ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ОЦІНКА СТУПЕНЯ ФІБРОЗУ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.1.14638Ключові слова:
фіброз підшлункової залози, комп’ютерна томографія, післяопераційні ускладнення, фістула, гістологіяАнотація
Мета роботи: встановити кореляцію між щільністю підшлункової залози на КТ-зображеннях та ступенем фіброзу підшлункової залози за даними гістологічного дослідження.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз лікування 121 пацієнта, які перенесли панкреатодуоденектомію (ПД) з приводу захворювань біліопанкреатодуоденальної зони в одному закладі та гістологічно підтверджено фіброз підшлункової залози. Щільність паренхіми підшлункової залози вимірювали два незалежні радіологи в апаратах Hounsfield на передопераційних неконтрастних КТ-зображеннях, уникаючи судин і проток. Забарвлення колагену трихромом Массона на гістологічних зрізах, наданих незалежним патологоанатомом, використовували для визначення відсотка фіброзу відносно загальної площі тканини. Кореляції були проаналізовані за допомогою рангового тесту Спірмена між щільністю КТ, відсотком гістологічного фіброзу, діаметром панкреатичної протоки, інтраопераційною текстурою та ступенем післяопераційної панкреатичної нориці на основі критеріїв ISGPF.
Результати. Медіана щільності підшлункової залози становила 45,38 HU (інтерквартильний розмах від 27 до 80 HU). Було виявлено сильну позитивну кореляцію між щільністю КТ та відсотком гістологічного фіброзу (r=0,983, p<0,01). Аналіз робочих характеристик приймача визначив оптимальне значення 36,06 HU для диференціації гіподенсивної та гіперденсивної підшлункової залози з чутливістю 95,1 %, специфічністю 86,7 % та площею під кривою 0,93. Щільність КТ зменшувалася зі збільшенням ступеня післяопераційної панкреатичної нориці (r Спірмена =-0,449, p<0,01). Пацієнти з гіперденсивною підшлунковою залозою інтраопераційно мали достовірно вищу щільність КТ (49,97 проти 31,29 HU, p<0,01) та відсоток фіброзу (43,93 % проти 6,83 %, p<0,01) порівняно з гіподенсивною підшлунковою залозою. Кількісне вимірювання щільності КТ тісно корелює з гістологічним фіброзом та ризиком післяопераційних ускладнень. Одиниця Хаунсфілда, що дорівнює 36, ефективно диференціює гіперденсивну фіброзну підшлункову залозу від гіподенсивної підшлункової залози. Щільність КТ добре узгоджується з суб’єктивною інтраопераційною оцінкою текстури хірургом. Таким чином, передопераційна КТ-оцінка щільності та фіброзу підшлункової залози може допомогти у плануванні хірургічного втручання та стратифікації ризику при ХП.
Посилання
Deng Y, Zhao B, Yang M, Li C, Zhang L. Association Between the Incidence of Pancreatic Fistula After Pancreaticoduodenectomy and the Degree of Pancreatic Fibrosis. J Gastrointest Surg. 2018;22(3): 438-43. DOI: 10.1007/s11605-017-3660-2. Epub 2018 Jan 12. PMID: 29330723; PMCID: PMC5838130.
Huang Y, Shi J, Chen YY, Li K. Ultrasound-Guided Percutaneous Core Needle Biopsy for the Diagnosis of Pancreatic Disease. Ultrasound Med Biol. 2018;44(6): 1145-54.
Kuwahara T, Hirooka Y, Kawashima H, Ohno E, Yokoyama Y, Fujii T, et al. Usefulness of Endoscopic Ultrasonography-Elastography as a Predictive Tool for the Occurrence of Pancreatic Fistula After Pancreaticoduodenectomy. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2017;24(10): 649-56.
Kim SY, Kim H, Cho JY, Lim S, Cha K, Lee KH, et al. Quantitative assessment of pancreatic fat by using unenhanced CT: pathologic correlation and clinical implications. Radiology. 2014;271: 104-12. https://doi.org/10.1148/radiol.13122883.
Ohgi K, Okamura Y, Yamamoto Y, Ashida R, Ito T, Sugiura T, et al. Perioperative computed tomography assessments of the pancreas predict nonalcoholic fatty liver disease after pancreaticoduodenectomy. Medicine (Baltimore). 2016;95: e2535. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000002535.
Calabrò N, Borraccino C, Garlisi C, Bongiovanni T, Basile P, Abu-Omar A, Scaglione M, Romito R, Carriero A. Computed Tomography Imaging Evaluation of Pancreatic Density and Muscular Mass as Predictive Risk Factors for Pancreatic Fistula Formation after Duodenocephalopancreasectomy. Gastroenterol Insights. 2023;14: 282-92. https://doi.org/10.3390/gastroent14030020.
Sugiura T, Uesaka K, Ohmagari N, Kanemoto H, Mizuno T. Risk factor of surgical site infection after pancreaticoduodenectomy. World J Surg. 2012;36: 2888-94. https://doi.org/10.1007/s00268-012-1742-6.
Giuliani T, Perri G, Kang R, Marchegiani G. Current Perioperative Care in Pancreatoduodenectomy: A Step-by-Step Surgical Roadmap from First Visit to Discharge. Cancers (Basel). 2023;26;15(9): 2499. DOI: 10.3390/cancers15092499. PMID: 37173964; PMCID: PMC10177600.
Bassi C, Marchegiani G, Dervenis C, Sarr M, Abu Hilal M, Adham M, et al. The 2016 update of the International Study Group (ISGPS) definition and grading of postoperative pancreatic fistula: 11 years after. Surgery. 2016;161: 584-91. https://doi.org/10.1016/j.surg.2016.11.014.
Sano S, Okamura Y, Ohgi K, Sugiura T, Ito T, Yamamoto Y, Ashida R, Sasaki K, Uesaka K. Histological pancreatic findings correlate with computed tomography attenuation and predict postoperative pancreatic fistula following pancreatoduodenectomy. HPB (Oxford). 2022;24(9): 1519-26. DOI: 10.1016/j.hpb.2022.03.008. Epub 2022 Mar 16. PMID: 35367128.
Ohgi K, Okamura Y, Sugiura T, Ito T, Yamamoto Y, Ashida R, Aramaki T, Uesaka K. Pancreatic attenuation on computed tomography predicts pancreatic fistula after pancreaticoduodenectomy. HPB (Oxford). 2020;22(1): 67-74. DOI: 10.1016/j.hpb.2019.05.008. Epub 2019 Jun 19. PMID: 31229490.
Sofue K, Ueshima E, Masuda A, Estimation of pancreatic fibrosis and prediction of postoperative pancreatic fistula using extracellular volume fraction in multiphasic contrast-enhanced CT. Eur Radiol. 2022;32(5): 1770-80. DOI:10.1007/s00330-021-08173-7.
Jutric Z, Johnston WC, Grendar J, Haykin L, Mathews C, Harmon LK, Shen J, Hahn HP, Coy DL, Cassera MA, Helton WS, Rocha FG, Wolf RF, Hansen PD, Hammill CW, Alseidi AA, Newell PH. Preoperative computed tomography scan to predict pancreatic fistula after distal pancreatectomy using gland and tumor characteristics. Am J Surg. 2016;211(5): 871-6. ISSN 0002-9610. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2016.02.001.
Callery MP, Pratt WB, Kent TS, Chaikof EL, Vollmer CM Jr. A prospectively validated clinical risk score accurately predicts pancreatic fistula after pancreatoduodenectomy. J Am Coll Surg. 2013;216(1): 1-14. DOI: 10.1016/j.jamcollsurg.2012.09.002. Epub 2012 Nov 2. PMID: 23122535.
Hashimoto Y, Sclabas GM, Takahashi N, Kirihara Y, Smyrk TC, Huebner M, Farnell MB. Dual-phase computed tomography for assessment of pancreatic fibrosis and anastomotic failure risk following pancreatoduodenectomy. J Gastrointest Surg. 2011;15(12): 2193-204. DOI: 10.1007/s11605-011-1687-3. Epub 2011 Sep 27. PMID: 21948179.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О. Ю. УСЕНКО, О. М. СИМОНОВ, В. О. КРОПЕЛЬНИЦЬКИЙ, Ю. О. ХІЛЬКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
