Неспроможність пронизних вен різних підгруп при гострому варикотромбофлебіті нижніх кінцівок

Abstract

До сьогодні аналіз частоти неспроможності усіх 35 підгруп проннзннх вен нижніх кінцівок, які виділяє сучасна міжнародна міждисциплінарна номенклатура, в Україні не проводили. У зв’язку з цим, метою роботи стало поліпшення результатів лікування хворих на гострий варикотромбофлебіт нижніх кінцівок шляхом вивчення частоти неспроможності проннзннх вен різних підгруп при цій патології. Для реалізації мети дослідження проведено ультрасонографічне триплексне сканування венозної системи нижніх кінцівок 119 пацієнтів із гострим варикотромбофлебітом, у яких його спостерігали на 124 кінцівках на фоні варикозної хвороби. Результати дослідження показали, що в середньому на одну кінцівку з гострим варикотромбофлебітом серед обстежених хворих припадало по 4,5 неспроможних проннзннх вен. Продемонстровано, що неспроможні проннзні вени реєструються на 96,0 % (95 % ДІ 90,8—98,7 %) кінцівок з гострим варикотромбофлебітом. Найчастіше при цій нозології неспроможними є медіальні литкові, привеликогомілкові проннзні вени Boyd і Sherman, середні й верхні задньовеликогомілкові вени Cockett, параахіллярні, латеральні гомілкові та латеральні литкові проннзні вени. Не виявилися неспроможними у жодного з пацієнтів наднаколінкові, пахвинні, латеральні стегнові, соромітні та верхньо-, середньо- і нижньо сідничні проннзні вени. Проведені дослідження свідчать, що ретельне обстеження пацієнтів із гострим варикотромбофлебітом до операції та знання імовірної локалізації неспроможних проннзннх вен дозволяє провести у такої категорії хворих радикальне операційне втручання.