Профілактика та лікування панкреатиту після ендоскопічних втручань на жовчовивідних протоках
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13994Ключові слова:
ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, ускладнення, постманіпуляційний панкреатит, механічна жовтяницяАнотація
Мета роботи: верифікація механізмів і факторів розвитку панкреатиту після ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії та узагальнення заходів, які вживаються для запобігання та лікування цього ускладнення.
Матеріали і методи. За результатами лікування 1214 хворих проведено детальний аналіз структури нозологічних одиниць, які найчастіше призводять до розвитку механічної жовтяниці. У групу спостереження увійшли 481 особа чоловічої та 733 – жіночої статі, вік пацієнтів коливався від 21 до 87 років і в середньому становив 63,5 року. Середня тривалість існування жовтяниці на догоспітальному етапі становила 23,9 доби. Загальна кількість ускладнень, що мали місце під час втручання або в післяопераційному періоді, становила 68 спостережень (5,61 %). Спроби ендоскопічної корекції жовтяниці виявилися невдалими у 26 хворих (2,14 %), що було зумовлено деформацією постбульбарного відділу ДПК на фоні інвазії новоутворень підшлункової залози або перенесеними в анамнезі резекціями шлунка за Більрот-2.
Результати досліджень та їх обговорення. Визначено роль та місце можливих факторів розвитку пост-EРХПГ панкреатиту. Вивчено причини розвитку інтра- та пост-EРХПГ ускладнень. Акцент зроблено на пошуку шляхів запобігання розвитку пост-ЕРХПГ панкреатиту. Лікувальна тактика ведення пацієнтів з пост-ЕРХПГ панкреатитами побудована з урахуванням рекомендацій Європейського товариства ендоскопістів. Слід зауважити, що остаточно не сформульовано алгоритм ведення пацієнтів, в яких у ході операційного втручання виникли технічні передумови розвитку пост-ЕРХПГ панкреатиту. Накопичений у літературі досвід медикаментозної профілактики не у всіх випадках забезпечує сприятливий перебіг післяопераційного періоду, передусім це стосується пацієнтів груп високого ризику, в яких ми спостерігаємо тяжкий перебіг з несприятливим результатом. Незважаючи на визнану ефективність нестероїдних протизапальних препаратів, у 2 % хворих спостерігається розвиток тяжкого пост-EРХПГ панкреатиту.
Посилання
Cotton, P.B., Garrow, D.A., Gallagher, J., & Romagnuolo, J. (2009). Risk factors for complications after ERCP: a multivariate analysis of 11,497 procedures over 12 years. Gastrointestinal Endoscopy, 70 (1), 80-88. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19286178 DOI: https://doi.org/10.1016/j.gie.2008.10.039
Hadi, Y.B., Naqvi, S.F., Abdelqader, A., Kupec, J., & Nasr, J. (2020). Reduced risk of post ERCP pancreatitis in statin users. BMC Gastroenterology, 20, 1-6. URL: https://bmcgastroenterol.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12876-020-01264-5. DOI: https://doi.org/10.1186/s12876-020-01264-5
Thaker, A.M., Mosko, J.D., & Berzin, T.M. (2015). Post-endoscopic retrograde cholangiopancreatography pancreatitis. Gastroenterology Report, 3 (1), 32-40. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25406464. DOI: https://doi.org/10.1093/gastro/gou083
Krylova E.A., Aleinik D.V. (2020). Efficacy of octreotide (Octrade) for prevention of pancreatitis after endoscopic retrograde cholangiopancreatography. Medical Alphabet, 1 (30), 30-36. URL:https://doi.org/10.33667/2078-5631-2020-30-30-36 DOI: https://doi.org/10.33667/2078-5631-2020-30-30-36
Steshenko, A.O., Didenko, E.V., Rospop, T.M. (2020). Post ERKhPH-pankreatyt: chy ye predyktory rozvytku [Post ERCP-pancreatitis: are there predictors of development?] Current issues of clinical medicine: theses based on materials: 14th All-Ukrainian. science and practice conf. young scientists from the international participation (November 20, 2020, Zaporizhzhia) [in Ukrainian].
Gusev, A.V., Solovyev, A.Yu., Lebedev, A.K., Vakheeva, Yu.M., Efremov, A.V., Yushinov, A.A. et al. (2015). Immediate and distant results of endoscopic papillosphincterotomy. Modern Problems of Science and Education, 5. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=22609.
Guha, P., Patra, P. S., Misra, D., Ahammed, S.M., Sarkar, R., Dhali, G.K., ... & Das, K. (2023). An open-label randomized controlled trial comparing effectiveness of aggressive hydration versus high-dose rectal indomethacin in the prevention of postendoscopic retrograde cholangiopancreatographic pancreatitis (AHRI-PEP). Journal of Clinical Gastroenterology, 57 (5), 524-530. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35470300. DOI: https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000001712
Andriulli, A., Loperfido, S., Napolitano, G., Niro, G., Valvano, M. R., Spirito, F., ... & Forlano, R. (2007). Incidence rates of post-ERCP complications: a systematic survey of prospective studies. Official Journal of the American College of Gastroenterology, ACG, 102 (8), 1781-1788. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17509029 DOI: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2007.01279.x
Lupaltsov, V.I., Yagniuk, A.I., Skaliy, M.M., & Kotovshchikov, M.S. (2019). Pankreatobiliarna manometriia u profilaktytsi postmanipuliatsiinoho pankreatytu pislia ERKhPH [Pancreatobiliary manometry in the prevention of post-manipulation pancreatitis after ERCP]. Hospital surgery. Journal named after L. Ya. Kovalchuk, 4 (88), 12-16. URL:http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/25720 [in Ukrainian].
Akshintala, V.S., Weiland, C.J.S., Bhullar, F.A., Kamal, A., Kanthasamy, K., Kuo, A., ... & Singh, V.K. (2021). Non-steroidal anti-inflammatory drugs, intravenous fluids, pancreatic stents, or their combinations for the prevention of post-endoscopic retrograde cholangiopancreatography pancreatitis: a systematic review and network meta-analysis. The Lancet Gastroenterology & Hepatology, 6 (9), 733-742. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34214449. DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-1253(21)00170-9
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 І. В. Шкварковський, О. П. Москалюк, І. М. Козловська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
