Мініінвазивні технології в хірургічному лікуванні абсцесів печінки
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12534Ключові слова:
абсцес печінки, черезшкірні ехоконтрольовані мініінвазивні втручання, відкриті операціїАнотація
Мета роботи: провести аналіз ефективності традиційних і мініінвазивних методів хірургічного лікування абсцесів печінки, що дасть змогу удосконалити підходи до кожного з відомих способів лікування із розробкою алгоритму дій хірурга у різних клінічних випадках.
Матеріали і методи. У статті викладено досвід лікування 142 хворих із абсцесами печінки. 89 операційних втручань було виконано лапаротомним доступом, 36 черезшкірних дренувань – за допомогою УЗД навігації, 17 втручань – за допомогою мініінвазивного лапароскопічного дренування. Вік пацієнтів коливався від 26 до 84 років. У жінок діагностували АП в 1,41 раза частіше, ніж у чоловіків. Тривалість від початкової маніфестації до госпіталізації становив від 4 діб до 1 місяця. Супутню патологію виявлено в 121 пацієнта (85,2 %).
Результати досліджень та їх обговорення. Абсцеси печінки найчастіше розвивалися в таких сегментах печінки: ІІІ сегмент – 14,54±2,85 %, VI сегмент – 24,43±3,85 %, VII сегмент – 34,26±3,77 %, у 26,77±3,34 % випадків були уражені декілька сегментів печінки. Ускладнення проявлялися нагноєнням післяопераційної рани – 6 (6,37 ± 3,25 %), ексудативний плеврит праворуч – 7 (5,16 ± 2,85 %), жовчотеча – 4 (3,01 ± 2,58 %), пневмонія – 6 (6,04 ± 2,63 %), рання злукова кишкова непрохідність – 3 (3,03 ± 2,14 %). Тривалість перебування в стаціонарі пацієнтів із мініінвазивними методами лікування абсцесів печінки була менша (5,7 ± 0,4 днів) порівняно з відкритими операціями (14,7 ± 1 (р <0,05)). Перевагу варто віддавати мініінвазивним способам лікування, які мають високу ефективність, безпечність, скорочують терміни перебування пацієнтів у стаціонарі та знижують летальність до 7,04 %. При неефективності обраного методу хірургічна тактика повинна мати ескалаційний принцип, який полягає у своєчасному переході до більш дієвого та інвазивного методу.
Посилання
https://emedicine.medscape.com/article/188802-overview#a5;
Brisse, S., Fevre, C., Passet, V., Issenhuth-Jeanjean, S., Tournebize, R., Diancourt, L. & Grimont, P. (2009). Virulent clones of Klebsiella pneumoniae: Identification and evolutionary scenario based on genomic and phenotypic characterization. PLoS ONE, 4 (3), p.e4982.
Ochsner, A., DeBakey, M. & Murray, S. (1938). Pyogenic abscess of the liver. The American Journal of Surgery, 40 (1), 292-319.
Nychytailo, M., Mashkovskyi, H., Kostylev, M., & Lebedeva, E. (2012). Ultrazvukova diahnostyka abstsesu pechinky, mozhlyvosti i zdobutky [Ultrasound diagnosis of liver abscess, opportunities and achievements]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 10, 12-15 [in Ukrainian].
Bezruchko, M., Panasenko, S., Osipov, O., Drabovskyi, V. & Rybalka, Y., (2020). Dosvid zastosuvannia interventsiinoi sonohrafii v likuvanni patsiientiv iz bakterialnymy abstsesamy pechinky [Experience of application of interventional sonography in treatment of patients with bacterial hepatic abscesses]. Klinichna Khirurhiia – Clinical Surgery, 87 (3-4), 31-34 [in Ukrainian].
Serraino, C., Elia, C., Bracco, C., Rinaldi, G., Pomero, F., & Silvestri, A. et al. (2018). Characteristics and management of pyogenic liver abscess. Medicine, 97 (19), e0628. DOI: 10.1097/md.0000000000010628;
Shaprynskyi, V., Makarov, V., Suleimanova, V., Shaprynskyi, Y., & Skalskyi, S. (2020). Liver abscesses: a 10-year Vinnytsia university study]. Eureka: Health Sciences, 1, 10-14. DOI: 10.21303/2504-5679.2020.001122 [in Ukrainian].
Pang, T. (2011). Pyogenic liver abscess: An audit of 10 years’ experience. World Journal of Gastroenterology, 17(12), 1622. DOI: 10.3748/wjg.v17.i12.1622;
Mashkovskyi, T. (2012). Comparative estimation of open and miniinvasive interventions in the treatment of hepatic abscesses and accumulations of liquid of postoperative genesis [Porivnialna otsinka efektyvnosti vidkrytykh ta miniinvazyvnykh vtruchan v likuvanni abstsesu pechinky ta skupchen ridyny pisliaoperatsiinoho pokhodzhennia]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 12, 5-8 [in Ukrainian];
Babiak, T., Zhemela, V., Ivankiv, T., & Pavlovskyi, M. (2001). Current trends in the treatment of bacterial liver abscesses [Suchasni tendentsii likuvannia bakteriinykh abstsesiv pechinky]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery, 2, 13-15 [in Ukrainian];
Cereteli, I., Ahaladze, G., & Galperin, J. (2004). Analiz faktorov riska letalnosti pri abstsessakh pecheni [Analysis of risk factors mortality in liver abscess ]. Annaly hirurgii i gepatologii – Annals of Surgery and Hepatology, 9 (1), 69-78. Retrieved from: http://hepatoassociation.ru/ASH/Volumes/Pdf91/ZherAha91.pdf [in Russian];
Chen, S., Lee, Y., Yen, C., Lai, K., Jeng, L., & Lin, D. et al. (2008). Pyogenic liver abscess in the elderly: clinical features, outcomes and prognostic factors. Age and Ageing, 38 (3), 271-276. DOI: 10.1093/ageing/afp002.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).