Ефективність впливу внутрішньошлункової оксигенотерапії в поєднанні з тіотриазоліном на зниження летальності тварин, зміни маси тіла та функціональний стан їхньої печінки на тлі гострого токсичного гепатиту

Abstract

В умовах змодельованого гострого тетрахлорметанового гепатиту досліджено ефективність поєднаного
застосування тривалої внутрішньошлункової оксигенації та метаболічної терапії тіотриазоліном. Доведено,
що введення молекулярного кисню в шлунок через 24 год після інтоксикації тетрахлорметаном з об’ємною
швидкістю 0,1 мл·кг-1·хв-1 та тіотриазоліну у вигляді 2,5 % розчину в дозі 9,07 мг·кг-1 протягом 8 год упродовж
7 діб супроводжується зниженням летальності тварин на 25 %, вираженим гепатопротекторним ефектом за
показниками кінцевої маси тіла, вмісту білка та активності АлАТ і АсАТ у сироватці крові за винятком вмісту
в сироватці крові загального білка та активністю АлАТ, ефективність лікування за якими є ідентичною, як і
після застосування самого тіотриазоліну. На тлі поєднаної терапії настає нормалізація в сироватці крові
вмісту загального білка, активності амінотрансфераз, масового коефіцієнта печінки та відмічається тенденція
до нормалізації вмісту глікогену в печінці.