Aбдомінальний сепсис у хворих на гострий поширений перитоніт.

Abstract

Перебіг гострого поширеного перитоніту (ГПП) дуже часто супроводжується розвитком синдрому системної запальної відповіді (SIRS), який призводить до розвитку абдомінального сепсису. Важливе значення в патогенезі розвитку SIRS і різних стадій сепсису в цьому випадку належить тонкій кишці. Проведено ретроспективний аналіз 46 медичних карт стаціонарних хворих, померлих від ГПП і досліджено результати лікування 131 пацієнта після хірургічного лікування. Виконано експеримент на 63 білих статевозрілих щурах-самцях. Отримані експериментальні дані свідчать про значні морфофункціональні зміни в ТК при експериментальному ГПП. Звертається увага на те, що причиною смерті в 78,26 % був синдром поліорганної недостатності, бактеріально-токсичний шок. Останній супроводжував поліорганну недостатність в 36,11 % випадках. При визначенні клініко-лабораторних показників для встановлення SIRS у хворих на ГПП було відзначено, що в 84,21 % померлих пацієнтів частота серцевих скорочень була вищою 90 за 1 хв, частота дихання більшою ніж 20 за 1 хв — у 91,67 % хворих, кількість лейкоцитів у крові більш ніж 12х10¹²/л виявлена в 42,86 % пацієнтів. Внаслідок порушення перистальтики ТК в умовах ГПП виявлено збільшення рівня інтоксикації, переміщення аутохтонних мікроорганізмів у проксимальному напрямку. Це сприяє розвитку синдрому ентеральної недостатності, синдрому поліорганної недостатності, який призводить до розвитку сепсису. Обґрунтовується доцільність використання ТК у лікуванні проявів абдомінального сепсису у хворих на ГПП.