Прогнозування інфекційних ускладнень в оперованих постраждалих із травмою верхньої кінцівки та грудної клітки після дорожно-транспортних пригод

М. П. БАБІЙ; А. І. ЦВЯХ

doi:10.11603/2414-4533.2023.4.14350

Автор(и)

М. П. БАБІЙ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
А. І. ЦВЯХ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14350

Ключові слова:

політравма, модель Байєса, ранговий аналіз, ретроспективне дослідження, верхня кінцівка, грудна клітка

Анотація

Мета роботи: визначити прогностичні фактори розвитку інфекційних ускладнень прооперованих пацієнтів із травмою верхньої кінцівки та грудної клітки.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження 186 медичних карт пацієнтів із травмами верхніх кінцівок та грудної клітки, які проходили стаціонарне лікування у КНП “Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги” впродовж 2015–2020 рр. Для вирішення проблеми прогнозування післяопераційних інфекційних ускладнень використовували метод послідовної діагностичної процедури на основі методу Байєса та з подальшим визначенням рівня клінічного результативного ризику.

Результати досліджень та їх обговорення. Було проведено аналіз клінічних та епідеміологічних характеристик постраждалих у дорожно-транспортних пригодах з метою виявлення ключових факторів, які впливають на розвиток інфекційних ускладнень. Ретельно було проаналізовано демографічні характеристики, тип учасника дорожного руху, супутні діагнози, ступінь травматизації за шкалою ISS, кількість хірургічних втручань та інші прогностичні ознаки. Була розроблена протокольна схема лікування пацієнтів із травмою верхньої кінцівки та грудної клітки після ДТП. Остаточний показник КРР розраховували з врахуванням оновлених ймовірностей згідно з аналізом бази даних на основі теореми Байєса. Аналіз ускладнень показує, що місцеві інфекційні ускладнення є найбільш частими. Це вимагає розробки ефективних стратегій профілактики та раннього лікування цих ускладнень. Клінічний результативний ризик є ключовим індикатором при прогнозуванні ймовірності інфекційних ускладнень після хірургічного втручання. Принцип комплексного підходу в лікуванні пацієнтів із політравмами повинен включати не тільки екстрену медичну допомогу, але й довгострокове планування лікування з прогнозуванням розвитку інфекційних ускладнень, їх профілактику та подальшу реабілітацію постраждалих.

Посилання

Berwick, D., Downey, A., & Cornett, E. (2016). A National Trauma Care System: Integrating military and civilian trauma systems to achieve zero preventable deaths after injury. National Academies Press, 1-490. DOI: https://doi.org/10.17226/23511

Guryev, S., Kusnir, V., & Soloviov, O. (2023). Clinical and epidemiological characteristics of road traffic injuries in the conditions of a metropolis. Trauma, 24(1), 14-19 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.1.24.2023.926

Platts-Mills, T.F., Flannigan, S.A., Bortsov, A.V., Smith, S., Domeier, R.M., Swor, R.A., et al. (2016). Persistent Pain Among Older Adults Discharged Home From the Emergency Department After Motor Vehicle Crash: A Prospective Cohort Study. Annals of Emergency Medicine, 67(2), 166-76.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.annemergmed.2015.05.003

Berecki-Gisolf, J., Collie, A., & McClure, R. (2013). Work disability after road traffic injury in a mixed population with and without hospitalisation. Accident Analysis & Prevention, 51, 129–34. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aap.2012.11.010

Bourke, M., Craike, M., & Hilland, T.A. (2019). Moderating effect of gender on the associations of perceived attributes of the neighbourhood environment and social norms on transport cycling behaviours. Journal of Transport Health, 13, 63-71. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jth.2019.03.010

Murgatroyd, D.F., Harris, I.A., Tran, Y., & Cameron, I.D. (2016). Predictors of return to work following motor vehicle related orthopaedic trauma. BMC Musculoskeletal Disorders, 17, 171. DOI: https://doi.org/10.1186/s12891-016-1019-6

Sharwood, L.N., Kifley, A., Craig, A., Gopinath, B., Jagnoor, J., & Cameron, I.D. (2021). Comparison of physical and psychological health outcomes for motorcyclists and other road users after land transport crashes: An inception cohort study. BMC Public Health, 21(1), 1983. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-021-12003-0

Shum, L.K., Chan, H., Erdelyi, S., Pei, L.X., & Brubacher, J.R. (2021). Predictors of poor health and functional recovery following road trauma: Protocol of a British Columbian inception cohort study. BMJ Open, 11(4), e049623. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-049623

Smith, J.A. (2019). Epidemiology and outcomes of chest trauma: A regional perspective. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 87(4), 838-845.

Gopinath, B., Jagnoor, J., Harris, I.A., Nicholas, M., Casey, P., Blyth, F., et al. (2015). Prognostic indicators of social outcomes in persons who sustained an injury in a road traffic crash. Injury, 46 (5), 909-17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.injury.2015.01.002

Prati, G., Fraboni, F., De Angelis, M., & Pietrantoni, L. (2019). Gender differences in cyclists’ crashes: An analysis of routinely recorded crash data. International Journal of Injury Control and Safety Promotion, 26 (4), 391-398. DOI: https://doi.org/10.1080/17457300.2019.1653930

Yannis, G., Nikolaou, D., Laiou, A., Stürmer, Y. A., Buttler, I., & Jankowska-Karpa, D. (2020). Vulnerable road users: Cross-cultural perspectives on performance and attitudes. IATSS Research, 44(3), 220-229. DOI: https://doi.org/10.1016/j.iatssr.2020.08.006

Curtis, E., Romanowski, K., Sen, S., Hill, A., & Cocanour, C. (2018). Frailty score on admission predicts mortality and discharge disposition in elderly trauma patients over the age of 65 y. Journal of Surgical Research, 230, 13-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2018.04.017

Hours, M., Chossegros, L., Charnay, P., Tardy, H., Nhac-Vu, H.-T., Boisson, D., et al. (2013). Outcomes one year after a road accident: Results from the ESPARR cohort. Accident Analysis & Prevention, 50, 92–102. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aap.2012.03.037

Alghnam, S., Palta, M., Remington, P.L., Mullahy, J., & Durkin, M.S. (2014). The association between motor vehicle injuries and health-related quality of life: A longitudinal study of a population-based sample in the United States. Quality of Life Research, 23(1), 119-127. DOI: https://doi.org/10.1007/s11136-013-0444-3

Wang, K.L., & Akar, G. (2019). Gender gap generators for bike share ridership: Evidence from Citi Bike system in New York City. Journal of Transport Geography, 76, 1-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jtrangeo.2019.02.003

Gupta, A. (2021). Comprehensive management of patients with chronic illnesses in the trauma setting: Challenges and strategies. Journal of Chronic Diseases Management, 4(2), 112-119.

Jones, T.K. (2021). General complications in trauma patients: A comprehensive review. Trauma Surgery & Acute Care Open, 6(1), e000567.

Perez, A. (2018). Early management of pneumothorax in a trauma setting. Emergency Medicine Journal, 35(11), 691-696.

Wang, E.Y. (2020). Bicycle safety equipment usage and injury patterns: A review. International Journal of Injury Control and Safety Promotion, 27(2), 202-209.