Непрохідність тонкої кишки. Спірні питання щодо дренування травного каналу.

Authors

  • В. В. Бенедикт

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2778.2013.1.1698

Abstract

Лікування гострої непрохідності кишки супроводжується високою летальністю і залишається складним у плані вибору лікувальної тактики. В клінічних умовах обстежено 122 хворих на ГНК. Проведено ретроспективний аналіз 27 медичних карт стаціонарного хворого померлих пацієнтів. Причиною летального наслідку в 77,78 % випадків був синдром поліорганної недостатності. Назогастроінтестинальна інтубація у цих хворих була виконана у 60,0 % прооперованих і у 20,0 % пацієнтів під час релапаротомії. Дренування тонкої кишки за допомогою кінцевих стом під час релапаротомій використовували в 30,0 % померлих. У пацієнтів із ГНК в перші три доби після операції спостерігали суттєве зростання інтоксикаційного синдрому, показники якого зменшувалися після відновлення моторно-евакуаторної функції тонкої кишки. Наводяться клінічні випадки хворих на ГНК із різними способами дренування тонкої кишки. Запропоновано спосіб ентеростомії для дренування тонкої кишки. Наголошується на необхідності ранньої стимуляції рухової діяльності травного каналу. Наводиться алгоритм застосування дренування тонкої кишки у хворих на гостру непрохідність кишки. Звертається увага на необхідність врахування під час операції стадії компенсації основних функцій організму при цьому захворюванні.

Published

2013-11-22

How to Cite

Бенедикт, В. В. (2013). Непрохідність тонкої кишки. Спірні питання щодо дренування травного каналу. Hospital Surgery. Journal Named by L.Ya. Kovalchuk, (1). https://doi.org/10.11603/1681-2778.2013.1.1698

Issue

Section

EXPERIENCE OF WORK