Безпека та ефективність симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам’яної хвороби та поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини

  • I. Ya. Dziubanovskyi ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • M. M. Halei КЗ “Волинська обласна клінічна лікарня”
  • P. A. Gashchishyn КЗ “Волинська обласна клінічна лікарня”
  • I. P. Marchuk КЗ “Волинська обласна клінічна лікарня”
Ключові слова: хірургія, холецистектомія, жовчнокам’яна хвороба, лапароскопія, симультанні втручання, стрес

Анотація

Мета роботи: дослідити вплив симультанних лапароскопічних операцій на фізичний стан післяопераційного хворого.

Матеріали і методи. У роботі представлено статистичні дані щодо лікування 411 хворих із жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ) та супутньою хірургічною патологією. Для оцінки використовували чіткі числові показники: тривалість операції, об’єм крововтрати, рівень глікемії, рівень кортизолу та альдостерону, сатурація кисню крові, рівень гемоглобіну, креатиніну. Оцінку здійснювали за допомогою шкал Lee та ARISCAT. Отримані результати вносили в базу даних  Microsoft Office Excel 2010, опис кількісних ознак, на основі критерію Шапіро–Уілка з визначенням середнього арифметинчного (М) і стандартного відхилення (S). Для порівняння груп використовували критерії Манна–Уїтні, або U-критерій. При широкому порівняння використовували метод ANOVA. Критичний рівень значущості р у всіх розрахунках визначено як 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. При обробці даних виявлено збільшення часу операційного втручання. Загалом середній час операції в першій групі складає (42±6) хв, а в другій (51±9) хв. Контроль насичення вуглеводами хворих достатньою мірою допоміг запобігти суб’єктивному дискомфорту, а рівень глікемії лабараторно не відрізнявся і не потребував корекції інсуліном. За критерій розвитку артеріальної гіпотензії прийнято зниження середнього артеріального тиску на 30 % від початкового, або нижче 80 мм рт. ст. у систолічній фазі або девіацією сегмента ST на ЕКГ.

Посилання

https://reference.medscape.com/refarticle-srch/175667-overview

Asoh, T., Shirasaka, C., Uchido, I., Baldini G., Bagry H., & Carli F.

(1987). Effects of indomethacin on endocrine responses and nitrogen loss after surgery. Ann. Surg., 206, 770-776.

Smith, R., Kee, A., & Barrat S. (2008). Depth of anesthesia with desflu rane does not influence the endocrine methabolic response to

pelvic surgery. Acta Anaesth. Scand., 52, 99-105.

Beilin, B., Martin, F., & Shavit, Y. (2002). Multimodal analgesia and intravenous nutrition preserves total body protein following major upper gastrointestinal surgery. Reg.Anesth. PainMed., 27, 15-22.

Beilin, B., Bessler,,H., & Mayburd, E. (1989). Supression of natural killer cell activity by high dose narcotic anesthesia in rats. Brain Behave Immun., 3, 129-137.

Bent, J., Paterson, J., & Mashiter, K. (2003). Effects of preemptive analgesia on pain and cytokine production in the postoperative period. Anesthesiology, 98, 151-155.

Bromage, P., & Shibata, H. (1978). Effects of high dose fentanyl anaesthesia on the established metabolic and endocrine re sponse to surgery. Anaesthesia, 39, 19-23.

(1971). Influence of prolonged epidural block ade on blood sugar and cortisol responses to operation upon the upper part of the abdomen and thorax. Surg. Gynaecol. Obstetr. 21, 330-335.

Halliday, D., Cassuto, J., Nellgard, P., & Stage, L. (1997). Continuous epidural blockade arrests of postoperative decrease in muscle protein fractional synthetic rate in surgical patients. Anesthesiology, 86, 1033-1040.

Desborough, J., & Hall, G. (2001). The role of neuroinflammation and neuroimmune activation in persistent pain. Pain, 90, 1-6.

Desborough, J. (1989). Modification of the hormonal and metabolic response to surgery by narcotics and general anes thesia. Clin. Anaesthesiol., 3, 317-334.

Garlick, P., Burns, H., & Palmer, R. (2000). The stress response to trauma and surgery. Br. J. Anaesth., 85, 109-117.

Kehlet, H. (2006). The stress response to surgery: release mechanism and the role of pain relief. Acta Chir. Scand., (55), 22.

Kehlet, H. (1997). Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. Br. J. Anaesth., 78, 606-617.

Kehlet, H., & Wilmore, D. (1998). Modification of responses to surgery by neural blockade: clinical implications. Neural blockade in clinical anesthesia and management of pain. M. Cousins, P. Bridenbaugh (Eds.). Philadelphia, PA: Lippincott.

Опубліковано
2019-03-26
Як цитувати
Dziubanovskyi, I., Halei, M., Gashchishyn, P., & Marchuk, I. (2019). Безпека та ефективність симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам’яної хвороби та поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 62-68. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9914
Номер
Розділ
З досвіду роботи