Вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби

T.V. Kashchak

doi:10.11603/2414-4533.2019.3.10436

Автор(и)

T.V. Kashchak Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10436

Ключові слова:

скелетна травма, термічний опік шкіри, комбінована травма, жовчовидільна функція печінки

Анотація

Мета роботи: вивчити вплив комбінованої механічної і термічної травми на жовчовидільну функцію печінки в період пізніх проявів травматичної хвороби.

Матеріали і методи. В експериментах використано 60 нелінійних білих щурів-самців масою 180–200 г. В умовах тіопентал-натрієвого знеболення (40 мг×кг^-1) в першій дослідній групі моделювали скелетну травму шляхом нанесення дозованого удару по кожному стегну, який спричиняв їхній закритий перелом. У другій дослідній групі моделювали опік шкіри III А-Б ступеня 10–11 % поверхні тіла – до депільованої поверхні шкіри спини на 10 с прикладали мідну пластину площею 28 см², попередньо занурену в киплячу воду протягом 3–5 хв. У третій дослідній групі ці два пошкодження поєднували. Контрольну групу склали інтактні тварини. Через 14, 21 і 28 діб після нанесення травм в умовах тіопентал-натрієвого знеболення (60 мг·кг^-1 маси) у 6 тварин кожної дослідної групи вивчали жовчовидільну функцію печінки шляхом катетеризації загальної жовчної протоки і забору жовчі протягом однієї години. В отриманій жовчі визначали концентрацію сумарних жовчних, загального і прямого білірубіну. Розраховували швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції досліджуваних компонентів жовчі за 1 год. З експерименту тварин виводили після забору жовчі методом тотального кровопускання з серця.

Результати досліджень та їх обговорення. За умов модельованих травм більшість досліджуваних показників жовчовидільної функції печінки в усі досліджувані терміни періоду пізніх проявів травматичної хвороби була істотно нижча, ніж у контролі. Особливістю динаміки жовчовидільної функції після моделювання скелетної травми було зниження досліджуваних показників з 14 до 21 доби, що виявилося статистично значущим для швидкості екскреції сумарних жовчних кислот, з наступним істотним зростанням до 28 доби. В цей термін швидкість жовчовиділення та швидкість екскреції загального білірубіну досягали рівня контрольної групи. Інші показники продовжували залишатися суттєво нижчими. Після моделювання термічного опіку шкіри досліджувані показники статистично вірогідно зростали з 14 до 28 діб, проте залишалися суттєво меншими, ніж у контролі. За цих експериментальних умов величини жовчовидільної функції печінки через 14 і 28 діб були суттєво меншими, ніж після нанесення скелетної травми. Характерною рисою динаміки досліджуваних показників після моделювання комбінованої травми була тенденція до зниження з 14 до 21 доби, причому за величиною швидкості екскреції сумарних жовчних кислот відмінності були статистично значущими. Через 28 діб показники зростали, ставали істотно більшими, ніж через 14 і 21 доби, проте не досягали контрольного рівня. Порівняно зі скелетною травмою величини досліджуваних показників за умов комбінованої травми у всі терміни спостереження були статистично вірогідно меншими. Порівняно з термічним опіком шкіри через 14 діб не відмічали істотних відмінностей, проте через 21 і 28 діб величини досліджуваних показників теж ставали істотно меншими. Виняток становила швидкість жовчовиділення, яка через 28 діб за умов термічного опіку шкіри та комбінованої травми була практично однаковою. Отже, модельовані травми в період пізніх проявів травматичної хвороби характеризуються суттєвим порушенням жовчовидільної функції, яке наростає від скелетної до опікової та комбінованої травми і є проявом поліорганної дисфункції, що слід враховувати при розробці заходів корекції.

Посилання

Hudyma, A.A., Kashchak, T.V., & Servatovych, A.M. (2019). Dynamika protsesiv tsytolizu v piznii period kombinovanoi travmy v eksperymenti [Dynamics of cytolysis processes in the late period of combined trauma in the experiment]. Ekstrena dopomoha: vid nauky do praktyky – Emergency Assistance: From science to Practice, 1, 12-20 [in Ukrainian].

Hudyma, A.A., & Yarema, V.V. (2012). Porushennia zhovchoutvorennia i zhovchovydilennia v rannii period politravmy u tvaryn z riznoiu metabolizuvalnoiu zdatnistiu pechinky [Violation of bile formation and bile excretion in the early period of polytrauma in animals with different liver metabolism]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2, 48-52 [in Ukrainian].

Stefanov, O.V. (Ed.). (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv: metodychni rekomendatsii [Preclinical studies of medicinal products: guidelines]. Kyiv: Avitsenna [in Ukrainian].

Elskyy, V.N., & Zyablytsev, S.V. (2008). Modelirovanye cherepno-mozgovoy travmy [Modeling of traumatic brain injury]. Donetsk: Izd-vo “Novyy myr” [in Russian].

Ziatkovska, O.Ya. (2009). Dynamika pokaznykiv funktsionalnoho stanu pechinky na tli tiazhkoi mekhanichnoi travmy u kombinatsii z termichnym opikom ta yoho korektsii ksenoplastykoiu [Dynamics of indicators of the functional state of the liver against the background of severe mechanical trauma in combination with thermal burns and its correction by xenoplasty]. Zdobutky klinichnoii i eksperymentalnoi medytsyny – Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2, 53-55 [in Ukrainian].

Kalinkin, O.G. (2013). Travmaticheskaya bolezn [Traumatic disease]. Travma – Trauma, 14, 3. Retrieved from: http://www.mif-ua.com/archive/article/36559 [in Russian].

Kashchak, T.V. & Hudyma, A.A. (2018). Intensyvnist protsesiv lipidnoi peroksydatsii ta riven markeriv zapalennia u piznii period kombinovanoi travmy v eksperymenti [Intensity of lipid peroxidation processes and the level of inflammatory markers in the late period of combined trauma in the experiment]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovalchuka – Hospital Surgery. Journal named after L.Ya. Kovalchuk, 4, 62-68 [in Ukrainian].

Kozak, D.V. (2014). Osobennosti zhelchevydelytelnoy funktsyy pecheny v dіnamіke polіtravmy v eksperymente [Features of the biliary function of the liver in the dynamics of polytrauma in an experiment]. Problemy bіologii i medіtsyny – Problems of Biology and Medicine, 1, 106-109 [in Russian].

Roshchin, H.H., Strelnykov, M.O., Kukuruz, Ya.S., & Kryliuk, V.O. (2010). Nadannia ekstrenoi medychnoi dopomohy travmovanym v Ukraini. Perspektyvy rozvytku [Provision of emergency medical care to the injured in Ukraine. Prospects for development]. Problemy viiskovoi okhorony zdorovia – Problems of Military Health Care, 28, 50-56 [in Ukrainian].

Prydruha, S.M., Bondarenko, Yu.I., & Borys, R.M. (2013). Dynamika pokaznykiv tsytolizu ta endohennoi intoksykatsii v period piznikh proiaviv travmatychnoi khvoroby ta yikh korektsiia tiotryazolinom [Dynamics of cytolysis and endogenous intoxication during late manifestations of traumatic disease and their correction with thiotriazoline]. Klinichna ta eksperementalna patolohiia – Clinical and Experimental Pathology, 12, 1 (43), 42-45 [in Ukrainian].

Regas, F.C., & Ehrlich, H.P. (1992). Elucidating the vascular response to burns with a new rat model. J. Trauma, XXXII, 5, 557-563.