Предиктори реперфузійно-реоксигенаційного синдрому в пацієнтів з атеросклеротичною оклюзією аорто-стегнового басейну
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.4.13617Ключові слова:
облітеруючий атеросклероз, реперфузійно-реоксигенаційний синдром, предикториАнотація
Мета роботи: визначити основні фактори ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому для покращення результатів лікування пацієнтів з атеросклеротичною оклюзією аорто-стегнового басейну.
Матеріали і методи. Проведено аналіз історій хвороб пацієнтів з атеросклеротичним ураженням магістральних артерій нижніх кінцівок, які знаходились на стаціонарному лікуванні в судинному відділенні Тернопільської університетської лікарні протягом 2013–2019 рр.
Проаналізовано 172 історії хвороби пацієнтів, із яких у 58 діагностовано облітеруючий атеросклероз аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок при хронічній ішемії кінцівок ІІб ст. (за класифікацією Фонтейна).
Отримані результати, з метою оптимізаціії прогнозування ризику розвитку ускладнень у післяопераційному періоді, піддані нейромережевій кластеризації з використанням надбудови NeuroXL Classifier для програми Microsoft Excel. Опрацьовані складові кожного блоку внесені у таблицю сукупної бальної системи оцінювання ризику розвитку ускладнень.
Результати досліджень та їх обговорення. У 172 пацієнтів проведено визначення величини ризику розвитку післяопераційних ускладнень. Базуючись на отриманих розрахунках, середній вік пацієнтів у 57,4 року можна віднести до предикторів ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому.
Хронічна критична ішемія в пацієнтів виділеної групи розвинулася в період від 5 до 3 тижнів до госпіталізації.
Короткий анамнез в середньому у 8,8 року можна віднести до предикторів ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому в пацієнтів при атеросклеротичній оклюзії аорто-стегнового басейну.
Із 172 пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-стегнового басейну у 92 виявили стенотичне атеросклеротичне ураження екстракраніальних артерій. Стенотичний атеросклеротичний процес екстракраніальних артерій діагностували у 52 хворих із атеросклеротичною оклюзією аорто-стегнового басейну і у 40 пацієнтів із ризиком розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. Серед лабораторних показників слід зазначити, що у 31 (77,50 %) пацієнтів із ризиком розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому виявлено підвищений рівень лейкоцитозу в крові, збільшений показник вмісту моноцитів та незрілих нейтрофілів, підвищений рівень СРБ, прогресуючий некорегований атеросклеротичний процес, який зумовлений високим рівнем атерогенних ліпопротеїдів, а також вміст в крові показників, що вказує на активацію синдрому запальної відповіді. Сукупність представлених показників можна об’єднати у предиктори ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому.
Посилання
Gardubey, E.Yu., Polinchuk, І.С., & Sidorko, Yu.V. (2014). Dyferentsialnyy pidkhid do likuvannya patsiyentiv z aterosklerotychnym oklyuziyno-stenotychnym urazhennyam aorto-klubovoho sehmenta [Differential approach to the treatment of patients with atherosclerotic occlusive-stenotic lesions of the aorto-iliac segment]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 1, 119-123 [in Ukrainian].
Cearra, I., Herrero de la Parte, B., Moreno-Franco, D. I., & García-Alonso, I. (2021). A reproducible method for biochemical, histological and functional assessment of the effects of ischaemia–reperfusion syndrome in the lower limbs. Scientific Reports, 11(1), 1-11.
Henyk, S.M., & Simchich, A.V. (2016). Reperfuziinyi syn-drom pislia revaskuliaryzatsii ishemii nyzhnikh kintsivok. [Reperfusion syndrome after revascularization of ischemia of the lower extremities]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 3, 106-108 [in Ukrainian].
Venger, I.K., Yakymchuk, O.A., Kostiv, S.Ya., & Adar-bekh, A.S. (2010). Systemna zapalna vidpovid u rozvytku reperfuziinoho syndromu pry rekonstruktsii ateosklerotychnoho urazhennia aorto-stehno-pidkolinnoho sehmenta. [Systemic in-flammatory response in the development of reperfusion syndrome in the reconstruction of atheosclerotic lesions of the aorto-fem-oral-popliteal segment]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu – Bulletin of Vinnytsia National Medical University, 1, 87-88 [in Ukrainian].
Kaźmierski, R., Michalak, S., & Kozubski, W. (2011). Ultrasound-based markers of carotid atherosclerosis correlate well with the number of classical atherosclerotic risk factors. Neurologia i Neurochirurgia Polska, 45(4), 317-327.
Selskyy, B.P., Kostiv, S.Ya., Nikulnikov, P.I., Venher, I.K., & Selskyy, P.R. (2021). Prohnozuvannya ryzyku uskladnen pislya operatyvnykh vtruchan na mahistralnykh arteriyakh nyzhnikh kintsivok na osnovi zastosuvannya bahatoparametrychnoyi neyromerezhevoyi klasteryzatsiyi. Klinichna khirurhiya –, 88, 11-12 [in Ukrainian].
Nikonenko, A.A. (2014). Kardiovaskulyarnyy risk u bolnykh pri anevrizme bryushnoy chasti aorty [Cardiovascular risk in patients with abdominal aortic aneurysm]. Klíníchna khírurhíya – Clinical Surgery, 3, 31-33 [in Russian].
Jebari-Benslaiman, S., Galicia-García, U., Larrea-Sebal, A., Olaetxea, J.R., Alloza, I., Vandenbroeck, K., & Martín, C. (2022). Pathophysiology of atherosclerosis. International Journal of Molecular Sciences, 23(6), 3346.
Kryvoruchko, I.A., Honi, K.T, & Lodyana, I.M. (2014). Rezultaty likuvannya khvorykh na khronichnu krytychnu ishemiyu nyzhnikh kintsivok [Results of treatment of patients with chronic critical ischemia of the lower extremities]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriya: «Medytsyna» – Scientific Bulletin of Uzhhorod University, series: "Medicine", 1(49), 115-117 [in Ukrainian].
McDermott, M., Carroll, T., Kibbe, M., Kramer, C., Liu, K., & Guralnik, J. (2013). Proximal Superficial Femoral Artery Occlusion, Collateral Vessels, and Walking Performance in Peripheral Artery Disease. JACC: Cardiovascular Imaging, 6(6), 687-694. DOI: 10.1016/j.jcmg.2012.10.024.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
