Клінічні особливості застосування високочастотної технології електрозварювання і холодно-плазмової коагуляції при видаленні внутрішньочерепних кістозних менінгіом
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.4.8137Ключові слова:
кістозні менінгіоми головного мозку, холодно-плазмова коагуляція, високочастотне електрозварювання живих тканин, клінічні особливості.Анотація
Мета роботи: поліпшити оперативну техніку і зменшити інтраопераційну крововтрату методом електрозварювання (ЕЗ) м’яких тканин і застосування холодно-плазмової коагуляції в ході виконання радикальних оперативних втручань у пацієнтів із ВКМ.
Матеріали і методи. У відділенні позамозкових пухлин і ендоскопічної нейрохірургії ДУ “Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України” протягом 5 років (2012 – 2017 рр.) проведено 54 оперативні втручання при ВКМ різної локалізації з використанням генератора ЕЗ м’яких тканин, представленим багатофункціональним і універсальним апаратом ЕКВЗ- 300 “ПАТОНМЕД”. Всі пухлини були супратенторіальної локалізації.
Результати досліджень та їх обговорення. Метод ГПК має хорошу переносимість, забезпечує високий темп епітелізації рани, відрізняється відсутністю болю і зменшенням ексудації. Вивчення термінів повної епітелізації рани показали прискорені темпи відновлення епітелію ТМО і зменшення числа рецидивів захворювання. Відсутність рубцевих змін після використання ГПК дозволяє рекомендувати застосування методу для лікування пухлин ЦНС з метою профілактики вторинного постопераційного епісиндрому.
Нині спільно із співробітниками Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона триває активна робота з розробки та впровадження в практику нової методики безконтактної термоструминної обробки живих тканин (БТОЖТ), що дозволяє швидко і ефективно досягти стійкого гемостазу при кровотечі з судин діаметром до 3-х мм, паренхіматозних органів, виконати безкровний розтин тканин, термоабляцію пухлин і метастазів.
Застосування методики БТОЖТ доводить її ефективність у профілактиці гнійних ускладнень при значних ураженнях тканин, що робить її незамінною при наданні хірургічної допомоги в стаціонарах і в амбулаторних умовах.
Посилання
Zozulia, Yu.P., Kvasha, M.S., & Malysheva T.A. (2013). Zminy ekspresii heniv u meninhiomakh holovnoi mozku [Changes of gene expression of meningiomas of the brain]. Zhurnal. NAMN Ukrainy – Journal. NAMS of Ukraine, 19/4, 458-470 [in Ukrainian].
Tigliyev, G.S., Olyushin, V.Ye., Bekyashev, A.Kh., & Sycheva, R.V. (2007). Patologicheskaiya anatomiya i molekulyarnaya biologiya meningiom [Pathological anatomy and molecular biology of meningomas]. Voprosy neyrokhirurgii im. N.N. Burdenko – Issues of Neurosurgery named after N. N. Burdenko, 4, 11-16 [in Russian].
Elizabeth Claus, B. (2005). Epidemiology of intracranial meningioma. Neurosurgery, 57 (6), 88-95. PMID: 16331155.
Chen, T.Y., Lai, P.H., & Ho, J.T. (2004). Magnetic resonance imaging and diffusion –weighted images of cystic meningioma: correlating with histopathology. J. Clin. Imaging, 28 (1), 10-19.
Hanft, S., Canoll, P., & Bruce, J.N. (2010). A review of malignant meningiomas: diagnosis, characteristics, and treatment. J. Neurooncol., 99, 433.
Nauta, H.J., Tucker, W.S., & Horsey, W.J. (1979). Xanthochromic cysts associated with meningioma. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry, 42 (6), 529-535.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
