Порушення ендотеліальної функції у хворих на цукровий діабет 2-го типу із гнійно-некротичними ураженнями стопи та її корекція
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2016.1.5869Анотація
Проведено обстеження та лікування 92 хворих із ішемічною та змішаною формами синдрому діабетичної стопи (СДС). Відповідно до лікування хворі були розподілені на 3 групи, репрезентативні за віком, тяжкістю цукрового діабету (ЦД), проявами трофічних уражень нижніх кінцівок і характером супровідної патології. Оцінку ендотеліальної функції проводили за показниками ендотеліну-1 (ЕТ-1) та ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії (ЕЗВПА), прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α, протизапальних – за ІЛ-4, ІЛ-10.
При використанні корвітину в поєднанні з озонотерапією відмічені позитивні зміни показників ендотеліальної функції, встановлено зниження рівня ЕТ-1 на 24,3 % (р<0,05); прозапальних цитокінів: ІЛ-1 β – на 28,1 % (p<0,05); ІЛ-6 – на 12,4 % (p>0,05); ІЛ-8 – на 14,6 % (p>0,05); ФНП-α – на 32,6 % (p<0,01) і збільшення відносного розширення плечової артерії – на 18,6 % (p<0,05), що, безумовно, доводить успішність терапії токсико-інфекційних ускладнень. При цьому підвищується та зберігається висока активність протизапальних цитокінів, що є сприятливою ознакою успішної боротьби організму з гнійною інфекцією.
Застосування озонотерапії в поєднанні з корвітином у хворих з ішемічною та змішаною формою СДС дозволило зберегти опорність кінцівки у 75,0 % хворих, знизити кількість високих ампутацій до 15,62 %, а рівень післяопераційної летальності – до 6,25 %.Посилання
Варіанти перебігу гнійно-некротичних уражень стопи у хворого на цукровий діабет / С. Є. Подпрятов, В. К. Товкун, В. В. Лісовець [та ін.] : // матеріали 20 з’їзду хірургів України. – Тернопіль : Укрмедкнига. – 2002. – Т. 2. – С. 427–428.
Василюк С. М. Вибір хірургічної тактики при лікуванні синдрому діабетичної стопи / С. М. Василюк // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9, № 3. – С. 42–44.
Ватутин Н. Т. Роль воспаления в атрогенезе / Н. Т. Ватутин, В. Н. Ельский, В. А Чупина // Журн. АМН України. – 2000. – Т. 6, № 3. – С. 520–533.
Вопросы патогенеза и тактика комплексного хирургического лечения гнойно-некротических форм синдрома диабетической стопы сахарного диабета /А. М. Светухин, А. Б. Земляной, В. Г. Истратов [и др.] // Хирургия. – 2003. – № 10. – С. 85–88.
Вплив олії амаранту на перекисне окислення ліпідів та антиоксидантний захист у хворих на стенокардію /О. В. Заремба-Федчишин, О. В. Заремба, Н. Р. Федчишин [та ін.] // Фітотерапія. – 2007. – № 4. – С. 17–21.
Герасимчук П. О. Хірургічна класифікація синдрому діабетичної стопи / П. О. Герасимчук // Клін. хірург. – 2004. – № 9. – С. 37–39.
Герич І. Д. Типові недоліки класичних оперативних втручань при гнійно-некротичних ураженнях синдрому діабетичної стопи (ГНУ СДС) / І. Д. Герич, Р. В. Яремкевич // Хірург. України. – 2005. – № 1 (13). – С. 62–64.
Даценко Б. М. Хирургическое лечение гнойно-некротических осложнений у больных с синдромом диабетической стопы / Б. М. Даценко, С. Г. Белов, Э. И. Гирка // Клин. хирург. – 2001. – № 8. – С. 10–12.
Дедов И. И. Федеральная целевая программа «Сахарный диабет». Национальные стандарты оказания помощи больным сахарным диабетом / И. И. Дедов, М. В. Шостакова, М. А. Максимова : метод. реком. – М. : Медия Сфера, 2002. – 88 с.
Дедов И. И. Эпидемиология сахарного диабета : пособие для врачей / И. И. Дедов, Т. Е Чазова, Ю. И. Сунцов. – М.: Медиа Сфера, 2003. – 68 с.
Досвід лікування хворих з інфікованою діабетичною стопою / Е. А. Анципович, А. С. Пилипенко, Ю. В. Грубник [та ін.] // Шпит. хірург. – 2001. – № 3. – С. 136.
Ендокринологія / А. С. Ефімов, П. М. Боднар, О. В. Большова-Зубковська [та ін.] // за ред. А. С. Ефімова. – К. : Вища школа, 2004. – 494 с.
Ефимов А.С. Малая энциклопедия врача-эндокринолога / А.С. Ефимов, Н.А. Зуева, Н.Д. Тронько. – К.: Медкнига, 2007. – 360 с.
Загоєння ран стопи у хворих на цукровий діабет / С. Є. Подпрятов, Ю. М. Гупало, О. С. Швед [та ін.] // Клін. хірург. – 2004. – № 11–12. – С. 83–84.
Застосування антибактеріальної терапії в комплексному лікуванні гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет / С. Є. Подпрятов, З. С. Симонова, С. М. Корбут [та ін.] // Клін. хірург. – 2003. – № 11. – С. 57.
Земляной А. Б. Стандарты диагностики и комплексного хирургического лечения гнойно-некротических форм диабетической стопы /А. Б. Земляной, А. М. Светухин // Материалы науч.-практ. конф. – М., 2001. – С. 44–48.
Іваськіва К. Ю. Цукровий діабет та його ускладнення. VІІ з’їзд ендокринологів України / К. Ю. Іваськіва // Ліки України. – 2005. – № 9 (98). – С. 97–98.
Клініко-морфологічна оцінка змін тканин при лікуванні гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на ЦД / С. Є. Подпрятов, С. Г. Гичка, В. В. Салата // Клін. хірург. – 2005. – № 11. – С. 47–48.
Лікування гнійної рани стопи після виконання операції у хворих на цукровий діабет / С. Є. Подпрятов, Ю. М. Гупало, С. М. Діденко [та ін.] // Клін. хірург. – 2003. – № 4. – С. 31–32.
Липин А. Н. Совершенствование диагностики и лечения больных с гнойно-некротическими формами синдрома диабетической стопы : автореф. дисс. на соискание учен. степени докт. мед. наук / А. Н. Липин. – СПб., 2009. – 36 с.
Міхневич О. Е. Ортопедична профілактика ускладнень синдрому діабетичної стопи / О. Е. Міхневич // Сімейна медицина. – 2008. – № 1. – С. 56–58.
Отрицательные обратные связи в патогенезе первичной артериальной гипертонии: механочувствительность эндотелия / В. М. Хаютин, Е. В. Лукошкова, А. И. Рогоза [и др.] // Физиол. журн. – 2000. – № 8. – С. 1–12.
Павлов Ю. И. Анализ основных причин низкой эффективности оказания помощи при гнойно-некротических осложнениях синдрома диабетической стопы / Ю. И. Павлов // Вестн. хирург. – 2007. – Т. 166, № 5. – С. 28–31.
Реваскуляризація стопи у хворих на цукровий діабет / С. Є. Подпрятов, Ю. М. Гупало, С. М. Діденко [та ін.] // Клін. хірург. – 2004. – № 4–5. – С. 102.
Самосюк И. З. Синглетно-кислородная терапія : научно-методическое пособие / И. З. Самосюк, Н. В. Чухраев, О. И. Писаренко. – Киев–Москва, 2004.– 103 с.
Светухин А. М. Гнойная хирургия: современное состояние проблемы. 50 лекций по хирургии / под ред. В. С. Савельева. – М. : Media Medica. – 2003. – C. 335–344.
Светухин А. М. Синдром диабетической стопы / А. М. Светухин, А. Б. Земляной : матер. V Российского научного форума ‟Хирургия 2004ˮ. – М., 2004. – С. 175–178.
Солуянова Т. Переваги комбінованої терапії цукрового діабету 2 типу / Т. Солуянова // Врач. – 2008. – № 3. – С. 1–7.
Тронько М. Д. Сучасний стан і перспективи розвитку фундаментальної та клінічної ендокринології в Україні / М. Д. Тронько // Здоров’я України.– 2007. – № 17 (174). – С. 62.
Факторы риска, ведущие к ампутации у больных сахарным диабетом /Мария Мота, Андриана Василе, Николета Митрой [и др.] // Междунар. эндокринол. журнал. – 2005. – № 01. С. 9–24.
Шапошников В. А. Комбинированное лечение гнойно-некротичеких поражений нижних конечностей при сахарном диабете / В. А. Шапошников // Хирург. – 2001. – № 2. – С. 46–49.
Шевченко С. И. Хирургическое лечение гнойно-некротических осложнений у больных с синдромом диабетической стопы / С. И. Шевченко, В. Г. Дуденко, В. Н. Шалдуга // Врач. практика. – 2003. – № 3. – 54–57.
Arouma O. I. Free radicals oxidative stress and antioxidant in human health and disease / O. I. Arouma // JAOCS. – 2000. – Vol. 75 (2). – P. 199–212.
A self-fultilling prophecy; C-reactive protteinuates nitric oxide production and inhibits angiogenesis / S. Verma, C. Wang, S. Li [et al.] // Circulation. – 2002. – Vol. 16, No. 1. – P. 913–919.
Differences in cellular infiltrate and extracellular matrix of chronic diabetic and venous ulcers wersus acute wounds / M. A. Loots, E. N. Lamme, J. Zeegelaar [et al.] // J. Invest Dermatol. – 1999. – Vol. 111. – P. 850–857.
Endothelial dysfunction and the expression of endothelial nitric oxide syntetase in diabetic neuropathy, vascular disease and foot ulceration / A. Veves, C. M. Akbari, J. Primavera [et al.] // Diabetes. – 2000. – Vol. 47. – P. 457–463.
Funk C. Subtotal pedal amputations. Biomechanical and intraoperative considerations / C. Funk, G. Young // J. Am. Podiatr. Med. Assoc. – 2001. – Vol. 91, No. 1.–P. 6–12.
Jefcoate W. J. Amputation as a marker of the quality of foot care in diabetes // W. J. // Jefcoate Diabetologia. – 2004. – Vol. 47. – P. 2051–2058.
Poly (ADP-ribose) polymerase is activated in subjects at risc of developing type 2 diabetes and is associated with impaired wascular reactivity / C. Szabo, A. Zanchi, K. Komjati [et al.] // Circulation. – 2002. – Vol. 106. – P. 2680–2686.
Suzuki E. Prevalence and major risk factors of reduced flow volume in lower extremities with normal ankle-brechial index in Japanese patients with type 2 diabetes/ E. Suzuki // Diabetes Care. – 2003. – P. 1443–1446.
The Foot in Diabetes, 3d. Ed. A. J .M. Boulton, H. Connor, P. Cavanagh (eds). J. Wiley & Sons. Inc. – 2000. – 364 p.
The influence of angiotension converting enzyme ingibitor treatment on blood pressure and endothelin-1 concentration in jong hypertensive patients / W. Brey, A. Miczke, P. Bogdanski [et al.] // J. Hypertens. – 2003. – Vol. 21. – P. 273 P.278.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).