ІМУНОГІСТОХІМІЧНА ОЦІНКА ЕКСПРЕСІЇ CD20 У НИРКАХ ЩУРІВ ЧЕРЕЗ ГОДину ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ОТРУТИ СКОРПІОНІВ LEIURUS MACROCTENUS
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.4.15823Ключові слова:
отрута, скорпіони, нирки, запалення, щуриАнотація
Мета роботи: оцінити ступінь експресії CD20 у нирках щурів через 1 год після введення отрути скорпіонів Leiurus macroctenus.
Матеріали і методи. У дослідженні використано 10 білих лабораторних щурів-самців масою 200 г (±10 г). Отруту скорпіонів родини Buthidae роду Leiurus виду Leiurus macroctenus вводили щурам одноразово внутрішньом’язово (0,5 мл розчину отрути, попередньо розчиненому у фізіологічному розчині; 28,8 мкг/мл; ЛД50=0,08 мг/кг). Для ідентифікації субпопуляції CD20-клітин у тканині нирок використовували кролячі рекомбінантні первинні антитіла Anti-CD20 (ab64088, Abcam, С??).ША).
Результати. У паренхімі нирки щурів із контрольної групи преципітат реакції на CD20 не виявляється. Імуногістохімічне забарвлення є негативним в усіх морфологічних структурах, зокрема в ниркових тільцях, канальцях нефрона та інтерстиції. Через 1 год експерименту після введення отрути скорпіона Leiurus macroctenus імуногістохімічні дослідження нирки показали поодинокі CD20-клітини, які виявляються рідко, переважно розсіяні у перитубулярному інтерстиції, без тенденції до групування.
Висновки. Через 1 год після введення щурам отрути Leiurus macroctenus спостерігали низький рівень експресії CD20 в тканині нирок тварин із поодинокими В-лімфоцитами у перитубулярному інтерстиції, що вказує на ранню стадію гуморальної відповіді.
Посилання
Chen N, Xu S, Zhang Y, Wang F. Animal protein toxins: origins and therapeutic applications. Biophys Rep. 2018; 4(5):233-42. DOI: 10.1007/s41048-018-0067-x.
Avalo Z, Barrera MC, Agudelo-Delgado M, Tobón GJ, Cañas CA. Biological Effects of Animal Venoms on the Human Immune System. Toxins (Basel). 2022; 14(5):344. DOI: 10.3390/toxins14050344.
Abd El-Aziz FEA, El Shehaby DM, Elghazally SA, Hetta HF. Toxicological and epidemiological studies of scorpion sting cases and morphological characterization of scorpions (Leiurusquin questriatus and Androctonus crassicauda) in Luxor, Egypt. Toxicol Rep. 2019; 6:329-35. DOI: 10.1016/j.toxrep.2019.03.004.
Almaaytah A, Albalas Q. Scorpion venom peptides with no disulfide bridges: a review. Peptides. 2014; 51:35-45. DOI: 10.1016/j.peptides.2013.10.021.
Bahloul M, Regaieg K, Chabchoub I, Kammoun M, Chtara K, Bouaziz M. Severe scorpion envenomation: pathophysiology and the role of inflammation in multiple organ failure. Med Sante Trop. 2017; 27(2):214-21. DOI: 10.1684/mst.2017.0688.
Özkan Ö, Filazi A. The determination of acute lethal dose-50 (LD50) levels of venom in mice, obtained by different methods from scorpions, Androctonus crassicauda (Oliver 1807). Turkiye Parazitol Derg. 2004; 28(1):50-3.
Dobrelya NV, Boytsova LV, Danova IV. Pravova baza dlya provedennya etychnoyi ekspertyzy doklinichnykh doslidzhenʹ likarsʹkykh zasobiv z vykorystannyam laboratornykh tvaryn [Legal basis for conducting ethical expertise of preclinical studies of medicinal products using laboratory animals]. Farmakolohiya ta likarsʹka toksykolohiya. 2015; 2:95-100. Ukrainian.
Bahriy MM, Dibrova VA, Popadynetsʹ OH, Hryshchu, MI. Metodyky morfolohichnykh doslidzhenʹ [Methods of morphological research]. Vinnytsya. Nova Knyha. 2016; 328. Ukrainian.
Horalʹsʹkyy LP, Khomych VT, Kononsʹkyy OI. Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsionalʹni metody doslidzhenʹ u normi ta pry patolohiyi [Fundamentals of histological techniques and morphofunctional research methods in normal and pathological conditions]. Zhytomyr. Polissya. 2011; 286. Ukrainian.
Pober JS, Merola J, Liu R, Manes TD. Antigen Presentation by Vascular Cells. Front Immunol. 2017; 8:1907. DOI: 10.3389/fimmu.2017.01907.
Al-Soudi A, Kaaij MH, Tas SW. Endothelial cells: From innocent bystanders to active participants in immune responses. Autoimmun Rev. 2017; 16(9):951-62. DOI: 10.1016/j.autrev.2017.07.008.
Reglero-Real N, Colom B, Bodkin JV, Nourshargh S. Endothelial Cell Junctional Adhesion Molecules: Role and Regulation of Expression in Inflammation. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2016; 36(10):2048-57. DOI: 10.1161/ATVBAHA.116.307610.
Dalal PJ, Muller WA, Sullivan DP. Endothelial Cell Calcium Signaling during Barrier Function and Inflammation. Am J Pathol. 2020; 190(3):535-42. DOI: 10.1016/j.ajpath.2019.11.004.
de Andrade CM, Rey FM, Cintra ACO, Sampaio SV, Torqueti MR. Effects of crotoxin, a neurotoxin from Crotalus durissus terrificus snake venom, on human endothelial cells. Int J Biol Macromol. 2019; 134:613-21. DOI: 10.1016/j.ijbiomac.2019.05.019.
Khemili D, Laraba-Djebari F, Hammoudi-Triki D. Involvement of Toll-like Receptor 4 in Neutrophil-Mediated Inflammation, Oxidative Stress and Tissue Damage Induced by Scorpion Venom. Inflammation. 2020; 43(1):155-67. DOI: 10.1007/s10753-019-01105-y.
Zoccal KF, Bitencourt Cda S, Paula-Silva FW, et al. TLR2, TLR4 and CD14 recognize venom-associated molecular patterns from Tityus serrulatus to induce macrophage-derived inflammatory mediators. PLoS One. 2014; 9(2):e88174. DOI: 10.1371/journal.pone.0088174.
Leiguez E, Giannotti KC, Moreira V, et al. Critical role of TLR2 and MyD88 for functional response of macrophages to a group IIA-secreted phospholipase A2 from snake venom. PLoS One. 2014; 9(4):e93741. DOI: 10.1371/journal.pone.0093741.
Moreira V, Teixeira C, Borges da Silva H, D'Império Lima MR, Dos-Santos MC. The role of TLR2 in the acute inflammatory response induced by Bothrops atrox snake venom. Toxicon. 2016; 118:121-8. DOI: 10.1016/j.toxicon.2016.04.042.
Zoccal KF, Ferreira GZ, Prado MKB, Gardinassi LG, Sampaio SV, Faccioli LH. LTB4 and PGE2 modulate the release of MIP-1α and IL-1β by cells stimulated with Bothrops snake venoms. Toxicon. 2018; 150:289-96. DOI: 10.1016/j.toxicon.2018.06.066.
Palm NW, Medzhitov R. Role of the inflammasome in defense against venoms. Proc Natl Acad Sci USA. 2013; 110(5):1809-14. DOI: 10.1073/pnas.1221476110.
Zoccal KF, Sorgi CA, Hori JI. Opposing roles of LTB4 and PGE2 in regulating the inflammasome-dependent scorpion venom-induced mortality. Nat Commun. 2016; 7:10760. DOI: 10.1038/ncomms10760.
Thangam EB, Jemima EA, Singh H, et al. The Role of Histamine and Histamine Receptors in Mast Cell-Mediated Allergy and Inflammation: The Hunt for New Therapeutic Targets. Front Immunol. 2018; 9:1873. DOI: 10.3389/fimmu.2018.01873.
Niedoszytko M, Bonadonna P, Oude Elberink JN, Golden DB. Epidemiology, diagnosis, and treatment of Hymenoptera venom allergy in mastocytosis patients. Immunol Allergy Clin North Am. 2014; 34(2):365-81. DOI: 10.1016/j.iac.2014.02.004.
Galli SJ, Starkl P, Marichal T, Tsai M. Mast cells and IgE in defense against venoms: Possible "good side" of allergy? Allergol Int. 2016; 65(1):3-15. DOI: 10.1016/j.alit.2015.09.002.
Kovacova-Hanuskova E, Buday T, Gavliakova S, Plevkova J. Histamine, histamine intoxication and intolerance. Allergol Immunopathol (Madr). 2015; 43(5):498-506. DOI: 10.1016/j.aller.2015.05.001.
Krystel-Whittemore M, Dileepan KN, Wood JG. Mast Cell: A Multi-Functional Master Cell. Front Immunol. 2016; 6:620. DOI: 10.3389/fimmu.2015.00620.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Р. М. МАТКІВСЬКА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
