Ультразвукове дослідження при закритій травмі живота з ушкодженням паренхіматозних органів

Д. Б. Фіра; П. О. Герасимчук; Н. О. Добринська; А. В. Павлишин

doi:10.11603/2414-4533.2022.4.13536

Автор(и)

Д. Б. Фіра Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
П. О. Герасимчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
Н. О. Добринська КНП “Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги”
А. В. Павлишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.4.13536

Ключові слова:

закрита травма живота, ультразвукове дослідження, FAST протокол

Анотація

Мета роботи: вивчити ефективність та діагностичну цінність ультразвукового дослідження за FAST протоколом при закритій травмі живота з ушкодженням паренхіматозних органів.

Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано результати використання ультразвукового дослідження за FAST протоколом у діагностиці закритої травми живота з ушкодженням паренхіматозних органів у 119 хворих.

Результати досліджень та їх обговорення. Невідкладне УЗД черевної порожнини було проведене всім хворим на етапі госпіталізації, що дозволило встановити наявність ушкодження паренхіматозних органів за прямими або опосередкованими ознаками.

При госпіталізації вільна рідина в черевній порожнині як опосередкована ознака ушкодження була діагностована у 89 (74,8 %) хворих. На момент госпіталізації у 19 (16,0 %) хворих вільної рідини в черевній порожнині виявити не вдалося, однак її поява була діагностована при подальшому УЗД моніторингу постраждалих впродовж доби. У 24 (20,2 %) пацієнтів при первинному УЗД було діагностовано прямі ознаки ушкодження селезінки та у 7 (5,9 %) хворих – печінки. Підкапсульні або внутрішньоорганні гематоми без формування гемоперитонеуму встановлені у 8 (6,7 %) хворих із травмами печінки та у 11 (9,2 %) хворих із травмами селезінки. 21 (17,6 %) пацієнта в тяжкому стані з нестабільними показниками гемодинаміки одразу направляли в операційну або реанімаційне відділення, де виконували FAST протокол. Зміни ехогенності та структури тканин, контурів паренхіматозних органів, їх дефекти, зміни кровообігу, гемоперитонеум слугували показаннями для проведення невідкладного операційного лікування.

Ультразвукове дослідження черевної порожнини при закритій травмі з ушкодженням паренхіматозних органів за FAST протоколом дозволяє в найкоротші терміни діагностувати ушкодження та визначитися з тактикою лікування. Його інформативність в діагностиці ушкоджень паренхіматозних органів при закритій травмі живота становить 96,7 %, специфічність – 94,6 %, чутливість – 90,8 %.

Широке впровадження FAST протоколу в діагностичну програму закритої травми живота є обов’язковим базовим неінвазивним дослідженням, яке дозволяє в короткі терміни визначитись з тактикою лікування та знизити рівень більш травматичних лапароцентезів і необґрунованих хірургічних втручань.

Посилання

Kleber, C., Giesecke, M.T., Tsokos, M., Haas, N.P., & Buschmann, C.T. (2013). Trauma-related preventable deaths in Berlin 2010: need to change prehospital management strategies and trauma management education. World J. Surg., 37(5), 1154-1161. DOI:10.1007/s00268-013-1964-2.

Mehrzad, H., Jones, R.G., McCafferty, I.J., & Magnat, K. (2014). Imaging in abdominal trauma. Trauma, 16(4), 269-278. DOI: 10.1177/1460408614548006.

Malaki, M., & Mangat, K. (2011). Hepatic and splenic trauma. Trauma, 13(3), 233-244. DOI: 10.1177/1460408611400972.

Stengel, D., Rademacher, G., & Ekkernkamp, A. (2015). Emergency ultrasound-based algorithms for diagnosing blunt abdominal trauma. Cochrane Database Syst. Rev., 9, CD004446. DOI: 10.1002/14651858.CD004446.pub4.

Svitlychnyi, E.V., & Hrechanyk, O.I. (2016). Ultrazvukova diahnostyka travmy ta yii uskladnen. [Ultrasound diagnosis of trauma and its complications]. Kyiv: SPD Chaplynska N.V. [in Ukrainian].

Khomenko, I.P., Svitlychnyi, E.V., Hrechanyk, O.I., Melnyk, O.M., Tarasiuk, B.A., & Muradian, K.R. (2018). Ekstreni ultrazvukovi doslidzhennia pry travmi FAST-protokol. [Emergency ultrasound examinations in trauma FAST-protocol]. Kyiv: Liudmyla [in Ukrainian].

Choi, Y., Kim, S., Ko, J., Kim, M., Shim, H., Han, J., Lim, J., & Kim, K.A. (2022). Study on Trauma Mechanisms and Injury Sites in Patients with Blunt Abdominal Trauma. Emerg. Med. Int., 2022, 2160766. DOI: 10.1155/2022/2160766. eCollection 2022. PMID: 35875247 Free PMC article.

Iacobellis, F., Abu-Omar, A., Crivelli, P., Galluzzo, M., Danzi, R., Trinci, M., … Scaglione, M. (2022). Current Standards for and Clinical Impact of Emergency Radiology in Major Trauma. Int. J. Environ. Res. Public Health, 19(1), 539. DOI: 10.3390/ijerph19010539. PMID: 35010799.

Agi, A. L., & Marini, F. (2012). Focused assessment with sonography for trauma. Echocardiogr. Intensivists, 46, 397-399.

Ianniello, S., Giacomo, Di.V., Sessa, B., & Miele, V. (2014). First-line sonographic diagnosis of pneumothorax in major trauma: accuracy of e-FAST and comparison with multidetector computed tomography. Radiol. Med. (Torino), 119(9), 674-680.

Jang, T., Kryder, G., Sineff, S., & Naunheim, R. (2012). The technical errors of physicians learning to perform focused assessment with sonography in trauma. Acad. Emerg. Med., 19(1), 98-101.

Engles, S., Saini, N.S., & Rathore, S. (2019). Emergency Focused Assessment with Sonography in blunt Trauma Abdomen. Int. J. Appl. Basic Med. Res., 9(4), 193-196. DOI: 10.4103/ijabmr.IJABMR_273_19.

Mcgahan, J.P., Richards, J., & Gillen, M. (2002). The focused abdominal sonography for trauma scan: Pearls and pitfalls. J. Ultrasound Med., 21, 789-800.