Тактика лікування пацієнтів із рецидивними виразковими дуоденальними кровотечами

Abstract

Проаналізовано результати лікування 2285 пацієнтів із гострокровоточивою дуоденальною виразкою, які
госпіталізовані в Київський міський центр ШКК за періоди 2004–2008 рр. (основна група, 1630 пацієнтів) і в
1994, 1996 рр. (контрольна група, 665 пацієнтів). Рецидив кровотечі відбувся у 92 пацієнтів (4,03 %), з них в
основній групі – в 3,68 % випадків, а в контрольній – в 4,88 % випадків (р=0,1870).
Операційна активність при рецидиві кровотечі знизилась в 2,34 раза з 93,75 до 40 % (р=0,00001) і загалом
склала 58,7 %. Відсоток пацієнтів із раннім рецидивом кровотечі (РРК), яких лікували консервативно, зріс в
9,6 раза (з 6,25 до 60 %, р=0,00001).
Загальна летальність при РРК зросла в 2,35 раза (з 15,62 до 36,67 %, р=0,0375), летальність при консерватив-
ному лікуванні РРК знизилась в 2 рази (з 100 до 50 %, р=0,1766), а при операційному лікуванні РРК зросла в 1,67
раза (16,67 % в основній групі і 10 % в контрольній, р=0,4717). Ризик РРВК = 3´Х1 + 2´Х2 + Х3 + Х4. Бальну шкалу
прогнозування ризику РРДК на сучасному етапі доцільно застосовувати всім пацієнтам з ГВДК у такому виг-
ляді: малий ризик – 1,2 % (7–12 балів), середній – 7,15 % (13–19 балів), високий – 23,81 % (20–22 бали).
Для попередження виникнення РРК запропоновано добовий рН-моніторинг, який дозволяє виявити зниження рН
(нічний кислотний прорив), що є підставою для підвищення дози ІПП із додатковим призначенням 40–80 мг
внутрішньовенно на ніч в 24 год або в 4–6 год ранку (високодозна терапія ІПП).