Хірургія екстракраніальних артерій у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнової зони в умовах хронічної ішемії
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14343Ключові слова:
екстракраніальні артерії, атеросклероз, оклюзія, хронічна ішеміяАнотація
Мета роботи: встановити причини розвитку ішемічного порушення мозку після хірургічної корекції кровотоку по ВСА у пацієнтів із атеросклеротичним стеноз/оклюзією ВСА при атеросклеротичній оклюзії аорто-клубово-стегнового басейну в умовах хронічної ішемії нижніх кінцівок.
Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 119 хворих із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну із ХАН ІІb-IV ст. (за класифікацією Rutherford). Пацієнти розділені на дві групи: 1-ша група – 72 хворих із ХАН ІІb-IV ст. із високим у 58 спостереженнях і дуже високим у 14 випадках ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень, ІІ група – 47 хворих із ХАН ІІІ-IV ст. із високим у 7 спостереженнях і дуже високим у 40 спостереженнях ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень. У 2 групу включені пацієнти із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку у ранньому післяопераційному періоді реперфузійно-реоксигенаційного синдрому.
У період підготовки до реваскуляризації атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони здійснили дослідження стану Вілізієвого кола. Серед 93 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій у 62 (64,41 %) осіб встановили замкнуте Вілізієве коло, а у 31 (33,33 %) спостереженнях – незамкнуте Вілізієве коло. Серед хворих 1-ї групи незамкнуте Вілізієве коло виявили у 15 спостереженнях (48,39 %), а серед пацієнтів 2-ї групи – у 16 (51,61 %) спостереженнях.
Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічну корекцію кровотоку за ВСА виконано 32 пацієнтам, з яких 18 хворих були у 1-й групі і 14 – у 2-й групі. У 18 спостереженнях діагностована ІІ ст. порушення мозкового кровотоку – транзиторна ішемічна атака, у 7 пацієнтів – ІІІ ст. порушення мозкового кровотоку, а у 3 осіб – V ст. порушення мозкового кровотоку. Виконано 32 хірургічних втручання на ВСА: у 32 спостереженнях – каротидна ендартеректомія, у 6 і у 4 випадках – відповідно, реверсійне і еверсійне відновлення кровотоку за ВСА. У 3 спостереженнях виконано ендоваскулярне стентування стенозованої/оклюзійної ВСА.
Посилання
Gardubey, E.Yu., Polinchuk, І.С., & Sidorko, Yu.V. (2014). Dyferentsialnyi pidkhid do likuvannia patsiientiv z aterosklerotychnym okliuziino-stenotychnym urazhenniam aorto- klubovoho sehmenta [Differential approach to the treatment of patients with atherosclerotic occlusive-stenotic lesions of the aorto-iliac segment]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 1, 119-123 [in Ukrainian].
Walker, C.M., Bunch, F.T., Cavros, N.G., & Dippel, E.J. (2015). Multidisciplinary approach to the diagnosis and management of patients with peripheral arterial disease. Clinical Interventions in Aging, 1147-1153. DOI: https://doi.org/10.2147/CIA.S79355
Nikulnikov, P.I., & Ratushnyuk, A.V. (2013). Konservativnoye lecheniye patsiyentov po povodu kriticheskoy ishemii nizhnikh konechnostey. Klíníchna khírurgíya, 7, 76-77 [in Russian].
Trutyak, T.I., Kobza, I.I., Kobza, R.I., Melen, A.P., Yarka, A.O. (2013). Vyznachennya tyazhkosti perebihu tserebralnoi hiperperfuzii [Determining the severity of cerebral hyperperfusion]. Khirurhiia Ukrainy – Surgery of Ukraine, 4 (48), 282-287 [in Ukrainian].
Huibers, A.E., Westerink, J., de Vries, E.E., Hoskam, A., den Ruijter, H.M., Moll, F.L., & de Borst, G.J. (2018). Editor’s choice–cerebral hyperperfusion syndrome after carotid artery stenting: a systematic review and meta-analysis. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 56 (3), 322-333. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2018.05.012
Kobza, I.I., Melen, A.P., Kobza, T.I., Trutyak, R.I., Lebedyeva, S.A., & Orel, Yu.H. (2012). Znachennia aterosklerotychnoho urazhennia ipsilateralnoi zovnishnoi sonnoi arterii v patsiientiv z okliuziieiu vnutrishnoi sonnoi arterii [The value of atherosclerotic lesions of the ipsilateral external carotid artery in patients with internal carotid artery occlusion]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu – Scientific Herald of Uzhhorod University 2, 49-52 [in Ukrainian].
Brott, T.G., Halperin, J.L., Abbara, S., Bacharach, J.M., Barr, J.D., & Bush, R. L. (2011). Guideline on the management of patients with extracranial carotid and vertebral artery disease: executive summary. Circulation, 124(4), 489-532. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0b013e31820d8d78
Liapis, C. D., Bell, P. R. F., Mikhailidis, D., Sivenius, J., Nicolaides, A., e Fernandes, J. F., ... & ESVS Guidelines Collaborators. (2009). ESVS guidelines. Invasive treatment for carotid stenosis: indications, techniques. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 37(4), 1-19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2008.11.006
Brantley, H.P., Kiessling, J.L., Milteer Jr, H.B., & Mendelsohn, F.O. (2009). Hyperperfusion syndrome following carotid artery stenting: the largest single-operator series to date. The Journal of Invasive Cardiology, 21(1), 27-30.
Hamamura, T., Morioka, T., Sayama, T., Mukae, N., Arakawa, S., Maeda, H., & Sasaki, T. (2010). Cerebral hyperperfusion syndrome associated with non-convulsive status epilepticus following superficial temporal artery-middle cerebral artery anastomosis – case report. Neurologia Medico-chirurgica, 50 (12), 1099-1104. DOI: https://doi.org/10.2176/nmc.50.1099
Forbes, T. (Ed.). (2012). Angioplasty, Various Techniques and Challenges in Treatment of Congenital and Acquired Vascular Stenoses. BoD–Books on Demand. DOI: https://doi.org/10.5772/1056
Haug, M. (2007). Hyperperfusion syndrome following carotid revascularization--a subject for the family doctor. Zentralblatt fur Chirurgie, 132(3), 187-192. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-960758
Venher, I. K., & Faryna, I. V. (2022). Predyktory reperfuziyno-reoksyhenatsiynoho syndromu v patsiyentiv z aterosklerotychnoyu oklyuziyeyu aorto-stehnovoho baseynu. Shpytalʹna khirurhiya. Zhurnal imeni L. YA. Kovalʹchuka, 4, 62–68 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 І. К. ВЕНГЕР, І. В. ФАРИНА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
