Оцінка впливу різних видів ішемії в хірургічному лікуванні раку єдиної нирки на прогресію хронічної хвороби нирок
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7943Ключові слова:
рак єдиної нирки, хвороба нирок, ішемія.Анотація
Мета роботи: вперше провести оцінку впливу застосування різних видів ішемії в хірургічному лікуванні раку єдиної нирки на прогресію хронічної хвороби нирок.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 68 пацієнтів, яким було виконано резекцію з приводу нирково-клітинного раку (НКР) єдиної нирки. Всі хворі проходили стаціонарне лікування у відділенні пластичної та реконструктивної урологій Національного інституту раку, урологічному відділі Львівської обласної клінічної лікарні.
Результати досліджень та їх обговорення. До проведення хірургічного лікування раку нирки (РН) на 2 стадії хронічної хвороби нирок (ХХН ) був один пацієнт першої групи, один пацієнт другої групи та 6 хворих третьої групи. Відповідно 3а стадію ХХН було діагностовано у 5 хворих першої групи, 4 хворих другої групи та 19 пацієнтів третьої групи. 3b стадію ХХН діагностовано у 4 хворих першої групи, 3 хворих другої групи та 12 хворих третьої групи. З четвертою стадією ХХН, до проведення хірургічного лікування, було 3 хворих першої групи, один хворий другої групи та 7 хворих третьої групи. 5 стадію ХХН спостерігали лише у 2 хворих третьої групи. Через три місяці після проведеного хірургічного лікування прогресування ХХН спостерігали у 3пацієнтів першої групи, що становило 23, 1 %. У 2хворих другої групи, що, відповідно, складало 22, 2 %. В третій групі дослідження через три місяці після проведеного хірургічного лікування прогресування ХХН спостерігали у 5 хворих, що становило 10, 9 % випадків.
Посилання
Yesayan, A. N., Al–Shukri, S. H. & Mosoyan M. S. (2012). Pochechno-kletochnyi rak I khronicheskaya bolezn pochek: vnimaniye k neotdalyonnym neonkologicheskim iskhodam [Renal cell carcinoma and chronic kidney disease: attention to unsolved non-oncological outcomes]. Nefrolohyya– Nephrology, 4, (16), 94–99 [in Russian].
Mosoyan, M. S., Al-Shukri, S. H., Yesayan, A., Ylyn, D. M., & Korzo, S. V. (2013). [Resection of kidney ischemia in terms regionarnoj]. Vestnik natsyonalnoho medico-khirurgicheskoho tsentra imeni N. I. Pirohova – Bulletin of the N.I. Pirogov National Medical and Surgical Center, 2, (8), 43–48 [in Russian].
Pasyechnikov, S. P. (2013). “Urologyya” [“Urology”]. Vinnitsa: “New Book”, 335–342 [in Russian].
Pereverzev, A. (1997). Khirurgiya opukholey pochki I verkhnikh mochevykh putyei [Surgery of tumors of the kidney and upper urinary tract]. Kharkiv, 11 p. [in Russian].
Aboumarzouk, O. M. (2012). Robotic versus laparoscopic partial nephrectomy: A systematic review and meta–analysis. BJU International, 6, (62), 1023–1033.
Ahn, J. S., Kim, H. J., Jeon, H. G., Jeong, B. C., Seo, S. I., & Lee, H. M. (2013). Predictive preoperative factors for renal insufficiency in patients followed for more than 5 years after radical nephrectomy. Korean J Urol., 54, 303–310.
Bollee, G., Patey, N. & Cazajous, G. (2009). Thrombotic microangiopathy secondary to VEGF pathway inhibition by sanitinib. Nephrol Dial Transplant, 24, 682–685.
Evenski, A., Ramasunder, S., Fox, W., Mounasamy, V. & Temple, H. T. (2012). Treatment and survival of osseous renal cell carcinoma metastases. J Surg. Oncol., 106, 850–855.
Heuer, R., Gill, I. S., Guazzoni, G., Kirkali, Z., Marberger, M. & Richie, J. P. (2010). A critical analysis of the actual role of minimally invasive surgery and active surveillance for kidney cancer. European urology, 57, (2), 223–232. Epub. 2009/10/27.
Jeon, H. G., Choo, S. H., Sung, H. H., Jeong, B. C., Seo, S. I. & Jeon, S. S. (2014). Small tumour size is associated with new-onset chronic kidney disease after radical nephrectomy in patients with renal cell carcinoma. Eur. J Cancer, 50, 64–69.
Kim, S. H., Lee, S. E., Hong, S. K., Jeong, C. W., Park, Y. H. & Kim, Y. J. (2013). Incidence and risk factors of chronic kidney disease in Korean patients with t1a renal cell carcinoma before and after radical or partial nephrectomy. Jpn, J Clin, Oncol., 43, 1243–1248.
Lane, B. R., Campbell, S. C., Demirjian, S., Fergany, A. F. (2013). Surgically induced chronic kidney disease may be associated with a lower risk of progression and mortality than medical chronic kidney disease. J Urol., 189, 1649–1655.
Liatsicos, E., Kallidonis, P., Do, M, Dietel, A., Al–Aown, A., Constantinidis, C. (2011). Laparoscopic radical and partial nephrectomy: technical issues and outcome. World Journal of Urology, Epub. 2011/11/29.
Muzaale, A. D., Massie, A. B., Wang, M. C., Montgomery, R. A., McBride, M. A. & Wainright, J. L. (2014). Risk of end – stage renal disease following live kidney donation. JAMA, 311, 579–586.
Seung–Kwon, Choi & Cheryn, Song. (2014). Risk of chronic kidney disease after nephrectomy for renal cell carcinoma. Korean J Urol., 55, 636–642.
Stephen, K. D., Grant, D. Stewart & Alan, Mc Neil. (2014). Renal function after unilateral nephrectomy. Scottish Universities Medical Journal, 2, (3), 22–31.
Sun, M. (2013). Comparison of partial vs radical nephrectomy with regard to other – cause mortality in T1 renal cell carcinoma among patients aged ≥ 75 years with multiple comorbidities. BJU International, (111), 67–73.
Timsit, M. O., Nguyen, K. N., Rouach, Y., Elie, C., Loupy, A. & Fournier, C. (2010). Kidney function following nephrectomy: similitude and discrepancies between kidney cancer and living donation. Urologic oncology, 30, (4), 482–486. Epub. 2010/09/25.
Van Poppel, H., Da, Pozzo, Albrecht, W., Matveev, V., Bono, A. & Borkowski A. (2011). A prospective, randomized EORTC intergroup phase 3 study comparing the oncologic outcome of elective nephronsparing surgery and radical nephrectomy for low stage renal cell carcinoma. Europen urology, 59, (4), 543–552. Epub. 2010/12/28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).