Використання лазерного випромінювання в хірургії хронічного панкреатиту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10729Ключові слова:
хронічний панкреатит, хірургічний лазер, лазерна резекція, вірсунгектомія, двобалонна ентероскопіяАнотація
Мета роботи: вивчити ефективність використання лазерних технологій при хірургічному лікуванні пацієнтів з хронічним панкреатитом.
Матеріали і методи. У дослідження включено 523 пацієнта, оперованих з приводу хронічного панкреатиту, у тому числі 385 з резекційними операціями. З застосуванням високоенергетичного лазера “МУЛ-хірург” виконано 131 хірургічне втручання, в т. ч. лазерну резекцію головки ПЗ – 84, лазерну циліндричну вірсунгектомію – 25, лазерні ДБЕ операції – 4.
Результати досліджень та їх обговорення. Лазерні резекції тканини підшлункової залози у пацієнтів з хронічним панкреатитом з використанням хвилі 1320 нм мають достовірні переваги над електрокоагуляційним способом, що полягають у зменшенні крововтрати, зниженні рівня тяжких специфічних післяопераційних ускладнень. Є позитивний досвід використання лазерних технологій при виконанні ендоскопічних операцій із застосуванням двобалонного ентероскопа для корекції післяопераційних ускладнень у зоні панкреатоєюноанастомозів. Використання лазерного випромінювання в хірургії хронічного панкреатиту є перспективним напрямком хірургічної панкреатології.
Посилання
Frey, C.F., & Kathrin, L.M. (2003). Comparison of local resection of the head of the pancreas combined with longitudinal pancreaticojejunostomy (Frey procedure) and duodenum-preserving resection of the pancreatic head (Beger procedure). World J. Surg., 27, 1217-1230. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-003-7241-z
Büchler, M.W., Wagner, M., Schmied, B.M., Uhl, W., Friess, H., & Z’graggen, K. (2003). Changes in mortality after pancreatic resection: towards the end of completion pancreatectomy. Arch. Surg., 138, 1310-1314. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.138.12.1310
Sue, B., Msika, S., Piccinini, M., Fourtanier, G., Hay, J.M., Flamant, Y., Fingerhut, A., Fagniez, P.L., & Chipponi, J. (2004). Octreotide in the prevention of intra-abdominal complications following elective pancreatic resection: A prospective, multicenter randomized controlled trial. Arch. Surg., 139, 288-294. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.139.3.288
Adam, U., Makowiec, F., Riediger, H., Schareck, W.D., Benz, S., & Hopt U.T. (2004). Risk factors for complications after pancreatic head resection. Am. J. Surg., 187, 201-208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2003.11.004
Darnis, B., Lebeau, R., Chopin-Laly, X., & Adham, M. (2013). Postpancreatectomy hemorrhage (PPH): predictors and management from a prospective database. Langenbecks Arch. Surg., 398 (3), 441-448. DOI: https://doi.org/10.1007/s00423-013-1047-8
Büchler, M.W., Friess, H., Wagner, M., Kulli, C., Wagener, V., & Z‘Graggen, K. (2000). Pancreatic fistula after pancreatichead resection. Br. J. Surg., 87, 883-889. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2168.2000.01465.x
Shhastnyy, A.T. (2011). Posleoperatsionnye oslozhneniya proksimalnykh rezektsiy podzheludochnoy zhelezy u patsieyntov s khronicheskim pankreatitom [Postoperative complications of proximal pancreatic resection in patients with chronic pancreatitis]. Novosti khirurgii – News of Surgery, 19 (3), 30-43 [in Russian].
Eliseenko, V.I., Skobelkin, O.K., & Bregov, E.I. (1985). Osobennosti reparativnykh protsessov organov zheludochno-kishechnogo trakta pri vozdeystvii nepreryvnogo lazernogo izlucheniya [Features of reparative processes of the gastrointestinal tract when exposed to continuous laser radiation]. Vestnik AMN SSSR – Bulletin of AMS USSR, 7, 72-78 [in Russian].
Goldman, L. (1984). Current and future developments in laser surgery. Surg. Clin. N. Amer., 64 (5), 1001-1012. DOI: https://doi.org/10.1016/S0039-6109(16)43443-2
Skobelkin, O.K. (1989). Lazery v khirurgii [Lazers in surgery]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Soklakov, A.I. (1993). Laser. Market., 6, 14-15.
Korepanov, V.I. (1996). Primenenie Nd: YAG lazera v khirurgicheskoy klinike: prakticheskoe rukovodstvo [Nd: YAG laser applications in a surgical clinic: A practical guide]. Moscow: Russian Medical Academy of Postgraduate Education [in Russian].
Vorobey, A.V., Shuleyko, A.Ch., Grishin, I.N., Orlovskiy, Yu.N., Ilyushonok, V.V., Aleksandrov, S.V., Butra Yu.V., & Lagodich, N.A. (2013). Ispolzovanie vysokoenergeticheskogo lazera v gepatopankreatobiliarnoy khirurgii [The use of high-energy laser in hepatopancreatobiliary surgery]. Ukrainskiy zhurnal khirurgii – Ukrainian Journal of Surgery, 3, 63-69 [in Russian].
Vorobey, A.V., Grishin, I.N., Shuleyko, A.Ch., Butra, Yu.V., Lurye, V.N., Orlovskiy, Yu.N., Vizhinis, E.I., Aleksandrov, S.V., & Lagodich, N.A. (2012). Patogeneticheskoe obosnovanie pervichnykh i povtornykh operatsiy na podzheludochnoy zheleze pri khronicheskom pankreatite [Pathogenetic substantiation of primary and repeated pancreatic operations in chronic pancreatitis]. Zhurnal “Annaly hirurgicheskoy gepatologii” – Journal “Annals of Surgical Hepatology”, 3, 80-88 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
