Експериментальне обґрунтування і досвід використання ксенорогівки при лікувально-тектонічній кератопластиці у хворих із виразками рогівки різної етіології

Анотація

Мета роботи: обґрунтувати доцільність використання кріоліофілізованої ксенорогівки свині при лікувально-тектонічній кератопластиці у хворих із виразками рогівки різної етіології.

Матеріали і методи. В експерименті з метою вивчення ефективності різних методів консервування рогівки свині були використані різні методи консервування донорських рогівок: волога камера за В. П. Філатовим, ліофілізоване висушування, глибоке заморожування (-196 оС) без кріопротектора, глибоке заморожування з кріопротектором, глибоке заморожування з кріопротектором і наступною ліофілізацією. Експериментальна ксенокератопластика за методикою інтраламелярної кератопластики була проведена на в’єтнамських свинях і кроликах породи Шиншила. Термін спостереження за тваринами – 6 місяців. Лікувальну або лікувально-тектонічну кератопластику кератоксеноімплантатом за методикою Н. О. Пучківської проведено хворим із ускладненнями запальних захворювань рогівки та з опіковими пошкодженнями рогівки.

Результати досліджень та їх обговорення. За результатами проведених досліджень встановлено, що найкраще зберігається структура рогівки при глибокому заморожуванні з кріопротектором, а наступна ліофілізація майже не впливає на її структуру. У результаті вивчення особливостей реакції ока на трансплантацію ксеногенних рогівок при різних методах консервування з наступною алотрансплантацією в рогівку свині чи ксенотрансплантацією в рогівку кролика встановлено, що реакція ока рогівки свинок на алотрансплантат донорської рогівки свині та реакція на ксенотрансплантат у рогівку кролика була незначною. За результатами клінічного застосування у хворих із виразковими ускладненнями запальних захворювань рогівки і опіків очей встановлено, що післяопераційний період відрізнявся спокійним перебігом. Термін розсмоктування ксенокератоімплантата зазвичай тривав від 3 до 8 тижнів. Повне загоєння виразки, закриття фістули з утворенням помутніння рогівки в ділянці дефекту із помірною васкуляризацією було досягнуто у всіх хворих. У всіх хворих з опіками очей вдалось зберегти рогівку від перфорації, око і світловідчуття з подальшою перспективою відновлення зору. Найкращі результати консервування рогівки свині спостерігались при її глибокому заморожуванні з кріопротектором та подальшою ліофілізацією. Результати клінічного застосування кератоксеноімплантата свідчать про доцільність і перспективність його застосування у хворих при виразкових ускладненнях запальних захворювань та після опікових пошкоджень рогівки.