Уніфікований підхід до лікування хворих із проникаючими колото-різаними пораненнями черевної порожнини

Анотація

За період з 2010 до 2015 р., за даними МОЗ України, загальний показник смертності в Україні перебуває на рівні 14,5–16,3 ‰. При цьому, в 6 % всіх випадків смерті причиною були травми. Відкрита проникаюча травма живота залишається однією з основних причин летальних випадків. Втім, ножові поранення зустрічаються майже в три рази частіше, ніж вогнепальні [3]. В останні роки в світі переглянули підходи до ведення хворих із проникаючими пораненнями, схилившись у бік вибіркового застосування операційного і неопераційного методів лікування [2].          

Значного поширення набув метод селективного неопераційного лікування хворих з проникаючими пораненнями черевної порожнини [4, 10, 14]. Суть даного методу полягає в тому, що, застосовуючи сучасні діагностичні методи, а також клінічний моніторинг стану хворого, в певних випадках можна обійтися без застосування лапаротомії. Дана методика дозволяє в 55 % випадків ножових поранень вести хворих, не вдаючись до операційного втручання, скоротити кількість непотрібних лапаротомій до 9–19 %, зменшити тривалість перебування хворих у стаціонарі до 3,9 дня порівняно з 6 при лапаротомії, а також знизити матеріальні витрати на лікування пацієнтів.

При відборі хворих для неопераційного ведення краще орієнтуватися на дані загальноклінічних досліджень (загальна чутливість і специфічність серійного клінічного обстеження черевної порожнини становить 87,3 і 93,5 % відповідно) [10]. Доброю допомогою є дані комп’ютерної томографії, однак чутливість і специфічність даного методу коливається у різних авторів від 60 до 90 % [4, 9, 11, 13]. Діагностична цінність ультразвукового дослідження в перші години після отриманої травми становить всього 46 % [12], а оглядової рентгенографії – 2,6 % [7]. Застосування лапароскопії в діагностиці і лікуванні колото-різаних поранень черевної стінки є пріоритетним методом у разі стабільної гемодинаміки у хворих [8].