Стан антиоксидантної системи захисту при експериментальному перитоніті на тлі цукрового діабету

  • I. Ya. Dziubanovskyi ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • B. M. Verveha Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • S. R. Pіdruchna ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • N. A. Melnyk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
Ключові слова: гострий поширений перитоніт, цукровий діабет, антиоксидантна система

Анотація

Мета роботи: вивчити стан антиоксидантної системи захисту в організмі піддослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно із тваринами з експериментальним гострим поширеним перитонітом.

Матеріали і методи. У експерименті використано 56 білих щурів. Цукровий діабет у дослідних тварин моделювали шляхом внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси тварини, гострий поширений перитоніт – введенням 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії в черевну порожнину. Визначали показники антиоксидантного статусу – супероксиддисмутазну активність плазми, каталазну активність плазми та печінки, відновлений глутатіон, церулоплазмін. Терміни спостереження: 1, 3, 7 доби від початку моделювання перитоніту. Для проведення досліджень використовували сироватку крові та гомогенат печінки.

Результати досліджень та їх обговорення. У результаті досліджень доведено, що при гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету більшою мірою виснажуються антиоксидантні ресурси захисту порівняно із групою тварин зі змодельованим гострим перитонітом. В основній групі встановлено статистично значуще зниження таких антиоксидантних показників, як церулоплазмін (на 1 добу – на 12,25 %, на 3 добу – на 12,11 %, на 7 добу – на 11,15 %), відновлений глутатіон (на 1 добу – на 11,87 %, на 3 добу – на 10,89 %, на 7 добу – на 9,42 %), супероксиддисмутазна активність плазми крові (на 1 добу – на 9,94 %, на 3 добу – на 13,22 %, на 7 добу – на 7,43 %), каталазна активність печінки (на 1 добу – на 7,63 %, на 3 добу – на 19,39 %, на 7 добу – на 20,97 %) порівняно із групою із змодельованим гострим поширеним перитонітом (р<0,05). У тварин із експериментальним гострим поширеним перитонітом на тлі цукрового діабету захисні антиоксидантні ресурси виснажувалися більшою мірою порівняно із тваринами із змодельованим гострим перитонітом. Встановлене пригнічення антиоксидантної системи захисту вказує на значне виснаження факторів захисту організму при гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету.

Посилання

Dziubanovskyi, I.Ya. & Mihenko, B.O. (2009). Syndrom poliorhannoi nedostatnosti ta yoho korektsiia u khvorykh na hostryi poshyrenyi perytonit [The syndrome of multiple organ failure and its correction in patients with acute common peritonitis]. Ukr. Zhurn. Khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 2, 56-59 [in Ukrainian].

Bilyk, I.I. (2016). Hostryi perytonit yak uskladnennia hostroho apendytsytu [Acute peritonitis as a complication of acute appendicitis]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia –Clinical and Experimental Pathology, 1 (43), 187-189 [in Ukrainian].

Hrynchuk, F.V. (2014). Patohenetychni, klinichni i taktychni osoblyvosti pry perytoniti ta poiednanii patolohii [Pathogenetic, clinical and tactical features in peritonitis and combined pathology]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 6 (44), 47-49 [in Ukrainian].

Spirt, M.J. (2010). Complicated intra-abdominal infections: a focus on appendicitis and diverticulitis. Postgrad. Med., 122, 1, 39-51.

Kimura, W., Mizutani, M., & Fuse, A. (2014). Problems and therapeutic strategy for emergen cy operation of the abdomen in the aged. Nippon Ronen Igakkai Zasshi, 41, 6, 660-665.

Petrosyan, E.A., Sergiyenko, V.I., & Sukhinin A.A. (2015). Sostoyaniye pro- i antioksidantnoy sistem krovi pri eksperimentalnom zhelchnom peritonite [The state of the pro- and antioxidant blood systems in experimental biliary peritonitis]. Byul. eksperim. biol. i med. – Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 139, 1, 19-21 [in Russian].

Blot, S., & De Waele, J.J. (2015). Critical issues in the clinical management of complicated intraabdominal infections. Drugs, 65 (12), 1611-1620.

Al-Malki, A.L. (2013). Oat attenuation of hyperglycemia-induced retinal oxidative stress and NF-kB activation in streptozotocin–induced diabetic rats. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. Article ID 983923, p. 8. DOI: http://dx.doi.org/10.1155/2013/983923

Lazarenko, V.A., Lipatov, V.A., Blinkov, Yu.Yu., & Skorikov, D.V. (2008). Eksperimentalnaya model rasprostranennogo kalovogo peritonita [Experimental model of widespread fecal peritonitis]. Chelovek i yego zdorovye – Man and His

Health, 4, 128-132 [in Russian].

Andreyeva, L.I., Kozhemyakin, L.A., & Kishkun, A.A. (1988). Modifikatsiya metoda opredeleniya perekisey lipidov v teste s tiobarbiturovoy kislotoy [Modification of the method for determining lipid peroxides in a test with thiobarbituric acid]. Lab. delo – Laboratory Business, 11, 41-43 [in Russian].

Horiachkovskyi, O.M. (2015). Klinichna biokhimiia v laboratornii diahnostytsi. Dovidkovyi posibnyk [Clinical biochemistry in laboratory diagnostics. Reference book]. Odesa: Ekolohiia [in Ukrainian].

Stalnaya, I.D. (1977). Sovremennyye metody v biokhimii [Modern methods in biochemistry]. Moscow: Meditsina [in Russian].

Опубліковано
2019-03-25
Номер
Розділ
Експериментальні дослідження