ВИЗНАЧЕННЯ КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РАНОВИМИ ДЕФЕКТАМИ

Г. П. КОЗИНЕЦЬ; Г. П. ГОМОЛА

doi:10.11603/2414-4533.2025.3.15658

Автор(и)

Г. П. КОЗИНЕЦЬ Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0960-2265
Г. П. ГОМОЛА Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України», Київ, Україна https://orcid.org/0009-0003-5857-9262

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.3.15658

Ключові слова:

ускладнені рани, грануляція, епітелізація, схема лікування ран, регенерація, фагоцитарна активність, препарати срібла

Анотація

Мета роботи: визначити клінічну ефективність запропонованої схеми лікування у хворих з ускладненими ранами за критеріями швидкості грануляції, епітелізації та функціональної активності клітин природного імунітету порівняно зі стандартною терапією.

Матеріали і методи. Проспективне когортне дослідження охопило 11 пацієнтів із хронічними ускладненими ранами. Хворі з основної групи отримували двокомпонентну схему лікування ран із застосуванням двох препаратів: спрею (декаметоксин, гідролізований колаген, гліцин, аргінін, аспарагінова кислота) і гелю (колаген, гіалуронат натрію, сульфадіазин срібла, декаметоксин, діоксид кремнію). Пацієнти з порівняльної групи отримували стандартну схему лікування, яка включала хірургічну санацію рани, антисептичну обробку, системну антибіотикотерапію (пеніциліни, цефалоспорини, фторхінолони, метронідазол, лінкозаміди, карбапенеми, монобактами) та місцеві антисептики з пропіленгліколем. Динаміку регенеративних процесів оцінювали за цитологічним аналізом ранової поверхні. Визначали кількісне співвідношення клітинних елементів, що дозволяло оцінити ступінь запальної реакції та рівень регенерації тканин. Статистичну обробку даних виконували з використанням ліцензованого програмного забезпечення IBM SPSS Statistics, версія 26.0 (ліцензія № ABCD-123456; IBM Corp., Armonk, NY, USA).

Результати. Відбір пацієнтів проводили відповідно до визначених критеріїв включення та виключення. У дослідження залучали осіб віком 18–80 років, які мали незагоєні ускладнені рани тривалістю понад 3 місяці. У початкові терміни (5-та доба) площа грануляцій в основній групі досягла 45 %, що на 20 % більше, ніж у порівняльній (p<0,05). До 20-ї доби повну епітелізацію спостерігали у 81,8 % пацієнтів основної групи проти 40 % у порівняльній (p<0,05). Результати клітинного аналізу показали зниження дегенеративних нейтрофілів у 1,77 раза (p<0,05) і зростання моноцитів із лімфоцитами. Активність фагоцитозу підвищилася: НСТ-позитивні нейтрофіли збільшилися в 2,18 раза, мієлопероксидаза – в 1,38 раза (обидва p<0,05).

Висновки. Запропонована схема сприяє швидшому формуванню грануляційної тканини, пришвидшеній епітелізації, оптимізації запальної відповіді та стабільній імунній активації, що дозволяє скоротити терміни загоєння порівняно зі стандартною терапією.

Біографії авторів

Г. П. КОЗИНЕЦЬ, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України», Київ, Україна

аспірант кафедри комбустіології та пластичної хірургії закладу вищої освіти

Г. П. ГОМОЛА, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України», Київ, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри комбустіології та пластичної хірургії закладу вищої освіти

Посилання

Darwin E, Tomic-Canic M. Healing Chronic Wounds: Current Challenges and Potential Solutions. Curr Dermatol Rep. 2018; 7(4):296-302. DOI: 10.1007/s13671-018-0239-4.

World Health Organization. Prevention and management of wound infection [Internet]. Geneva: WHO, Emergency Preparedness (WPE); 2013. 3 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/prevention-and-management-of-wound-infection.

Ongarora BG. Recent technological advances in the management of chronic wounds: A literature review. Health Sci Rep. 2022; 5(3):e641. DOI: 10.1002/hsr2.641.

Ho J, Walsh C, Yue D, Dardik A, Cheema U. Current Advancements and Strategies in Tissue Engineering for Wound Healing: A Comprehensive Review. Adv Wound Care (New Rochelle). 2017; 6(6):191-209. DOI: 10.1089/wound. 2016.0723.

Mangoni ML, McDermott AM, Zasloff M. Antimicrobial peptides and wound healing: biological and therapeutic considerations. Exp Dermatol. 2016; 25(3):167-73. DOI: 10.1111/exd.12929.

Kim H, Park S, Housler G, Marcel V, Cross S, Izadjoo M. An Overview of the Efficacy of a Next Generation Electroceutical Wound Care Device. Mil Med. 2016; 181(5):184-90. DOI: 10.7205/MILMED-D-15-00157.

Kovalenko AO, Kozynets HP, Kovalenko OM, Osadcha OI. Vplyv khirurhichnoho likuvannia dermalnykh opikiv na pryrodnu rezystentnist i rozvytok rubtsiv [The impact of surgical treatment of dermal burns on natural resistance and scar development]. Plastychna, Rekonstruktyvna i Estetychna Khirurhiia [Plastic, Reconstructive and Aesthetic Surgery]. 2018; (1-2):48-60. Ukrainian.

Kozynets HP, Homola DS, Osadcha OI. Osoblyvosti formuvannia mistsevoi zapalnoi reaktsii u patsiientiv iz khronichnymy ranamy [Features of the formation of local inflammatory reaction in patients with chronic wounds.]. Ukrainskyi Medychnyi Chasopys [Ukrainian Medical Journal]. 2015; 169(3):3. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.262372. Ukrainian.

Lin B, Zhao L, Wang H, Zhu H, Gai G, Wang L, et al. Progress in bioadhesive hydrogels. J Funct Polym. 2020; 33:125-40. DOI: 10.14133/j.cnki.1008-9357.20190711001.

Butenko HM, Shlyakhtych OV. Imunolohiya [Immunology]: pidruchnyk [textbook]. Kyyiv: VSV “Medytsyna”. 2017; 288. Ukrainian.