Оцінка ефективності використання однопортового доступу під час діагностичної лапароскопії при гострих захворюваннях органів черевної порожнини
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.2.6415Анотація
Своєчасна діагностика гострої патології органів черевної порожнини завжди залишається актуальною. У зв’язку з цим
важливого значення в діагностиці гострих захворювань набуває лапароскопія. Комплексне дослідження проблеми за-
стосування однопортового лапароскопічного доступу в хірургії органів черевної порожнини є на сьогодні актуальним.
Проаналізовано ефективність використання однопортового доступу для діагностичної лапароскопії в 14 пацієнтів із рані-
ше перенесеними операціями на органах черевної порожнини з метою уточнення характеру гострої абдомінальної пато-
логії і можливого виконання конкретного операційного втручання з цього ж доступу. Методика однопортових втручань
передбачала відкриту установку порту для запобігання ризику пошкодження внутрішніх органів, особливо кишечника.
Наявність додаткових інструментальних каналів на фланці порту дозволяла ввести додаткові маніпулятори для розді-
лення можливих інтраабдомінальних зрощень. Застосування додаткових інструментів дозволило провести адгезіолізис,
санацію та дренування таза при сальпінгоофориті, резекцію великого сальника при гангренозному оментиті, резекцію
дивертикула Мекеля при запаленні та ін.
Посилання
Лапароскопическая диагностика и лечение перитонита по-
сле плановых оперативных вмешательств / Н. И. Бояринцев,
Е. В. Николаев, Н. В. Ташкинов [и др.] // Эндоскопическая
хирургия. – 2006. – № 2. – С. 21–28.
Роль видеолапароскопии в диагностике и лечении
закрытых травм живота / Э. Г. Абдуллаев, Г. В. Ходос,
Г. А. Баранов [и др.] // Тихоокеанский медицинский журнал.
– 2003. – № 1. – С. 29–33.
Cтегний К. В. Минилапароскопия в хирургии органов
брюшной полости / К. В. Cтегний. – М., 2008.
Soper N. J. Mastery of endoscopic and laparoscopic
surgery: Indications and Techniques, 3rd Edition / N. J. Soper,
L. L. Swanström, W. S. Eubanks. – Philadelphia : Lippincott
Williams & Wilkins, 2009. – 617 p.
Пучков К. В. Транслюминальная (n.o.t.e.s.) минилапарос-
копически ассистированная, однопрокольная и традиционная
лапароскопическая холецистэктомия – что выбрать? Оценка
результатов лечения пациентов с неосложненной желчнока-
менной болезнью и полипозом желчного пузыря / К. В. Пуч-
ков, Д. К. Пучков, Д. А. Хубезов // Эндоскопическая хирур-
гия. – 2013. – № 6. – С. 16–22.
Embryonic natural orifi ce transumbilical endoscopic surgery
(E-NOTES) for advanced reconstruction: Initial experience /
M. M. Desai, R. Stein, P. Rao [et al.] // Urology. – 2009. – Vol. 73.
– P. 182–187.
Запорожан В. Н. Однопортовые лапароскопические хи-
рургические вмешательства при ургентных гинекологичес-
ких состояниях / В. Н. Запорожан, А. Ю. Иоффе, В. В. Евдо-
кимова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінеко-
логії. – 2013. – № 2. – C. 5–9.
Re: Single-incision multiport laparoendoscopic surgery /
P. G. Curcillo, E. R. Podolsky // Surg. Endosc. – 2010. – Vol. 24.
– P. 2076–2077.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
