Перший досвід використання ботулотоксину типу А при хірургічному лікуванні вентральних гриж

Автор(и)

  • T. V. Tarasiuk Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10775

Ключові слова:

грижа, ботулотоксин, герніопластика

Анотація

Мета роботи: вивчити досвід використання ботулотоксину типу А при хірургічному лікуванні вентральних гриж.

Матеріали і методи. У клініці кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця проведено проспективне дослідження, що включало 9 пацієнта. Всі хворі проходили лікування в період з червня 2017 по грудень 2018 року з приводу вентральної грижі. У 7 (77,8 %) пацієнтів було діагностовано післяопераційну вентральну грижу, у 1 (11,1 %) пацієнта – рецидивну післяопераційну вентральну грижу, у 1 (11,1 %) пацієнта – гігантську вентральну грижу білої лінії живота. Всім хворим як передопераційну підготовку було проведено ін’єкцію ботулотоксину типу А в м’язи передньої черевної стінки. Зміни щодо розмірів грижового дефекту оцінювали через 4 тижні з моменту ін’єкції за допомогою об’єктивного обстеження, ультразвукового дослідження та комп’ютерної томографії черевної стінки.

Результати досліджень та їх обговорення. Через 4 тижні після внутрішньом’язового введення ботулотоксину типу А у всіх пацієнтів за даними комп’ютерної томографії спостерігалося достовірне зменшення розмірів грижового дефекту (р<0,001). В середньому товщина черевної стінки справа зменшилася на (1,45±1,05) мм, зліва – на (1,22±0,97) мм. Спостерігалося достовірне збільшення довжини м’язів передньої черевної стінки в середньому на (16,68±12,84) мм справа та на (16,54±11,65) мм зліва. Використання ботулотоксину під час передопераційної підготовки дозволило уникнути сепараційних методів герніопластики у всіх пацієнтів та у 55,6 % випадків виконати ушивання грижового дефекту та герніопластику лапароскопічно.

Посилання

Dabbas, N., Adams, K., Pearson, K., & Royle, G. (2011). Frequency of abdominal wall hernias: is classical teaching out of date? JRSM Short Reports, 2 (1), 1-6. doi: 10.1258/shorts.2010.010071. DOI: https://doi.org/10.1258/shorts.2010.010071

Seiler, C., Bruckner, T., Diener, M., Papyan, A., Golcher, H., & Seidlmayer, C. et al. (2009). Interrupted or continuous slowly absorbable sutures for closure of primary elective midline abdominal incisions. Annals of Surgery, 249 (4), 576-582. doi: 10.1097/sla.0b013e31819ec6c8. DOI: https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e31819ec6c8

Mudge, M., & Hughes, L. (1985). Incisional hernia: A 10 year prospective study of incidence and attitudes. British Journal of Surgery, 72 (1), 70-71. doi: 10.1002/bjs.1800720127. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.1800720127

Walming, S., Angenete, E., Block, M., Bock, D., Gessler, B., & Haglind, E. (2017). Retrospective review of risk factors for surgical wound dehiscence and incisional hernia. BMC Surgery, 17 (1). doi: 10.1186/s12893-017-0207-0. DOI: https://doi.org/10.1186/s12893-017-0207-0

Alnassar, S., Bawahab, M., Abdoh, A., Guzman, R., Al Tuwaijiri, T., & Louridas, G. (2012). Incisional hernia postrepair of abdominal aortic occlusive and aneurysmal disease: five-year incidence. Vascular, 20 (5), 273-277. doi: 10.1258/vasc.2011.oa0332. DOI: https://doi.org/10.1258/vasc.2011.oa0332

Bittner, R., Bingener-Casey, J., Dietz, U., Fabian, M., Ferzli, G., & Fortelny, R. et al. (2013). Guidelines for laparoscopic treatment of ventral and incisional abdominal wall hernias (International Endohernia Society (IEHS)—Part 1. Surgical Endoscopy, 28 (1), 2-29. doi: 10.1007/s00464-013-3170-6. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-013-3170-6

Feleshtynskyi, Ya.P. (2012). Pisliaoperatsiini hryzhi zhyvota [Postoperative abdominal hernias]. Kyiv [in Ukrainian].

Faylona, J. (2017). Evolution of ventral hernia repair. Asian Journal of Endoscopic Surgery, 10 (3), 252-258. doi: 10.1111/ases.12392. DOI: https://doi.org/10.1111/ases.12392

Ibarra-Hurtado, T., Nuño-Guzmán, C., Echeagaray-Herrera, J., Robles-Vélez, E., & de Jesús González-Jaime, J. (2009). Use of botulinum toxin type A before abdominal wall hernia reconstruction. World Journal of Surgery, 33 (12), 2553-2556. doi: 10.1007/s00268-009-0203-3. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-009-0203-3

Soltanizadeh, S., Helgstrand, F., & Jorgensen, L. (2017). Botulinum toxin A as an adjunct to abdominal wall reconstruction for incisional hernia. Plastic and Reconstructive Surgery – Global Open, 5 (6), e1358. doi: 10.1097/gox.0000000000001358. DOI: https://doi.org/10.1097/GOX.0000000000001358

Muysoms, F., Miserez, M., Berrevoet, F., Campanelli, G., Champault, G., & Chelala, E. et al. (2009). Classification of primary and incisional abdominal wall hernias. Hernia, 13 (4), 407-414. doi: 10.1007/s10029-009-0518-x. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-009-0518-x

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-21

Як цитувати

Tarasiuk, T. V. (2020). Перший досвід використання ботулотоксину типу А при хірургічному лікуванні вентральних гриж. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 102–105. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10775

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ