Прогнозування перебігу післяопераційного перитоніту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10732Ключові слова:
абдомінальний сепсис, післяопераційний перитоніт, прогнозування перебігуАнотація
Мета роботи: розпрацювати шкалу прогнозування ризику розвитку післяопераційного перитоніту.
Матеріали і методи. У роботі проаналізовано 244 випадки післяопераційного перитоніту (ПП), прооперованих у відділенні хірургії Івано-Франківської обласної лікарні протягом 2010–2019 рр. Супутні захворювання виявлено у 176 (72,1 %) хворих. Незначно переважали хворі чоловічої статі – 138 (56,6 %). Вік пацієнтів був у межах 18–88 років (медіана – 61 р.). За тяжкістю стану більшість хворих (147 осіб (60,2 %)) – протягом 1–4 діб після операції (медіана – 2 доби) перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Перитоніт був місцевим відмежованим у 125 (51,2 %), розлитим – у 119 (48,8 %) хворих. Післяопераційні ускладнення розвинулись у 74 випадках (30,3 %) і були гнійно-септичними у 75 %.
Результати досліджень та їх обговорення. Зважаючи на результати наших досліджень, для визначення тяжкості перебігу післяопераційного перитоніту в якості предикторів пропонуємо наступні показники: вік хворого понад 60 років, кількість лейкоцитів у периферичній крові понад 12х109 г/л, рівень С-реактивного білка в сироватці крові понад 10 мг/л, активність лужної фосфатази понад 1400 нмоль/л-с, вміст дієнових кон’югат понад 2,5 од. оптичної щільності, вміст малонового діальдегіду понад 5 нмоль/мл, рівень молекул середньої маси понад 0,350 ум. од. Значення СРБ, що перевищують 5 мг/л, є несприятливою прогностичною ознакою, при легкому перебізі ПП перевищення цього рівня було у 42 (30,9 %) із 136 хворих, а при тяжкому – у 98 (90,7 %) із 108 хворих.
При позитивних чотирьох і більше критеріях був імовірний тяжкий перебіг ПП. Враховуючи результати проведених досліджень, для визначення тяжкості перебігу післяопераційного перитоніту ми запропонували робочу систему прогнозування перебігу ПП. Попередня апробація цієї системи показників підтвердила її чутливість 71,2 %, а специфічність 81,4 %.
Посилання
Sartelli, M., Catena, F., Ansaloni, L., Moore, E., Malangoni, M., Velmahos, G., & Ishii, W. (2013). Complicated intra–abdominal infections in a worldwide context: an observational prospective study (CIAOW Study). World Journal of Emergency Surgery, 8, R1. DOI: https://doi.org/10.1186/1749-7922-8-1
Daniel, R. (2011). Surviving the first hours in sepsis: getting the basics right (an intensivist’s perspective). Journal of Antimicrobials and Chemotherapy, 66 (2), 11-23. DOI: https://doi.org/10.1093/jac/dkq515
Dani, T., Ramachandra, L., Nair, R., & Sharma, D. (2015). Evaluation of prognosis in patients with perforation peritonitis using Mannheims peritonitis index. International Journal of Scientific and Research Publications, 5 (5), 1-35.
Kamble, R.S., Singh, M., & Jaiswal, Y. (2016). Prognostic factors in perforative peritonitis: an observational study. International Surgical Journal, 3 (3), 1082-1092. DOI: https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20162232
Kibe, S., Adams, K., & Barlow, G. (2011). Diagnostic and prognostic biomarkers of sepsis in critical care. Journal of Antimicrobials and Chemotherapy, 66, 33-40. DOI: https://doi.org/10.1093/jac/dkq523
Matviichuk, O.B. (2017). Prohnozuvannia ryzyku rozvytku tretynnoho perytonitu [Prediction of risk of development of tertiary peritonitis]. Shpytalna khirurhia – Hospital Surgery, 3 (79), 24-29 [in Ukrainian].
Neri, A., Marrelli, D., Scheiterle, M., di Mare, G., Sforza, S., & Roviello, F. (2015). Re–evaluation of Mannheim prognostic index in perforative peritonitis: Prognostic role of advanced age. A prospective cohort study. International Journal of Surgery, 13, 54-59. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijsu.2014.11.035
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
