ПРЕДИКТОРИ ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ ПРИ ТУПІЙ ТРАВМІ ЖИВОТА
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.1.15180Ключові слова:
інфузійна терапія, внутрішньочеревна гіпертензія, натрійуретичний пептид, абдомінальний перфузійний тискАнотація
Мета роботи: визначити предиктори формування синдрому внутрішньочеревної гіпертензії у пацієнтів із політравмою та поєднаною травмою, що ускладнена тупою травмою органів черевної порожнини.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 28 пацієнтів із політравмою та поєднаною травмою, яких поділили на групи залежно від рівня внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ). Розподіл відбувався в кінці першої доби після первинної стабілізації пацієнтів. Вимірювання внутрішньочеревного тиску проводили у сечовому міхурі згідно з рекомендаціями світової спілки щодо вивчення ВЧГ та абдомінального компартмент-синдрому (WSACS, 2013). Критерієм розвитку ВЧГ було визначення підвищеного внутрішньочеревного тиску в двох послідовних вимірюваннях протягом 6 год. Статистичну обробку даних проводили з використанням формул Windows 11 Microsoft Office Excel з визначенням t-критерію Стьюдента, вирахуванням p-похибки. Визначення рівнів NT-proBNP виконували з використанням тест-систем Exdia Precision Biosensor Inc. Republic of Korea (нормальний рівень – менше 125 пг/мл).
Результати. При аналізі даних виявлено достовірну відмінність у рівнях внутрішньочеревного тиску в пацієнтів із дослідних груп на 24-ту ((7,73±2,13) мм рт. ст. проти (16,4±5,0) мм рт. ст., р≤0,05) та 30-ту ((7,6±1,99) мм рт. ст. проти (13,08±2,98) мм рт. ст., р≤0,05) год. Також достовірні відмінності були при аналізі рівня тромбоцитів у кінці першої доби лікування ((217,67±128,44) Т/л в групі хворих без ВЧГ проти (180,25±93,96) Т/л у групі пацієнтів із сформованою ВЧГ, р≤0,01. На межі достовірності (р=0,057) були використані об’єми препаратів крові, так в групі без формування синдрому ВЧГ об’єм трансфузій у першу добу становив (549,87±448,42) мл проти (982,92±686,59) мл у пацієнтів із сформованим синдромом ВЧГ.
Висновки. Лабороторними та клінічними маркерами, визначеними у пацієнтів із синдромом ВЧГ при тупій травмі, були зниження рівня тромбоцитів (р≤0,01) та потреба в об’ємних гемотрансфузіях, однак цей показник був на межі достовірності (р=0,057).
Посилання
Krishtafor AA. Struktura suchasnoyi tsyvilʹnoyi politravmy na etapi nadannya tretynnoyi dopomohy u viddilenni intensyvnoyi terapiyi oblasnoyi likarni [The structure of modern civilian polytrauma at the stage of tertiary care in the intensive care unit of a regional hospital]. Medytsyna nevidkladnykh staniv). 2019; 1(96):96-100. DOI: 10.22141/2224-0586.1.96.2019.158753. Ukrainian.
Lyanskorunsʹkyy VM, Burʺyanov OA, Omelʹchenko TM, Myasnikov DV, Vakulych MV, Dubrov SO. Analiz rezulʹtativ likuvannya patsiyentiv z travmoyu na bazi tsentru politravmy [Analysis of the results of treatment of patients with trauma based on the polytrauma center]. Pain, anaesthesia & intensive care. 2020; 4:55-62. DOI: 10.25284/2519-2078.4(93).2020.220677. Ukrainian.
Roshchin HH, Hurʺyev SO, Baramiya NM, Krylyuk VO. Nevyrisheni pytannya nadannya ekstrenoyi medychnoyi dopomohy postrazhdalym z tyazhkoyu poyednanoyu travmoyu [Unresolved issues of providing emergency medical care to victims with severe combined trauma]. Problemy viysʹkovoyi okhorony zdorovʺya. Kyyiv, 2012; 48-56. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_10. Ukrainian.
Trutyak IR, Zarutsʹkyy YaL, Trutyak RI, Kalynovych NR, Obaranetsʹ OV. Politravma ta poyednana travma: shcho spilʹnoho i yaki vidminnosti? [Polytrauma and combined trauma: what is common and what are the differences?]. Travma. 2019; 20(5):97-101. DOI: 0.22141/1608-1706.5.20.2019.185563. Ukrainian.
Anthon CT, Pène F, Perner A, Azoulay E, Puxty K, Van De Louw A, et al. Platelet transfusions and thrombocytopenia in intensive care units: Protocol for an international inception cohort study (PLOT-ICU). Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 2022; Aug. 23;66(9):1146-55. DOI: 10.1111/aas.14124.
Balanced Crystalloids versus Saline in Critically Ill Adults. New England Journal of Medicine. 2018; May 17;378(20):1949-51. DOI: 10.1056/nejmc1804294.
Bouveresse S, Piton G, Badet N, Besch G, Pili-Floury S, Delabrousse E. Abdominal compartment syndrome and intra-abdominal hypertension in critically ill patients: diagnostic value of computed tomography. European Radiology. 2019; Feb. 8;29(7):3839-46. DOI: 10.1007/s00330-018-5994-x.
Cannon JW, Khan MA, Raja AS, Cohen MJ, Como JJ, Cotton BA, et al. Damage control resuscitation in patients with severe traumatic hemorrhage. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 2017; Mar.;82(3):605-17. DOI: 10.1097/ta.000000 0000001333.
Cheatham ML, White MW, Sagraves SG, Johnson JL, Block EFJ. Abdominal Perfusion Pressure: A Superior Parameter in the Assessment of Intra-abdominal Hypertension. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 2000; Oct.;49(4):621-7. DOI: 10.1097/00005373-200010000-00008.
Cheng J, Zeng H, Chen H, Fan L, Xu C, Huang H, et al. Current knowledge of thrombocytopenia in sepsis and COVID-19. Frontiers in Immunology. 2023; Sep. 28;14. DOI: 10.3389/fimmu.2023.1213510.
De Laet IE, Malbrain MLNG, De Waele JJ. A Clinician’s Guide to Management of Intra-abdominal Hypertension and Abdominal Compartment Syndrome in Critically Ill Patients. Critical Care. 2020; Mar. 24;24(1). DOI: 10.1186/s13054-020-2782-1.
Gauss T, Gayat E, Harrois A, Raux M, Follin A, Daban JL, et al. Effect of early use of noradrenaline on in-hospital mortality in haemorrhagic shock after major trauma: a propensity-score analysis. British Journal of Anaesthesia. 2018; Jun.;120(6):1237-44. DOI: 10.1016/j.bja.2018.02.032.
Giannoudis VP, Rodham P, Giannoudis PV, Kanakaris NK. Severely injured patients: modern management strategies. EFORT Open Reviews. 2023; May 1;8(5):382-96. DOI: 10.1530/eor-23-0053.
Holodinsky JK, Roberts DJ, Ball CG, Blaser AR, Starkopf J, Zygun DA, et al. Risk factors for intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome among adult intensive care unit patients: a systematic review and meta-analysis. Critical Care. 2013; Oct. 21;17(5). DOI: 10.1186/cc13075.
Iyer D, Rastogi P, Åneman A, D’amours S. Early screening to identify patients at risk of developing intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 2014; Oct. 13;58(10):1267-75. DOI: 10.1111/aas.12409.
Jacobs R, Wise RD, Myatchin I, Vanhonacker D, Minini A, Mekeirele M, et al. Fluid Management, Intra-Abdominal Hypertension and the Abdominal Compartment Syndrome: A Narrative Review. Life. 2022; Sep. 6;12(9):1390. DOI: 10.3390/life12091390.
Khemani RG, Bart RD, Alonzo TA, Hatzakis G, Hallam D, Newth CJL. Disseminated intravascular coagulation score is associated with mortality for children with shock. Intensive Care Medicine. 2008; Sep. 18;35(2):327-33. DOI: 10.1007/s00134-008-1280-8.
Kyoung KH, Hong SK. The duration of intra-abdominal hypertension strongly predicts outcomes for the critically ill surgical patients: a prospective observational study. World Journal of Emergency Surgery. 2015; May 30;10(1). DOI: 10.1186/s13017-015-0016-7.
Lee C, Rasmussen TE, Pape HC, Gary JL, Stannard JP, Haller JM. The polytrauma patient: Current concepts and evolving care. OTA International: The Open Access Journal of Orthopaedic Trauma. 2021; Apr;4(2S):e108. DOI: 10.1097/oi9.000000000 0000108.
Méndez Hernández R, Ramasco Rueda F. Biomarkers as Prognostic Predictors and Therapeutic Guide in Critically Ill Patients: Clinical Evidence. Journal of Personalized Medicine. 2023; Feb. 15;13(2):333. DOI: 10.3390/jpm13020333.
Mojadidi MK, Galeas JN, Goodman-Meza D, Eshtehardi P, Msaouel P, Kelesidis I, et al. Thrombocytopaenia as a Prognostic Indicator in Heart Failure with Reduced Ejection Fraction. Heart, Lung and Circulation. 2016; Jun;25(6):568-75. DOI: 10.1016/j.hlc.2015.11.010.
Nakagawa Y, Nishikimi T, Kuwahara K. Atrial and brain natriuretic peptides: Hormones secreted from the heart. Peptides. 2019; Jan;111:18-25. DOI: 10.1016/j.peptides.2018.05.012.
Nguyen TC. Thrombocytopenia-Associated Multiple Organ Failure. Critical Care Clinics. 2020; Apr;36(2):379-90. DOI: 10.1016/j.ccc.2019.12.010/.
Rau CS, Wu SC, Kuo PJ, Chen YC, Chien PC, Hsieh HY, et al. Polytrauma Defined by the New Berlin Definition: A Validation Test Based on Propensity-Score Matching Approach. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2017; Sep. 11;14(9):1045. DOI: 10.3390/ijerph14091045.
Rau CS, Wu SC, Kuo PJ, Chen YC, Chien PC, Hsieh HY, et al. Polytrauma Defined by the New Berlin Definition: A Validation Test Based on Propensity-Score Matching Approach. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2017; Sep.11;14(9):1045. DOI: 10.3390/ijerph14091045.
Regli A, Pelosi P, Malbrain MLNG. Ventilation in patients with intra-abdominal hypertension: what every critical care physician needs to know. Annals of Intensive Care. 2019; Apr. 25;9(1). DOI: 10.1186/s13613-019-0522-y.
Reintam Blaser A, Regli A, De Keulenaer B, Kimball EJ, Starkopf L, Davis WA, et al. Incidence, Risk Factors, and Outcomes of Intra-Abdominal Hypertension in Critically Ill Patients–A Prospective Multicenter Study (IROI Study). Critical Care Medicine. 2019; Apr.;47(4):535-42. DOI: 10.1097/ccm.0000000000003623.
Richards JE, Harris T, Dünser MW, Bouzat P, Gauss T. Vasopressors in Trauma: A Never Event? Anesthesia & Analgesia. 2021; Apr.28. DOI: 10.1213/ane.0000000000005552.
Rossaint R, Afshari A, Bouillon B, Cerny V, Cimpoesu D, Curry N, et al. The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma: sixth edition. Critical Care. 2023; Mar.1;27(1). DOI: 10.1186/s13054-023-04327-7.
Satoh K, Wada T, Tampo A, Takahashi G, Hoshino K, Matsumoto H, et al. Practical approach to thrombocytopenia in patients with sepsis: a narrative review. Thrombosis Journal. 2024; Julю 22;22(1). DOI: 10.1186/s12959-024-00637-0.
Smit M, Koopman B, Dieperink W, Hulscher JBF, Hofker HS, van Meurs M, et al. Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in patients admitted to the ICU. Annals of Intensive Care. 2020; Oct.1;10(1). DOI: 10.1186/s13613-020-00746-9.
Sosa G, Gandham N, Landeras V, Calimag AP, Lerma E. Abdominal compartment syndrome. Disease-a-Month. 2019; Jan;65(1):5-19. DOI: 10.1016/j.disamonth.2018.04.003.
The Abdominal Compartment Society (WSACS). Available from: https://www.wsacs.org/education/436/wsacs-consensus-guidelines-summary/.
Tubert P, Kalimouttou A, Bouzat P, David JS, Gauss T. Are crystalloid-based fluid expansion strategies still relevant in the first hours of trauma induced hemorrhagic shock? Critical Care. 2024; Dec. 18;28(1). DOI: 10.1186/s13054-024-05185-7.
Vallabhajosyula S, Wang Z, Murad MH, Vallabhajosyula S, Sundaragiri PR, Kashani K, et al. Natriuretic Peptides to Predict Short-Term Mortality in Patients With Sepsis: A Systematic Review and Meta-analysis. Mayo Clinic Proceedings: Innovations, Quality & Outcomes. 2020; Feb.;4(1):50-64. DOI: 10.1016/j.mayocpiqo.2019.10.008.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 К. Ю. КРЕНЬОВ, А. І. СУХОДОЛЯ, І. В. ЛОБОДА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
