;39(2): 165-228. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-012-2769-8
Surati K, Suthar K, Shah J, Parekh B. Study of recent trends in acute pancreatitis. Int J Med Sci Public Health. 2014;3(1): 63. DOI: https://doi.org/10.5455/ijmsph.2013.011020131
Yang Z, Meng X, Xu P. Central role of neutrophil in the pathogenesis of severe acute pancreatitis. J Cellular Molecular Medi. 2015 Nov;19(11): 2513-20. DOI: https://doi.org/10.1111/jcmm.12639
Schouten M, Wiersinga WJ, Levi M, van der Poll T. Inflammation, endothelium, and coagulation in sepsis. Journal of Leukocyte Biology. 2008 Mar 1;83(3): 536-45. DOI: https://doi.org/10.1189/jlb.0607373
Chen CC, Wang SS, Lee FY. Action of antiproteases on the inflammatory response in acute pancreatitis. JOP. 2007 Jul 9;8(4 Suppl):488-94.
van Santvoort HC, Besselink MG, Bakker OJ, Hofker HS, Boermeester MA, Dejong CH, et al. A Step-up Approach or Open Necrosectomy for Necrotizing Pancreatitis. N Engl J Med. 2010 Apr 22;362(16): 1491-502. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa0908821
Bakker OJ, van Santvoort HC, van Brunschot S, Geskus RB, Besselink MG, Bollen TL, et al. Endoscopic Transgastric vs Surgical Necrosectomy for Infected Necrotizing Pancreatitis. JAMA. 2012 Mar 14;307(10): 1053. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2012.276
van Brunschot S, van Grinsven J, van Santvoort HC, Bakker OJ, Besselink MG, Boermeester MA, et al. Endoscopic or surgical step-up approach for infected necrotising pancreatitis: a multicentre randomised trial. Lancet. 2018 Jan 6;391(10115): 51-8. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31189-9
Gurusamy KS, Belgaumkar AP, Haswell A, Pereira SP, Davidson BR. Interventions for necrotising pancreatitis. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016 Apr 16;2016(4) DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD011383.pub2
Driedger M, Zyromski NJ, Visser BC, Jester A, Sutherland FR, Nakeeb A, et al. Surgical Transgastric Necrosectomy for Necrotizing Pancreatitis. Annals of Surgery. 2020 Jan;271(1): 163-8. DOI: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003048
Jaipuria J. Intra-abdominal pressure: Time ripe to revise management guidelines of acute pancreatitis?. WJGP. 2016;7(1): 186. DOI: https://doi.org/10.4291/wjgp.v7.i1.186
De Waele JJ, Hesse UJ, Pattyn P, Decruyenaere J, de Hemptinne B. Postoperative lavage and on demand surgical intervention in the treatment of acute necrotizing pancreatitis. Acta Chir Belg. 2000 Feb;100(1): 16-20. DOI: https://doi.org/10.1080/00015458.2000.12098509
Harris JA, Jury RP, Catto J, Glover JL. Closed drainage versus open packing of infected pancreatic necrosis. Am Surg. 1995 Jul;61(7): 612-7; discussion 617-8.
Pliakos I, Papavramidis TS, Mihalopoulos N, Koulouris H, Kesisoglou I, Sapalidis K, et al. Vacuum-assisted closure in severe abdominal sepsis with or without retention sutured sequential fascial closure: A clinical trial. Surgery. 2010 Nov;148(5): 947-53. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surg.2010.01.021
Kirkpatrick AW, Roberts DJ, Faris PD, Ball CG, Kubes P, Tiruta C, et al. Active Negative Pressure Peritoneal Therapy After Abbreviated Laparotomy. Annals of Surgery. 2015 Jul;262(1): 38-46 DOI: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000001095
Atema JJ, Gans SL, Boermeester MA. Systematic Review and Meta-analysis of the Open Abdomen and Temporary Abdominal Closure Techniques in Non-trauma Patients. World j surg. 2015 Apr;39(4): 912-25. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-014-2883-6
Koperna T, Schulz F. Relaparotomy in Peritonitis: Prognosis and Treatment of Patients with Persisting Intraabdominal Infection. World j surg. 2000 Jan;24(1): 32-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s002689910007
Coccolini F, Catena F, Montori G, Ceresoli M, Manfredi R, Nita GE, et al. IROA: the International Register of Open Abdomen.. World J Emerg Surg. 2015 Dec;10(1): DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-015-0029-2
Pommerening MJ, DuBose JJ, Zielinski MD, Phelan HA, Scalea TM, Inaba K, et al. Time to first take-back operation predicts successful primary fascial closure in patients undergoing damage control laparotomy. Surgery. 2014 Aug;156(2): 431-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surg.2014.04.019
Björck M, Wanhainen A. Management of Abdominal Compartment Syndrome and the Open Abdomen. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. 2014 Mar;47(3): 279-87. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2013.12.014
Godat L, Kobayashi L, Costantini T, Coimbra R. Abdominal damage control surgery and reconstruction: world society of emergency surgery position paper. World J Emerg Surg. 2013 Dec;8(1) DOI: https://doi.org/10.1186/1749-7922-8-53
De Keulenaer B, Regli A, De laet I, Roberts D, Malbrain ML. What’s new in medical management strategies for raised intra-abdominal pressure: evacuating intra-abdominal contents, improving abdominal wall compliance, pharmacotherapy, and continuous negative extra-abdominal pressure. Anaesthesiol Intensive Ther. 2014 Aug 4. DOI: https://doi.org/10.5603/AIT.a2014.0065
Chen Y, Ye J, Song W, Chen J, Yuan Y, Ren J. Comparison of Outcomes between Early Fascial Closure and Delayed Abdominal Closure in Patients with Open Abdomen: A Systematic Review and Meta-Analysis. Gastroenterology Research and Practice. 2014;2014: 1-8. DOI: https://doi.org/10.1155/2014/784056
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О. В. ТКАЧУК, О. В. ПОГОРЄЛОВ, А. Б. КЕБКАЛО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
