Бальна оцінка стану хворих на хронічний тонзиліт за клінічними показниками залежно від характеру динаміки імунологічних показників
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.4.7194Анотація
У статті проведено зіставлення співвідношення гамма-інтерферон/інтерлейкін-4 з бальною кількісною характеристикою клінічних параметрів у хворих після різних методів лікування хронічного тонзиліту. Встановлено, що середня сума балів у хворих, яким було показане хірургічне лікування, помітно перевищувала суму балів у хворих, яким проводили консервативну терапію. Кількісну відмінність спостерігали також і в залежності від динаміки досліджуваних імунологічних показників – вихідна середня сума балів була вищою у хворих із наступним зниженням співвідношення гамма-інтерферон/інтерлейкін-4 у процесі лікування порівняно з хворими, в яких мало місце зростання даного співвідношення. Також відмічено, що кращі результати консервативного лікування за бальною оцінкою були у підгрупі хворих із підвищенням співвідношення гамма-інтерферон/інтерлейкін-4 у процесі лікування, як за окремими показниками, так і за середньою сумою балів у цілому.
Посилання
Zabolotnyy D. Y. Ballʹnaya otsenka klynyko-ymmunolohycheskoho sostoyanyya bolʹnykh khronycheskym tonzyllytom razlychnoho vozrasta / D. Y. Zabolotnyy, O. F. Melʹnykov, A. YU. Bredun // Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. – 2012. – № 3. – S. 15–20.
Trakhtenberh Y. M. Ocherky fyzyolohyy y hyhyeny truda pozhyloho cheloveka / Y. M. Trakhtenberh, A. A. Polyakov. – K. : Yzd. dom “Avytsenna”, 2007. – 271 s.
Provospalytelʹnye y protyvovospalytelʹnye tsytokyny u nedonoshennykh novorozhdennykh s ORDS / S. A. Perepelytsa, A. M. Holubev, V. V. Moroz [y dr.] // Obshchaya reanymatolohyya. – 2009. – T. V, № 6. – S. 21–30.
Tsytokynovyy spektr syvorotky krovy u bolʹnykh s akustycheskoy nevrynomoy do y posle lechenyya razlychnymy metodamy / O. F. Melʹnykov, A. YU. Mynyna, O. N. Borysenko, M. D. Tymchenko // Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. – 2013. – № 2. – S. 36–38.
Ketlynskyy S. A. Rolʹ T-khelperov typov 1 y 2 v rehulyatsyy kletochnoho y humoralʹnoho ymmunyteta / S. A. Ketlynskyy // Ymmunolohyya. – 2002. – T. 23, № 2. – S. 77–79.
Antonovych ZH. V. Kolychestvennye kryteryy dlya otsenky urovnya kontrolya nad bronkhyalʹnoy astmoy / ZH. V. Antonovych // Voennaya medytsyna. – 2010. – № 1. – S. 52–55.
Krasnytskaya A. C. Ymmunolohycheskye aspekty khronycheskoho tonzyllyta, asotsyyrovannoho s vyrus Épshteyn-Barra-ynfektsyey / A. S. Krasnytskaya, N. A. Borovskaya // Fundamentalʹnye yssledovanyya. – 2012. – № 4. – S. 299–305.
Tyshko F. O. Kliniko-morfolohichne obgruntuvannya tonzylektomiyi ta abstsestonzylektomiyi / F. O. Tyshko, S. H. Hychka, O. I. Vilʹchynsʹkyy // Zhurnal vushnykh, nosovykh i horlovykh khvorob. – 2013. – № 3-s. – S. 286–287.
Tsymar A. V. Klinichna otsinka zastosuvannya imunomodelyuyuchoyi terapiyi u khvorykh na khronichnyy tonzylit / A. V. Tsymar, O. I. Tynitovsʹka // KHII zʺyizd otorynolarynholohiv Ukrayiny, 18–20 trav. 2015 r. – Lʹviv, 2015. – S. 153–154.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).