УШКОДЖЕННЯ ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ПРОТОК. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

І. О. КУЧИНСЬКИЙ; С. Й. ЗАПОРОЖАН; В. С. ХОМЕНКО; О. Б. ТРИГУБА

doi:10.11603/2414-4533.2024.4.15064

Автор(и)

І. О. КУЧИНСЬКИЙ Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, Житомир, Україна https://orcid.org/0009-0008-6941-2632
С. Й. ЗАПОРОЖАН Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-4038-2010
В. С. ХОМЕНКО Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, Житомир, Україна https://orcid.org/0009-0006-6680-5938
О. Б. ТРИГУБА Комунальне некомерційне підприємство «Обласна клінічна лікарня імені О. Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради, Житомир, Україна https://orcid.org/0009-0006-3965-8610

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.4.15064

Ключові слова:

біліарна травма, гепатикоєюностомія, васкулобіліарна травма

Анотація

Мета роботи: дослідити причини, ризики, профілактику та лікування ушкоджень позапечінкових жовчних проток, зокрема, під час виконання холецистектомії, а також проаналізувати сучасні методи інтраопераційної діагностики та відновлення цілісності біліарного дерева.

Матеріали і методи. Використано літературний аналіз даних щодо частоти біліарних травм, сучасних методів хірургічних втручань (класичних та мініінвазивних), методів інтраопераційної візуалізації (холангіографію, флуоресцентну візуалізацію), способів реконструкції (гепатикоєюностомію).

Результати. Біліарні травми є тяжкими ускладненнями, що часто виникають під час виконання лапароскопічної холецистектомії. Це зумовлено особливостями техніки та складністю ідентифікації анатомічних структур у гепатодуоденальній зоні. Проведений аналіз свідчить про ефективність використання інтраопераційних методів візуалізації, таких, як холангіографія, що може сприяти зменшенню ризику ушкодження жовчних проток, покращуючи візуалізацію анатомії. Для лікування незначних ушкоджень особливу увагу приділено ендоскопічній ретроградній холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), яка є діагностичним і терапевтичним методом. Вона дозволяє забезпечити відтік жовчі, усунути дрібні дефекти та зменшити післяопераційні ускладнення. Водночас, ключову роль у зниженні частоти біліарних травм відіграють досвід хірурга, що підтверджується кривою навчання: ризик значно знижується після перших 100–200 виконаних операцій. Стандартизація підходу до діагностики та лікування забезпечується використанням класифікацій, таких, як Bismuth та Strasberg, які систематизують типи травм залежно від їхньої анатомічної локалізації та ступеня ушкодження. Це дозволяє лікарям швидше приймати оптимальні клінічні рішення та знижувати частоту ускладнень.

Висновки. Біліарна травма – серйозна проблема з високими ризиками для пацієнта. Сучасні методи інтраопераційної візуалізації є важливими для мінімізації травм. Пацієнтів із серйозними ушкодженнями необхідно направляти до спеціалізованих центрів. Мініінвазивні техніки лікування мають пріоритет.

Посилання

Abdel Rafee A, El-Shobari M, Askar W, Sultan AM, El Nakeeb A. Long-term follow-up of 120 patients after hepaticojejunostomy for treatment of post-cholecystectomy bile duct injuries: A retrospective cohort study. Int J Surg. 2015; 18:205-10. DOI: 10.1016/j.ijsu.2015.05.004.

Aerts R, Penninckx F. The burden of gallstone disease in Europe. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2003; 18:49-53.

Brunner M, Golcher H, Krautz C, Kersting S, Weber GF, Grützmann R. Continuous or interrupted suture technique for hepaticojejunostomy during pancreatoduodenectomy (HEKTIK trial): study protocol of a randomized controlled multicenter trial. Trials. 2022; 6,23(1):467. DOI: 10.1186/s13063-022-06427-1.

Bismuth H, Majno PE. (), Biliary Strictures: Classification Based on the Principles of Surgical Treatment. World J. Surg. 2001; 25:1241-44. DOI: 10.1007/s00268-001-0102-8.

Booij KAC, Coelen RJ, de Reuver PR, Besselink MG, van Delden OM, Rauws EA, Busch OR, van Gulik TM, Gouma DJ. Long-term follow-up and risk factors for strictures after hepaticojejunostomy for bile duct injury: An analysis of surgical and percutaneous treatment in a tertiary center. Surgery. 2018; 163(5):1121-27. DOI: 10.1016/j.surg.2018.01.003.

Chehade M, Kakala B, Sinclair JL, Pang T, Al Asady R, Richardson A, Pleass H, Lam V, Johnston E, Yuen L, Hollands M.- Intraoperative detection of aberrant biliary anatomy via intraoperative cholangiography during laparoscopic cholecystectomy. ANZ J Surg. 2019; 89(7-8):889-94. DOI: 10.1111/ans.15267.

de’Angelis N, Catena F, Memeo R. et al. WSES guidelines for the detection and management of bile duct injury during cholecystectomy. World J Emerg Surg. 2020; 16:30. DOI: 10.1186/s13017-021-00369-w.

El-Dhuwaib Y, Slavin J, Corless DJ, Begaj I, Durkin D, Deakin M. Bile duct reconstruction following laparoscopic cholecystectomy in England. Surg Endosc. 2016; 30(8): 3516-25. DOI: 10.1007/s00464-015-4641-8.

Jason A Kemp, Randall S Zuckerman, Samuel RG Finlayson. Trends in Adoption of Laparoscopic Cholecystectomy in Rural Versus Urban Hospitals. Journal of the American College of Surgeons. 2008; 206(1):28-32. DOI: 10.1016/j.jamcollsurg.2007.06.289.

Javed A, Shashikiran BD, Aravinda PS, Agarwal AK. Laparoscopic versus open surgery for the management of post-cholecystectomy benign biliary strictures. Surg Endosc. 2021; 35(3):1254-63. DOI: 10.1007/s00464-020-07496-6.

Komatsu M, Yokoyama N, Katada T, et al. Learning curve for the surgical time of laparoscopic cholecystectomy performed by surgical trainees using the three-port method: how many cases are needed for stabilization? Surg Endosc. 2023; 37:1252-61. DOI: 10.1007/s00464-022-09666-0.

Lai W, Yang J, Xu N, Chen JH, Yang C, Yao HH. Surgical strategies for Mirizzi syndrome: A ten-year single center experience. World J Gastrointest Surg. 2022; 14(2):107-19. DOI: 10.4240/wjgs.v14.i2.107.

Loh AYH, Chean CS, Durkin D, Bhatt A, Athwal TS. Short and long term outcomes of laparoscopic fenestrating or reconstituting subtotal cholecystectomy versus laparoscopic total cholecystectomy in the management of acute cholecystitis. HPB (Oxford). 2022; 24(5):691-99. DOI: 10.1016/j.hpb.2021.09.018.

Moore MJ, Bennett CL. The learning curve for laparoscopic cholecystectomy. The Southern Surgeons Club. Am J Surg. 1995; 170(1):55-9. DOI: 10.1016/s0002-9610(99)80252-9.

Miyano G, Koyama M, Miyake H, Kaneshiro M, Morita K, Nakajima H, Yamoto M, Nouso H, Fukumoto K, Urushihara N. Comparison of laparoscopic hepaticojejunostomy and open hepaticojejunostomy. Can stenosis of the hilar hepatic duct affect postoperative outcome? Asian J Endosc Surg. 2017; 10(3):295-300. DOI: 10.1111/ases.12358.

Ortenzi M, Corallino D, Botteri E, Balla A, Arezzo A, Sartori A, Reddavid R, Montori G, Guerrieri M, Williams S, Podda M. SCOTCH Study Collaborative Group. Safety of laparoscopic cholecystectomy performed by trainee surgeons with different cholangiographic techniques (SCOTCH): a prospective non-randomized trial on the impact of fluorescent cholangiography during laparoscopic cholecystectomy performed by trainees. Surg Endosc. 2024; 38(2):1045-58. DOI: 10.1007/s00464-023-10613-w.

Olmez A, Hatipoglu S, Itik V, Kotan C. T-tube bridging for the management of biliary tree injuries. Am J Case Rep. 2012; 13:247-49. DOI: 10.12659/AJCR.883499.

Pesce A, Fabbri N, Feo CV. Vascular injury during laparoscopic cholecystectomy: An often-overlooked complication. World J Gastrointest Surg. 2023; 15(3):338-45. DOI: 10.4240/wjgs.v15.i3.338.

Perera MT, Silva MA, Hegab B, Muralidharan V, Bramhall SR, Mayer AD, Buckels JA, Mirza DF. Specialist early and immediate repair of post-laparoscopic cholecystectomy bile duct injuries is associated with an improved long-term outcome. Ann Surg. 2011; 253(3):553-60. DOI: 10.1097/SLA.0b013e318208fad3.

Reitano E, de'Angelis N, Schembari E, Carrà MC, Francone E, Gentilli S, La Greca G. Learning curve for laparoscopic cholecystectomy has not been defined: A systematic review. ANZ J Surg. 2021; 91(9): 554-60. DOI: 10.1111/ans.17021.

Strasberg S. A perspective on the critical view of safety in laparoscopic cholecystectomy. Annals of Laparoscopic and Endoscopic Surgery. 2017; 2(5). Available from: https://ales.amegroups.org/article/view/3940.

Sgaramella LI, Gurrado A, Pasculli A, de Angelis N, Memeo R, Prete FP, et al. The critical view of safety during laparoscopic cholecystectomy: Strasberg Yes or No? An Italian multicentre study. Surg Endosc. 2021; 35:3698-708. DOI: 10.1007/s00464-020-07852-6.

Stewart L, Way LW. Bile duct injuries during laparoscopic cholecystectomy. Factors that influence the results of treatment. Arch Surg. 1995; 130(10):1123-28. DOI: 10.1001/archsurg.1995.01430100101019.

Sbuelz F, Oppici D, Scotti A, Berardi G, Gugliemo N, Colasanti M, Levi Sandri G, Ettorre G. Bile duct injuries management: the experience of a high volume liver surgery centre. Digestive Medicine Research. 2020; 3(0). Available from: https:// dmr.amegroups.org/article/view/6851.

Schreuder AM, Nunez Vas BC, Booij KAC, van Dieren S, Besselink MG, Busch OR, et al. Optimal timing for surgical reconstruction of bile duct injury: meta-analysis. BJS Open. 2020; 4(5):776-86. DOI: 10.1002/bjs5.50321.

Tornqvist B, Stromberg C, Akre O, Enochsson L, Nilsson M. Selective intraoperative cholangiography and risk of bile duct injury during cholecystectomy. Br Surg. J. 2015; 102(8):952-58. DOI: 10.1002/bjs.9832.

Van Dijk AH, Donkervoort SC, Lameris W, de Vries E, Eijsbouts QAJ, Vrouenraets BC, Busch OR, Boermeester MA, de Reuver PR. Short- and Long-Term Outcomes after a Reconstituting and Fenestrating Subtotal Cholecystectomy. J Am Coll Surg. 2017; 225(3):371-79.

Voitk AJ, Tsao SG, Ignatius S. The tail of the learning curve for laparoscopic cholecystectomy. Am J Surg. 2001; 182(3):250-53. DOI: 10.1016/s0002-9610(01)00699-7.

Wang Z, Yu L, Wang W, Xia J, Li D, Lu Y, Wang B. Therapeutic strategies of iatrogenic portal vein injury after cholecystectomy. J Surg Res. 2013; 185(2):934-39. DOI: 10.1016/j.jss.2013.06.032.