ВИВЧЕННЯ АСОЦІАЦІЇ РІВНЯ ОСВІТИ З ПРОФІЛЕМ СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.4.15070Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2 типу, надмірна маса тіла, ожиріння, тютюнокуріння, гіпокінезія, вікова класифікація ВООЗАнотація
Мета роботи: встановити зв’язок між рівнем освіти та частотою серцево-судинних факторів ризику (цукровий діабет 2 типу, артеріальна гіпертензія, надмірна маса тіла, тютюнокуріння, гіпокінезія).
Матеріали і методи. У дослідження увійшли пацієнти з ішемічною хворобою серця, яким виконано коронарне шунтування на працюючому серці. Загальна кількість осіб вибірки становила 3674 особи, середній вік пацієнтів – (60,6±0,8) року. Матеріалом для аналізу стали дані з історії хвороби та клініко-лабораторного обстеження пацієнтів стаціонарного лікування, передбаченого протоколом. Дизайн дослідження побудований на належності пацієнта до групи згідно з віковою класифікацією ВООЗ та його гендерною ознакою. Взаємозв’язок між рівнем освіти і провідними серцево-судинними факторами ризику розраховували за допомогою програм: співвідношення шансів (OR) та відносного ризику (RR).
Результати. У результаті вивчення рівня освіти, як провідного фактора соціально-економічного статусу людини, встановлено, що наявність вищої освіти асоціювалася зі зниженням частоти нормальної маси тіла порівняно з відповідними частотами у пацієнтів із професійно-технічною освітою (р=0,0001, χ2=58,52). З’ясовано, що ризик надмірної маси тіла був у 1,57 раза вищим серед осіб із вищою освітою порівняно з пацієнтами з професійно-технічною (р=0,0001, χ2=28,41). Визначено, що особи з вищою освітою усвідомлювали небезпеку в тютюнокурінні, яка знижувала у них ризик в 0,67 раза, порівняно з особами, які мали професійно-технічну освіту (р=0,0001, χ2=22,48). З’ясовано, що особи з вищою освітою мали вищий ризик гіпокінезії у 1,45 раза, порівняно з особами із професійно-технічною та загальною середньою освітою, що зумовлено розумовою діяльністю та передбачає «сидячий» спосіб життя. Встановлено, що артеріальна гіпертензія є надзвичайно поширеною супутньою патологією у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, а її ризик був вищим у 1,27 раза в осіб із вищою освітою, порівняно з пацієнтами, які мали загальну середню освіту. З’ясовано, що ризик цукрового діабету 2 типу був вищим у 1,36 раза в осіб із вищою освітою, порівняно з пацієнтами, які мали загальну середню освіту та в 1,15 раза вищим, порівняно з особами, які мали професійно-технічну освіту.
Висновки. Визначено, що серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця 76,5 % мали вищу освіту, 20,3 % – професійно-технічну і лише 3,2 % – загальну середню. У результаті дослідження визначено, що в осіб з ішемічною хворобою серця, які мали вищу освіту, був більш високим ризик наступних серцево-судинних факторів: ризик надмірної маси тіла – в 1,57 раза; ризик гіпокінезії – у 1,45 раза; ризик артеріальної гіпертензії – в 1,27 раза та ризик цукрового діабету 2 типу – в 1,36 раза.
Посилання
Motallaei M, Darand M, Taftian M, Beigrezaei S, Golvardi-Yazdi F, Mohyadini M, Mirjalili F, Salehi-Abargouei A. A cross-sectional study on the association between lifestyle factors and coronary artery stenosis severity among adults living in central Iran: A protocol for the Iranian-CARDIO study. ARYA Atheroscler. 2024;20(1):51-61. DOI: 10.48305/arya.2023.41026.2843
Khan, MA, Hashim MJ, Mustafa, H, Baniyas MY, Suwaidi M, Kh.B., Al Katheeri S, Lootah AH. Global Epidemiology of Ischemic Heart Disease: Results from the Global Burden of Disease Study. Cureus. 2020; 12(7): e9349. DOI: 10.7759/cureus.9349.
Janati A, Matlabi H, Allahverdipour H, Gholizadeh M, Abdollahi L. Socioeconomic status and coronary heart disease. Health Promot Perspect. 2011; 1(2):105-10. DOI: 10.5681/hpp.2011.011.
Clark AM, DesMeules M, Luo W, Duncan AS, Wielgosz A. Socioeconomic status and cardiovascular disease: risks and implications for care. Nat Rev Cardiol. 2009; 6(11):712-22. DOI: 10.1038/nrcardio.2009.163.
Berman AN, Biery DW, Ginder C, Singh A, Baek J, Wadhera RK, Wu WY, Blankstein R. Association of Socioeconomic Disadvantage With Long-term Mortality After Myocardial Infarction: The Mass General Brigham YOUNG-MI Registry. JAMA Cardiol. 2021; 6(8):880-8. DOI: 10.1001/jamacardio.2021.0487.
Muthalaly RG, Nelson AJ, Baradi A, Mehta OH, Wilson AM, Nasis A. Socioeconomic determinants of health, traditional risk factors and cardiovascular outcomes in Australia. Int J Cardiol Cardiovasc Risk Prev. 2023;17:200184. DOI: 10.1016/j.ijcrp.2023.200184.
Nielsen S, Giang KW, Wallinder A, Rosengren A, Pivodic A, Jeppsson A, Karlsson M. Social Factors, Sex, and Mortality Risk After Coronary Artery Bypass Grafting: A Population-Based Cohort Study. J Am Heart Assoc. 2019; 8(6): e011490. DOI: 10.1161/JAHA.118.011490.
Momin A, Ranjan R, Valencia O, Jacques A, Lim P, Fluck D, Chua TP, Chandrasekaran V. Survival and Independent Predictors of Mortality Following Coronary Artery Bypass Graft Surgery in a Single-Unit Practice in the United Kingdom Over 20 Years. Cureus.2023;15(5):e38413. DOI: 10.7759/cureus.38413.
WHO. Health and development, Accessed July 2011. Available from: http://www.who.int/healthsystems/topics/development/en/.
Shaper AG, Pocock SJ, Walker M, Cohen NM, Wale CJ, Thomson AG. British Regional Heart Study: cardiovascular risk factors in middle-aged men in 24 towns. Br Med J (Clin Res Ed). 1981;283(6285):179-86. DOI: 10.1136/bmj.283.6285.179.
Khan SU, Nguyen RT, Javed Z, Singh M, Valero-Elizondo J, Cainzos-Achirica M, Nasir K. Socioeconomic status, cardiovascular risk profile, and premature coronary heart disease. Am J Prev Cardiol. 2022;26(11):100368. DOI: 10.1016/j.ajpc.2022.100368.
Singh SP, Sen P. Coronary heart disease: The Changing Scenario. 2011; Available from: http://medind.nic.in/ibl/t03/i1/iblt03i1p74o.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. О. ЖУРБА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).