ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОФАКТОРНОЇ РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЦИДИВУ ХРОНІЧНОГО МЕЗОТИМПАНІТУ В ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ (ТИМПАНОПЛАСТИКУ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.1.15178Ключові слова:
хронічний мезотимпаніт, прогнозування, багатофакторний регресійний аналіз, рецидив, тимпанопластикаАнотація
Мета роботи: запропонувати новий оригінальний підхід до прогнозування ризику виникнення рецидиву хронічного мезотимпаніту в пацієнтів, які перенесли оперативне втручання на середньому вусі, на основі застосування багатофакторного регресійного аналізу з метою своєчасного проведення ефективних профілактичних заходів.
Матеріали і методи. Обстежено 111 пацієнтів віком від 18 до 80 років із діагнозом хронічного мезотимпаніту, котрі перенесли оперативне втручання на ураженому вусі (тимпанопластику). Напередодні госпіталізації та лікування усім хворим проводили комплексне клініко-лабораторне обстеження, яке включало отоларингологічний огляд, збір анамнезу життя та хвороби, наявність попередніх оперативних втручань на вусі, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, біохімічний аналіз крові. Статистичну обробку отриманих результатів дослідження було проведено з використанням статистичного пакета Statistica 10.0 і табличного редактора Microsoft Excel 2019.
Результати. Для побудови багатофакторної регресійної моделі прогнозування ризику рецидиву хронічного мезотимпаніту проаналізовано 16 імовірних чинників виникнення захворювання. Відібрано 13 факторів для прогнозування ризику рецидиву хронічного мезотимпаніту із рівнем значущості меншим 0,05. Отримані гістограма залишкових відхилень прогнозування рецидиву хронічного мезотимпаніту, а також нормально ймовірна пряма підтверджують статистичну гіпотезу про відповідність залишкових відхилень нормальному закону розподілу. Також розраховано величину коефіцієнта детермінації, яка становить 0,8504, що дає підстави стверджувати про врахування 85,05 % чинників у моделі прогнозування ризику рецидиву хронічного мезотимпаніту та про високу її достовірність і прийнятність у цілому.
Висновки. Запропонована модель дає змогу завчасно передбачити можливість виникнення рецидиву захворювання. Сприятиме розробці алгоритмів післяопераційного ведення пацієнтів із метою профілактики прогресування хвороби та відновлення функції звукопровідного апарату, а також запобігти потенційним отогенним черепним та внутрішньочерепним ускладненням.
Посилання
Ubaydullaevna NG, Ogli XEO. Optimization of Conservative Treatment of Chronic Purulent Otitis Media. CAJMNS. 2022 Sep. 30; 3(5): 212-7. Available from: https://cajmns.centralasianstudies.org/index.php/CAJMNS/article/view/1073.
Khamdamov BZ, Nurov UI, Uktamov IG. Immunological features of diagnosis and treatment of patients with chronic suppurative otitis media. NeuroQuantology. 2022; 20(10): 5613-19. DOI: 10.14704/nq.2022.20.10.NQ55560.
Vitkovsky UA, Kuznik BI, Solpov AV, Gvozdeva OV, Rodnina OS. The state of immunity and lymphocytic-platelet adhesion in diffuse toxic goiter. Medical immunology. 2010;12(1-2):133-8. DOI: 10.15789/1563-0625-2010-1-2-133-138.
Hatamov JA, Amonov ShE, Muxammadiyev OSh, Boltayev AI. Modern Approach to The Treatment of Complicated Forms of Chronic Purulent Inflammation of The Middle Ear. Eura. Med.Res. Per. 2024 Mar. 8; 30:20-6. Available from: https://geniusjournals.org/index.php/emrp/article/view/5740.
Ahmad RU, Ashraf MF, Qureshi MA, Shehryar M, Tareen HK, Ashraf MA. Chronic Suppurative Otitis Media leading to cerebellar brain abscess, still a problem in 21st century: A case report. Ann Med Surg (Lond). 2022 Jul 31; 80:104256.
Brennan-Jones CG, Chong LY, Head K, Burton MJ, Schilder AG, Bhutta MF. Topical antibiotics with steroids for chronic suppurative otitis media. Cochrane Database Syst Rev. 2020 Aug 27; 8: CD013054.
Khairkar M, Deshmukh P, Maity H, Deotale V. Chronic Suppurative Otitis Media: A Comprehensive Review of Epidemiology, Pathogenesis, Microbiology, and Complications. Cureus. 2023 Aug 18; 15(8): e43729.
Baysal Е, Erkutlu I, Mete А, et al. Complications and treatment of chronic otitis media. J. Craniofac. Surg. 2013; 24 (2):464-67.
Dubey SP, Larawin V, Molumi CP. Intracranial spread of chronic middle ear suppuration. Amer. J. Otolaryngol. 2010; 31(2):73-7.
Verma P, Gargava A, Saxena S, Narvey VP. To Study the Prevelance of Extracranial & Intracranial Complications in Chronic Suppurative Otitis Media. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2022 Aug; 74(Suppl 1):608-11.
Musiienko V, Marushchak M, Sverstuik A, Filipyuk A, Krynytska I. Prediction Factors For The Risk Of Hypothyroidism Development In Type 2 Diabetic Patients. Pharmacology On Line. 2021; 3:585-94.
Musiienko V, Sverstiuk A, Lepyavko A, Mazur L, Danchak S, Lisnianska N. Prediction factors for the risk of diffuse non-toxic goiter development in type 2 diabetic patients. Pol Merkur Lekarski. 2022; 4.19; 50(296):94-8. PMID: 35436270.
Herasymiuk M, Sverstiuk A, Kit I. Multifactor regression model for prediction of chronic rhinosinusitis recurrence. Wiad Lek. 2023; 76(5 pt 1):928-35. DOI: 10.36740/WLek202305106. PMID: 37326072.
Herasymiuk M, Sverstiuk A, Franchuk U. Factors for evaluating the progress of chronic tonsillitis based on multifactor regression analysis. RJDNMD. 2024; 31(1): 26-34. Available from: https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/1450.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. І. ГЕРАСИМЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
