Діагностично-лікувальна тактика при закритій травмі живота
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13833Ключові слова:
закрита травма живота, діагностика, лікуванняАнотація
Мета роботи: оцінити ефективність діагностичного пошуку та надання хірургічної допомоги хворим із закритою травмою живота в умовах лікарні швидкої допомоги.
Матеріали і методи. Проаналізовано досвід лікування 257 хворих із закритою травмою черевної порожнини, які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги впродовж 2016–2022 рр.
Фізикальні та лабораторні методи дослідження були використані в 100 % випадків. З інструментальних методів діагностики використовували ультразвукове дослідження за FAST протоколом (89,1 %), комп’ютерну томографію (36,7 %), лапароскопію (78,2 %), лапароцентез (3,9 %).
Статистичну обробку проводили з використанням методів медичної статистики.
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дослідження дозволив у 34,6 % хворих з гемоперитонеумом використати консервативну терапію при суворому дотриманні її критеріїв: відсутність ушкодження порожнистих органів, наявність свідомості, стабільність гемодинаміки, ушкодження паренхіматозного органа не більше ІІІ ступеня за шкалою OIS, гемоперитонеум до 500 мл.
Ретельне обстеження хворого та диференційований підхід до лікування дозволяє у 64,2 % випадків ліквідувати патологічний процес шляхом міні-інвазивних лапароскопічних методик.
Лапароскопічні операції при травмах завершували ретельною ревізією, санацією та дренуванням черевної порожнини. Ускладнень, пов’язаних з ендовідеохірургічним втручанням, у цієї групи хворих ми не спостерігали. Летальних наслідків не було, що зумовлене перш за все ретельним відбором пацієнтів. Використання міні-інвазивних лапароскопічних методик лікування у означеної групи пацієнтів сприяє зниженню тяжкості операційної травми і частоти різноманітних післяопераційних ускладнень.
Отже, для успішного лікування вищеозначених хворих необхідно використовувати комплексне обстеження, що дозволяє скоротити час діагностичного пошуку та визначитися в тактиці диференційованого лікування.
Посилання
Mehta, N., Babu, S., Venugopal, K. (2014). An experience with blunt abdominal trauma: evaluation, management and outcome. Clin. Pract., 4 (2), 599. DOI: 10.4081/cp.2014.599
Zago, T.M., Pereira, B.M., Nascimento, B., Alves, M.S., Calderan, T.R., Fraga, G.P. (2013). Hepatic trauma: a 21-year experience. Rev. Col. Bras. Cir., 40 (4), 318-322. DOI: 10.1590/s0100-69912013000400011
Perel, P., Prieto-Merino, D., Shakur, H. (2012). Predicting early death in patients with traumatic bleeding: development and validation of prognostic model. BMJ. 345, 51-66. DOI: 10.1136/bmj.e5166
Soto, J.R., Zhou, C., Hu, D. (2015). Skip and save: utility of pelvic x-rays in the initial evaluation of blunt trauma patients. Am. J. Surg., 210 (6), 1079-1081. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2015.07.011
Mehrzad, H., Jones, R.G., McCafferty, I.J., Magnat, K. (2014). Imaging in abdominal trauma. Trauma, 16 (4), 269-278. DOI:10.1177/1460408614548006
Malaki, M., Mangat, K. (2011). Hepatic and splenic trauma. Trauma, 13 (3), 233-244. DOI:10.1177/1460408611400972
Kozar, R.A., Crandall, M., Shanmuganathan, K., Zarzaur, B.L., Coburn, M., Cribari, C. (2018). Organ injuri scaling 2018 update: Spleen, liver, and kidney. J. Trauma Acute Care Surg., 85 (6), 1119-1122. DOI: 10.1097/TA.0000000000002058
Pace, J., Arntfield, R. (2018). Focused assessment with sonography in trauma: a review of concepts and considerations for anesthtsiology. Can. J. Anaesth., 65 (4), 360-370. DOI: 10.1007/s12630-017-1030-x
Rostas, J., Casjn, B., Simmons, J., Frotan, M.A., Brevard, S.B., Gonzalez, R.P. (2015). The validity of abdominal examination in blunt trauma patients with distracting injuries. J. Trauma Acute Care Surg., 78 (6), 1095-100. DOI: 10.1097/TA.0000000000000650
Lee, P.C., Lo, C., Wu, J.M., Lin, K.L., Lin, H.F., Ko, W.J. (2014). Laparoscopy decreases the laparotomy rate in hemodynamically stable patients with blunt abdominal trauma. Surg. Innjv., 21 (2), 155-65. DOI:10.1177/1553350612474496
Richards, J.R., McGayan, J.P. (2017). Focused assessment with sonography in trauma (FAST) in 2017: What radiologists can learn. Radiolog., 283 (1), 30-48. DOI: 10.1148/radiol.2017160107
Nishijima, D.K., Simel, D.L., Wisner, D.H., Holmes, J.F. (2012). Does this adult patient have a blunt intra-abdominal injury? JAMA, 307 (14), 1517-1527. DOI: 10.1001/jama. 201.422
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 П. О. Герасимчук, Д. В. Осадчук, Д. Б. Фіра, А. В. Павлишин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
