Морфометричний аналіз особливостей ремоделювання структур клубової кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.1.8865Ключові слова:
резекція печінки, клубова кишка, ремоделювання.Анотація
Мета роботи: за допомогою морфологічних методів вивчити особливості ремоделювання структур клубової кишки при резекції різних об’ємів паренхіми печінки.
Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджено клубову кишку 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-ри групи. 1-ша група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-га – 15 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3-тя – 15 тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини слизової, м’язової, серозної оболонок, підслизового прошарку, довжину та ширину ворсинок, глибину, ширину крипт, висоту покривних епітеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали ядерно-цитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів, підслизово-слизовий та підслизово-м’язовий індекси, стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці органа. Кількісні показники обробляли статистично.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Найбільш зміненими виявилися морфометричні параметри структур клубової кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки. При цьому товщина слизової оболонки досліджуваного органа з високим ступенем достовірності (р < 0,001) зменшилася на 15,0 %, м'язової – на 6,1 %, а товщина підслизового прошарку зросла на 7,4 %, серозної оболонки – на 6,6 %. Підслизово-слизовий індекс збільшився на 27,2 %, а підслизово-м'язовий – на 14,4 %, порівняно з контрольними морфометричними показниками. Довжина ворсинок та глибина крипт клубової кишки, висота епітеліоцитів статистично достовірно (р<0,001) зменшилися, відповідно, на 15,7 %, 15,4 % та 14,7 %, а ширина ворсинок і крипт збільшилися на 13,3 % і 14,2 %. Ядерно-цитоплазматичні відношення у епітеліоцитах слизової оболонки клубової кишки виявилися зміненими на 38,5 %, що свідчило про виражене порушення структурного клітинного гомеостазу. Відносний об’єм ушкоджених епітеліоцитів зріс у 28 разів, а стромально-міоцитарні відношення у м’язовій оболонці збільшилися на 22,6 %, вказуючи на виражене зростання строми у м’язовій оболонці органа. Результати проведеного дослідження стверджують, що видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводять до вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур клубової кишки, що характеризується нерівномірними диспропорційними змінами просторових характеристик структур органа, порушенням відношень між ними, судинними розладами, набряком, дистрофічними, некробіотичними змінами епітеліоцитів, ендотеліоцитів, стромальних елементів, інфільтративними та склеротичними процесами.
Посилання
Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Basis of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Vishnevskiy, V.A., Yefanov, M.G., & Kazakov, I.V. (2012). Segmentarnyye rezektsyi, otdalennyye rezultaty pri zlokachestvennykh opukholyakh pecheni [Segmentar resections, long-term results in malignant liver tumors]. Ukr. Zhurnal Khirurgii – Ukrainian Journal of Surgery, 1 (16), 5-15 [in Russian].
Hnatiuk, M.S., Tatarchuk, L.V., & Yasinovskyi, O.B. (2016). Morfometrychna otsinka osoblyvostei remodeliuvania struktur dvanadtsiatypaloi kyshky pry resektsii riznykh obiemiv pechinky [Morphometric evaluation of the features of remodeling of duodenal structures during resection of different volumes of the liver]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia “Medytsyna” – Scientific Journal of Uzhhorod University. Series "Medicine", 1 (49), 3-5 [in Ukrainian].
(2003). Zahalni etychni pryntsypy eksperymentiv na tvarynakh [General ethical principles of experiments on animals]. Endokrynolohiia – Endocrinology, 8, 1, 142-145 [in Ukrainian].
Lapach, S.N., Gubenko, A.V. Babich, P.N. (2001). Statistichieskiye metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh Excell [Statistical methods in medicobiological investigations Excell]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].
Makarov, M.A., Avdyeev, S.H., & Chuchalin, A.G. (2012) Rol disfunktsyi endoteliya i regidnosti arteriy v patogeneze khronicheskoy obstruktivnoy bolezni legkikh [Role of disfunction of endothelial cell in medical and biological investigation]. Terapevticheskiy arkhiv – Theraputical archive, 3,74-80.
Sarkisov, D.S. (1998). Strukturnye osnovy adaptatsyi i kompensatsyi narushennykh funktsyy [Structural basis adaptation and compensation damage function]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Sorochinnikov, A.G., & Dorosyevich, A.Ye. (2007). Gistologichieskaya i mikroskopicheskaya tekhnika [Histological and microscopic equipments]. Moscow: Meditsyna [in Russian].
Fiodorov, V.D., Vishnevskiy, V.A., & Nazarenko, N.A. (2007). Osnovnye oslozhneniya obshyrnykh rezektsyy pecheni i puti ikh preduprezhdeniya [The main complications of extensive liver resections and ways to prevent them]. Byull. Sibirskoy meditsyny – Bulletin of Siberian Medicine, 4, 16-24 [in Russian].
Shulhai, A.H., Tatarchuk, L.V., & Hnatiuk, M.S. (2017). Osoblyvosti remodeliuvania sudyn hemomikrotsyrkulatornoho rusla klubovoi kyshky pry rezektsii riznykh obiemiv pechinky [Remodeling peculiarities of ileum hemomicrocirculatory bed vessels at resection of different liver size]. Visnyk naukovyi doslidzen – Scientific Journal of Investigation, 4, 145-149 [in Ukrainian].
Nanashima, A., Sumida, Y., Abo, T. (2008). A modified grading system for post-hepatectomy metastatic liver сancer originating form colorectal carcinoma. J. Surg. Oncol., 98, 363-370.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
