Вплив колатерального кровообігу на результати інвазивного лікування у хворих із гострим коронарним синдромом
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13395Ключові слова:
колатеральний кровообіг, коронарографія, гострий коронарний синдром, ангіопластика та стентуванняАнотація
Мета роботи: дослідити клінічний портрет хворих із розвинутими колатералям и на тлі ГКС та їх вплив на результати інвазивного лікування.
Матеріали і методи. У дослідження включено 135 пацієнтів, з них 105 чоловіків (77,78 %) та 30 жінок (22,22 %). Середній вік обстежених склав (61,81±1,13) року, у тому числі чоловіків – (60,15±0,91) року, жінок – (66,43±1,27) року, p<0,0009. У 113 (83,70 %) пацієнтів діагностовано ГКС з елевацією сегмента ST (STEMI), у 22 (16,30 %) – ГКС без елевації сегмента ST (NSTEMI). У хворих оцінювали колатеральний кровообіг за методикою Rentrop під час виконання коронароаніографії з наступною ангіопластикою та стентуванням інфаркт-залежної артерії. Залежно від розвитку КК усі пацієнти були поділені на дві групи: 1-ша – з добре розвинутими колатералями (2–3 бали за Rentrop), 2-га – із слаборозвинутим КК (0–1 бали за Rentrop). У цих групах порівнювали особливості клінічного перебігу ГКС, вплив коморбідності, розрахункову масу некрозу за ЕКГ, показники ехокардіоскопії, коронароангіографічні паралелі між ураженням різних відділів вінцевого русла та розвитком КК, безпосередні та віддалені наслідки інвазивного лікування. Ризики несприятливого прогнозу оцінювали за шкалою GRACE-2.
Результати досліджень та їх обговорення. За даними коронароангіографії, розвинутий КК (Rentrop 2–3) встановлено у 43 пацієнтів, а у 92 – недостатній КК або відсутність колатералів. Встановлено пряму залежність між ступенем обструкції коронарної артерії та наявністю добре розвинутих колатералей (r=0,316, p<0,001). За даними парціального кореляційного аналізу (з вилученням віку) простежувався певний зв’язок між наявністю КК та шестимісячним ризиком несприятливого прогнозу за шкалою GRACE-2 (r=0,205, p=0,018). Оцінка загальної смертності за весь період спостереження виявила дещо вищу смертність у групі пацієнтів, які мали розвинуті колатералі, порівняно з пацієнтами, у яких останніх не виявлено, відповідно, 25,58 % проти 17,39 %, однак статистично різниця виявилась недостовірною. При аналізі смертності упродовж 6 місяців після ІМ фактична смертність за наявності розвинутих колатералей була 9,3 %, а розрахункова за шкалою GRACE становила 15,24 %. Водночас ті ж показники у групі пацієнтів, у яких при коронароангіографії не виявлено колатералей, становили, відповідно, 3,26 % та 3,00 %, тобто у останніх фактична і розрахункова смертність виявилась ідентичною.
Колатералі краще розвинені у пацієнтів із тяжким стенозом коронарної артерії. У виборі тактики лікування гострого коронарного синдрому слід враховувати особливості колатерального кровообігу. На відносно короткому проміжку часу наявність колатерального кровотоку має позитивний вплив при гострому коронарному синдромі.
Посилання
Pykaliuk, V.S., Lavryniuk, V.Ye., Shevchuk, T.Ya., Shvarts, L.O., Korzhyk, O.V., & Baraniuk, S.V. (2020). Anatomiia sertsevo-sudynnoi systemy. Orhany imunohenezu.
Solomenchuk, T.M., & Protsko, V.V. (2017). Zminy koronarnoho krovoobihu v perymenopauzalnykh zhinok z hostrym koronarnym syndromom bez pidiomu sehmenta ST. Kardyolohyia: ot nauky k praktyke, (2), 9-18.
Akkaya, H., Güntürk, E.E., Akkaya, F., Karabıyık, U., Güntürk, İ., & Yılmaz, S. (2022). Assessment of the relationship between the adropin levels and the coronary collateral circulation in patients wıth chronic coronary syndrome. Arquivos Brasileiros de Cardiologia, 119, 402-410.
Choi, J.H., Chang, S.A., Choi, J.O., Song, Y.B., Hahn, J.Y., Choi, S.H., ... & Gwon, H.C. (2013). Frequency of myocardial infarction and its relationship to angiographic collateral flow in territories supplied by chronically occluded coronary arteries. Circulation, 127 (6), 703-709.
Coggins, M.P., Sklenar, J., Le, D.E., Wei, K., Lindner, J.R., & Kaul, S. (2001). Noninvasive prediction of ultimate infarct size at the time of acute coronary occlusion based on the extent and magnitude of collateral-derived myocardial blood flow. Circulation,104 (20), 2471.
https://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2021/09/2021_ 1936_ykpmd_gkszelev.pdf
https://www.outcomes-umassmed.org/grace/
Seiler, C. (2010). The human coronary collateral circulation. European Journal of Clinical Investigation, 40 (5), 465-476.
Seiler, C., Stoller, M., Pitt, B., & Meier, P. (2013). The human coronary collateral circulation: development and clinical importance. European Heart Journal, 34 (34), 2674-2682.
Wagner, G.S., Freye, C.J., & Palmeri, S.T. (1982). The evaluation of a QRS scoring system estimating myocardial infarct size. I. Specificity and observed agreement. Circulation, 65, 342-347.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).