Реінтервенції в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою після перфорації клапана легеневої артерії

Автор(и)

  • A. V. Maksymenko ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, Київ
  • D. O. Shypov ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, Київ
  • O. O. Motrechko ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, Київ
  • Yu. L. Kuzmenko ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, Київ
  • A. A. Dovhaliuk ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.2.9185

Ключові слова:

атрезія легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перегородкою, перфорація клапана легеневої артерії, повторні втручання.

Анотація

Мета роботи: визначити фактори, що впливають на частоту реінтервенцій у післяопераційному періоді після перфорації кла­пана легеневої артерії в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою (АЛАІМШП).

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз періопераційних даних, отриманих за допомогою ехокардіографії та рентген-хірургічного обстеження, та даних про післяопераційний перебіг хвороби з медичних карт 77 пацієнтів з АЛАІМШП, яким проведена перфорація та балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії за період з вересня 2003 до 31 грудня 2014 р. у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії.

Результати досліджень та їх обговорення. Перфорація та подальша балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії у новонароджених пацієнтів з АЛАІМШП є ефективною та безпечною процедурою для відновлення антеградного легеневого кровотоку. В нашій групі пацієнтів ефективність склала 87 % (n = 41). Госпітальна летальність склала 4,8 % (n=2). Проте, незважаючи на переваги даної методики, значна частка пацієнтів потребує повторних втручань. Серед наших пацієнтів частота повторних втручань у ранньому післяопераційному періоді склала 34 % (n = 14) і, як правило, пов’язана з необхідністю створення додаткового джерела легеневого кровотоку. Серед факторів, що впливали на частоту реінтервенцій у ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів з АЛАІМШП, були наступні показники: розмір кільця тристулкового клапана та його відповідний показник Z-score; співвідношення розмірів тристулкового до мітрального клапанів; розмір міжпередсердного сполучення.

У віддаленому періоді повторних операцій потребували 11 пацієнтів (27 %). Всі проведені реінтервенції були спрямовані на пластику вихідного тракту правого шлуночка (ВТПШ). Єдиним показником, здатним прогнозувати необхідність повторного втручання на ВТПШ, був максимальний градієнт тиску на вихідному тракті.

Біографія автора

A. V. Maksymenko, ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, Київ

 

Посилання

Hasan, B.S., Bautista‐Hernandez, V., & McElhinney, D.B. (2013). Outcomes of transcatheter approach for initial treatment of pulmonary atresia with intact ventricular septum. Catheter. Cardiovasc. Interv., 81, 111-118.

Freedom, R.M., Mawson, J.B., Yoo, S.-J., & Benson, L.N. (Eds.). (1997). Pulmonary atresia and intact ventricular septum. Congenital Heart Disease. Textbook of Angiocardiography, 1. Mount Kisco, NY: Futura.

Qureshi, S.A., Rosenthal, E., & Michael, T. (1991). Transcatheter laser-assisted balloon pulmonary valve dilation in pulmonary valve atresia. Am. J. Cardiol., 67, 428-431.

Agnoletti, G., Piechaud, J.F., & Bonhoeffer, P. (2003). Perforation of the atretic pulmonary valve. Long-term follow-up. J. Am. Coll. Cardiol., 41, 1399-1403.

Marasini, M., Gorrieri, P.F., & Tuo, G. (2009). Long-term results of catheter-based treatment of pulmonary atresia and intact ventricular septum. Heart, 95, 1520-1524.

Rathgeber, S., Auld, B., & Duncombe, S. (2017). Outcomes of radiofrequency perforation for pulmonary atresia and intact ventricular septum: A single-centre experience. Pediatr. Cardiol., 38, 170-175.

Humpl, T., Söderberg, B., McCrindle, B.W., Nykanen, D.G., Freedom, R.M., & Williams, W.G. (2003). Percutaneous balloon valvotomy in pulmonary atresia with intact ventricular septum: impact on patient care. Circulation, 108, 826-832.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-20

Як цитувати

Maksymenko, A. V., Shypov, D. O., Motrechko, O. O., Kuzmenko, Y. L., & Dovhaliuk, A. A. (2018). Реінтервенції в пацієнтів з атрезією легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою після перфорації клапана легеневої артерії. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 24–30. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.2.9185

Номер

№ 2 (2018)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука»,  погоджуються з такими умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).