Лiкування пацiєнтiв iз пiсляхолецистектомiчним синдромом та ендокринними i метаболiчними розладами

Abstract

Проаналізовано результати лікування 123 пацієнтів із післяхолецистектомічним синдромом віком 21—88 (63,3±11,5) років. Ендокринні та метаболічні розлади діагностовано у 101 (82,1%) хворого. Більшість ендокринопатій мала прихований клінічний перебіг (предіабет, субклінічний гіпотиреоз, гіпокальціємія легкого ступеня). У пацієнтів із ендокринними порушеннями частіше стверджено гнійний холангіт (36,6 % порівняно із 9,1 %; р=0,012). Ендоскопічні транспапілярні втручання були ефективними в 111 (90,2 %) осіб. Відкриті операції виконано у 12 (9,8 %) хворих. Післяопераційні ускладнення виникли у 8 (6,5 %) хворих, померли 4 (3,3 %) пацієнти. У всіх хворих із ускладненим післяопераційним періодом констатовано ендокринні та метаболічні порушення. Пацієнти з ендокринними захворюваннями перебували на лікуванні протягом 2—40 (Ме=6,0) діб, особи без ендокринних розладів — протягом 2—25 (Ме=4,0) діб (р=0,050). Тривалість перебування хворого у стаціонарі корелювала із величиною обводу талії (г=0,287; р=0,001), індексом маси тіла (г=0,203; р=0,024), наявністю біліарного панкреатиту (г=0,209; р=0,020) і метаболічного синдрому (г=0,204; р=0,024). Отже, ендокринні та метаболічні порушення призводять до тяжчого перебігу періопераційного періоду в пацієнтів із післяхолецистектомічним синдромом і збільшення термінів лікування.