Особливості облітерації вени і перебіг фіброзного процесу залежно від застосованих технологій лікування варикозної хвороби
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.67.4427Анотація
У роботі проаналізовано результати лікування 210 пацієнтів із варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК)
клінічних класів С2—С6 згідно з класифікацією СЕАР із застосуванням флебооблітеруючих методик. Серед
пацієнтів виділили дві групи. До першої групи залучено 114 хворих, в якій лікування здійснювали із застосуванням
інтраопераційної склерооблітерації (ІОСО) пінною формою полідоканолу. У другій групі 106 пацієнтів
прооперовано при використанні ендовазальної лазерної облітерації (ЕВЛО) за допомогою лазерного приладу з
довжиною хвилі 986 нм у підгрупі А (61 хворих) та 1470 нм у підгрупі Б (47). ІОСО та ЕВЛО виконували після
попередньої кросектомії, перев’язки і пересічення недостатніх перфорантних вен. При порівнянні облітеруючих
методик у післяопераційному періоді за частотою ускладнень, ультразвуковою картиною перебігу фіброзного
процесу, виникненням рецидиву виявлено, що ІОСО та ЕВЛО при лікуванні ВХНК не мають значних переваг у
застосуванні. Фіброзний процес у вені після ІОСО розвивається ідентично змінам після ЕВЛО. ІОСО та ЕВЛО
— ефективні малоінвазивні технології лікування ВХНК (повного фіброзування досягнуто в 98,25 та у 97,17 %
випадків відповідно). ЕВЛО при використанні довжини хвилі 1470 нм має переваги над лазером з довжиною
випромінення у 986 нм.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
