Ендоскопічна папілосфінктеротомія у хворих на цироз печінки з наявністю холестазу
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7942Ключові слова:
цироз печінки, холестаз, холедохолітіаз, ендокопічна папілосфінктеротомія, операція вибору.Анотація
Мета дослідження: аналіз способів хірургічних втручань у хворих із провідними симптомами цирозу печінки, (ЦП), ускладненим холедохолітіазом, для вибору індивідуальної тактики їх лікування.
Матеріали і методи. З числа 1117 обстежених хворих з підозрою на ЦП, жовчнокам’яну хворобу, гострий холецистит та механічну жовтяницю відібрали 52 пацієнти з клінічними проявами біліарного блоку внаслідок холедохолітіазу. 42 хворим з їх числа виконували ендоскопічну папілосфінктеротомію (ЕПСТ) з літекстракцією, ЕПСТ з механічною літотрипсією, стентування та балонну дилатацію, а також назобіліарне дренування.
Результати досліджень та їх обговорення. Сформульовано показання та протипоказання до виконання ендоскопічної операції у хворих на ЦП, ускладнений холедохолітіазом. Наведені окремі деталі виконання різних типів ЕПСТ – типової або канюляційної, атипової або неканюляційної та змішаної. Виконання ЕПСТ супроводжувалося літекстракцією у 33 хворих. ЕПСТ виявилася успішною у 35 з 37 хворих. Ускладнення після, які виявлені під час операції або розвинулися впродовж 24 год після неї, спостерігали в 6 із 37 хворих.
Висновки. Ефективність ЕПСТ у хворих на ЦП при холедохолітіазі та розвитку механічної обструкції жовчовивідних шляхів сягає 94,6 %, що дозволяє рекомендувати її як операцію вибору при лікуванні хворих із непрохідністю загальної жовчної протоки, що виникла внаслідок холедохолітіазу, а також вважати дане хірургічне втручання ефективним методом лікування вказаного контингенту хворих із високим ступенем операційного ризику.
Посилання
Zherlov, G.K., Zherlova T.G., Koshevoy, A.P. & Karpovich, A.V. (2007). Operatsiya azigoportalnogo razobscheniya pri varikoznom rasshirenii ven pischevoda [Operation of aziaportal dissociation in varicose veins of the esophagus]. Byul. Sib. med. – Bulletin of Siberian Medicine, 3, 76-82 [in Russian].
Alekseeva, O.P. & Kurysheva, M.A. (2004). Tsirroz pecheni i ego oslozhneniya [Liver cirrhosis and its complications]. N. Novgorod: Izd-vo Nizhegorod. gos. akad. [in Russian].
Yeramishantsev, A.K. (2004). Evolyutsiya khirurgicheskogo lecheniya krovotecheniy iz varikozno rasshirennykh ven pischevoda i zheludka [Evolution of surgical treatment of bleeding from varicose veins of the esophagus and stomach]. Moscow: Triada-X [in Russian].
Vetshev, P.S., Shulutko, A.M. & Prudkov, M.I. (2005) Khirurgicheskoe lechenie kholelitiaza: nezyblemye printsipy, schadyaschie tekhnologii [Surgical treatment of cholecystitis: unshakable principles, sparing technologies]. Khirurgiya – Surgery, 8, 91-93 [in Russian].
Yermolov, A.S., Upyrev, A.V., & Ivanov, P.A. (2004). Khirurgiya zhelchekamennoy bolezni [Surgery of cholelithiasis]. Khirurgiya – Surgery, 5, 4-9 [in Russian].
Nichitaylo, M.Ye. & Skums, A.V. (2006). Povrezhdeniya zhelchnykh protokov pri kholetsistektomii i ikh posledstviya [Damage of the bile ducts with cholecystectomy and their consequences]. Kiev: Makkom [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
