Віддалені результати гемітиреоїдектомії та їх прогнозування у хворих на однобічний вузловий зоб на фоні автоімунного тиреоїдиту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.4.8320Ключові слова:
вузловий зоб на фоні автоімунного тиреоїдиту, апоптоз, проліферація в тканині щитоподібної залози, вибір об’єму хірургічного лікування.Анотація
Мета роботи: визначення об’єму хірургічного втручання при вузловому зобі на фоні автоімунного тиреоїдиту з урахуванням активності процесів апоптозу та проліферації, індексу проліферативної активності.
Матеріали і методи. На пункційному матеріалі ЩЗ, отриманому від 80 хворих із гістологічно верифікованим діагнозом вузловий зоб на фоні автоімунного тиреоїдиту до хірургічного лікування та через 1,5 – 3 роки після нього, проведені імуногістохімічні дослідження з використанням моноклональних антитіл проти Ki-67, Fas, FasL, Bcl-2 та P53 антигенів. За віддаленими результатами виділили дві групи хворих. До першої групи, яка становить 53 пацієнти, включені випадки, в яких не було розладів функції тиреоїдного залишку і змін об’єму залишеної частки залози порівняно з показниками до операції. Другу групу склали 27 хворих із клінічними і лабораторними ознаками післяопераційного гіпотиреозу середнього і тяжкого ступенів тяжкості, збільшенням об’єму залишеної частки залози на фоні прогресуючої лімфоїдної інфільтрації. Пацієнти обох груп у післяопераційному період отримували патогенетично обґрунтовану медикаментозну терапію автоімунного тиреоїдиту.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження дозволяють розмежувати вибір об’єму операції – гемітиреоїдектомія чи тиреоїдектомія залежно від функціональної спроможності ЩЗ та показників апоптозу і проліферації у неураженій вузлом частці залози. Вважаємо, що тиреоїдектомія показана при поєднанні таких показників досліджуваних тестів: об’єм неураженої вузлом частки ЩЗ більший за 10 см3, рівень ТТГ більше за 3,55 мОД/л, вільного Т4 менше за 12,91 пмоль/л, рівень АТПО більше за 80,25 ОД/мл та АТТГ більше за 89,34 ОД/мл з показниками лімфопроліферативної активності та апоптозу, зокрема рівнів ІПА Ki-67 вищими за 10,55 %, ІІРК FasL – за 51 %, ІІРК Bcl-2 – за 90 %, та ІІРК p53 нижче 50 % і ІІРК Fas нижче 43 %.
Посилання
Kaloyeva, A.A. Botasheva, V.S. & Erkenova, L.D. (2015). Kharakter morfologicheskikh izmeneniy pri endemicheskom zobe [Character of morphological changes during endemic goiter]. Fundamentalinye issledovaniya – Basic Research, 1, 30-40 [in Russian].
Tsyganenko, O.S. & Voroschuk, R.S. (2007). Immunomorfological reaction in the thyroid tissue in patients with autoimmune thyroiditis in combination with nodular goiter. Arta Medica. Nicholas Anestiadi, Tenth Congress of the Association of Surgeons of Moldova: Chisinau. October; 4 (25), 51-52.
Orlinskaya, N.Yu., Zubeyev, P.S. & Sarantsev, B.V. (2004). Vozmozhnosti gistologicheskogo i tsitologicheskogo metodov v diagnostike razlichnykh sostoyaniy shchitovidnoy zhelezy [Features of histological and cytological methods using in the diagnosis of various cancer states of thyroid]. Sbornik materialov Vserossiyskoy konferentsii s mezhdunarodnym uchastiyem «Klinicheskaya morfologiya shchitovidnoy zhelezy» – Collection of materials of the All-Russian conference with international participation "Clinical morphology of thyroid cancer": Belgorod, pp. 42-43 [in Russian].
Berozkina, I.S. Saprina, T.V. & Zima, A.P. (2016). Vozmozhnosti traditsionnoy i zhidkostnoy tsitologii v sochetanii s immunotsitokhimicheskoy detektsiyey nekotorykh molekulyarnykh markerov v dooperatsionnoy diagnostike vysokodifferentsirovannogo raka shchitovidnoy zhelezy [The problem of molecular diagnostic test value in the differential diagnosis of a thyroid gland nodule]. Klinicheskaya i eksperimentalnaya tireoidologiya – Clinical and Experimental Thyroidology,12, 1, 38-45 [in Russian].
Hulichii, M.V. Rak shchytopodibnoi zalozy u poiednanni z inshoiu tyreoidnoiu patolohiieiu: osoblyvosti kliniky, diahnostyky ta likuvannia [Cancer of the thyroid gland in the affected area of the thyroid pathology: especially of clinic, the diagnostic and treatment]: Doctor’s thesis. Kyiv: Derzh. ustanova "In-t endokrynolohii ta obminu rechovyn im. V.P. Komisarenka AMN Ukrainy. – State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism» [in Ukrainian].
Kim, H.S., Choi, Y.J. & Yun, K.S. (2010). Features of papillary thyroid microcarcinoma in the presence and absence of lymphocytic thyroiditis. Endocrine Pathology, 21 (3), 149-153.
Di Pasquale, H.M., Palazzo, J.P. & Rothstein, J.L. (2001). Pathologic features of Hashimoto’s associated papillary thyroid carcinoma. Hum. Pathol., 32 (1), 24-30.
Bondarenko, O.O., Shponika, I.S. & Gritsenko, P.A. (2010). Ispolzovaniye onko-markerov v morfologicheskoy diagnostike epitelialnykh opukholey shchitovidnoy zhelezy [The use of tumor markers in the diagnosis of morphological epithelial tumors of thyroid gland]. Morfologiya – Morphology, 3, 2, 12-16 [in Ukrainian].
Bozhok, Yu.M.‚ Tavokina, L.V.‚ Abramenko, I.V. & Bielous, N.I. (1998) Pat. № 23098 A UA MPK6 G01N33/50. Sposib pryhotuvannia morfolohichnykh preparativ dlia imunotsytokhimichnoho doslidzhennia. Opubl. 30. 06. 98‚ Biul. № 3. [Preparation of morphological preparations for immunohistochemical study]. UA. Patent UA 23098;1998. [in Ukrainian].
Sheremet, М.І., Shidlovskyi, V.О. & Sydorchuk, L.P. (2015). Analysis of a process of peroxidation, caspase-3 and caspase-8 in patients with autoimmune thyroiditis. Journal of Education, Health and Sport., 5 (11), 117-125.
Sheremet, М.І., Shidlovskyi, V.O. & Sydorchuk, L.P. (2016). Assessment of proliferation and apoptosis markers in patients with autoimmune thyroiditis. Journal of Education, Health and Sport., 6 (1), 179-188.
Zubeev, P.S., Orlinskaya, N.Yu., Matyanyn, M.V. & Tarasova, N.I. (2005). Mesto tonkoygolinoy aspyratsyonnoy biopsii v opredelenii pokazaniy k operatsyi pri uzlovom kolloydnom zobe [Place of fine-needle aspiration biopsy in determining the indications for surgery in nodular colloid goiter.] Remedium, Spetsvypusk Endokrinologiya – Remedium. Special Edition Endocrinology, 93-94 [in Russian].
Khmelinytskiy, O.K. (2002). Tsitologicheskaya i gistologicheskaya diagnostika zabolevaniy shchitovidnoy zhelezy: Rukovodstvo [Cytological and histological diagnosis of thyroid diseases: guide]. St. Petersburg: SOTYS [in Russian].
Kazakov, S.Р., & Кushlinsky N.Ye. (2006). The investigation of CD 95, p53, Bcl-2 and Ki-67 markers in autoimmune thyroid pathology patients. First Joint Meeting of European National Societies of Immunology Under the auspices of EFIS and 16th European Congress of Immunology: ECI. 2006 Sept. 6-9; Paris, France: 547.
Ganchevska, P., Murdjev, K. & Sarafian, V. (2004). Expression of proliferative antigens in human thyroid diseases. Trakia Journal of Sciences, 2 (1), 16-20.
Zhou, Yu., Jiang, H-G. & Lu, N. (2015). Chen Expression of Ki67 in Papillary Thyroid Microcarcinoma and its Clinical Significance. Asian Pacific Journal of Cancer Prevention, 16 (4), 1605-1608.
Choudhury, M, Singh, S. & Agarwal, S. (2011). Diagnostic utility of Ki67 and p53 immunostaining on solitary thyroid nodule – a cytohistological and radionuclide scintigraphic study. Indian J. Pathol. Microbiol., 54 (3), 472-475.
Chumakov, P.M. (2000). The function of the p53 gene: the choice between life and death. Biochemistry, 65, 34-47.
Pujani, M, Arora, B. & Pujani, M. (2010). Role of Ki-67 as a proliferative marker in lesions of thyroid. Indian J. Cancer, 47 (3), 304-307.
Khaziyev, I.V. & Sorokina, V.V. (2013). Ekspresiya onkomarkeriv Ki-67 i p53 v folikulyarnykh neoplaziyakh shchytopodibnoyi zalozy [Expression of tumor markers Ki-67 and p53 in follicular thyroid neoplasia]. Eksperymentalna i klinichna medytsyna – Experimental and Clinical Medicine, 59, 2, 77-81 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
