Хірургія екстракраніальних артерій у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнової зони в умовах хронічної ішемії

І. К. ВЕНГЕР; І. В. ФАРИНА

doi:10.11603/2414-4533.2023.4.14343

Автор(и)

І. К. ВЕНГЕР Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
І. В. ФАРИНА Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14343

Ключові слова:

екстракраніальні артерії, атеросклероз, оклюзія, хронічна ішемія

Анотація

Мета роботи: встановити причини розвитку ішемічного порушення мозку після хірургічної корекції кровотоку по ВСА у пацієнтів із атеросклеротичним стеноз/оклюзією ВСА при атеросклеротичній оклюзії аорто-клубово-стегнового басейну в умовах хронічної ішемії нижніх кінцівок.

Матеріали і методи. У дослідженні брали участь 119 хворих із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну із ХАН ІІb-IV ст. (за класифікацією Rutherford). Пацієнти розділені на дві групи: 1-ша група – 72 хворих із ХАН ІІb-IV ст. із високим у 58 спостереженнях і дуже високим у 14 випадках ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень, ІІ група – 47 хворих із ХАН ІІІ-IV ст. із високим у 7 спостереженнях і дуже високим у 40 спостереженнях ступенем ризику розвитку післяопераційних ускладнень. У 2 групу включені пацієнти із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку у ранньому післяопераційному періоді реперфузійно-реоксигенаційного синдрому.

У період підготовки до реваскуляризації атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони здійснили дослідження стану Вілізієвого кола. Серед 93 пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій у 62 (64,41 %) осіб встановили замкнуте Вілізієве коло, а у 31 (33,33 %) спостереженнях – незамкнуте Вілізієве коло. Серед хворих 1-ї групи незамкнуте Вілізієве коло виявили у 15 спостереженнях (48,39 %), а серед пацієнтів 2-ї групи – у 16 (51,61 %) спостереженнях.

Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічну корекцію кровотоку за ВСА виконано 32 пацієнтам, з яких 18 хворих були у 1-й групі і 14 – у 2-й групі. У 18 спостереженнях діагностована ІІ ст. порушення мозкового кровотоку – транзиторна ішемічна атака, у 7 пацієнтів – ІІІ ст. порушення мозкового кровотоку, а у 3 осіб – V ст. порушення мозкового кровотоку. Виконано 32 хірургічних втручання на ВСА: у 32 спостереженнях – каротидна ендартеректомія, у 6 і у 4 випадках – відповідно, реверсійне і еверсійне відновлення кровотоку за ВСА. У 3 спостереженнях виконано ендоваскулярне стентування стенозованої/оклюзійної ВСА.

Посилання

Gardubey, E.Yu., Polinchuk, І.С., & Sidorko, Yu.V. (2014). Dyferentsialnyi pidkhid do likuvannia patsiientiv z aterosklerotychnym okliuziino-stenotychnym urazhenniam aorto- klubovoho sehmenta [Differential approach to the treatment of patients with atherosclerotic occlusive-stenotic lesions of the aorto-iliac segment]. Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 1, 119-123 [in Ukrainian].

Walker, C.M., Bunch, F.T., Cavros, N.G., & Dippel, E.J. (2015). Multidisciplinary approach to the diagnosis and management of patients with peripheral arterial disease. Clinical Interventions in Aging, 1147-1153.

Nikulnikov, P.I., & Ratushnyuk, A.V. (2013). Konservativnoye lecheniye patsiyentov po povodu kriticheskoy ishemii nizhnikh konechnostey. Klíníchna khírurgíya, 7, 76-77 [in Russian].

Trutyak, T.I., Kobza, I.I., Kobza, R.I., Melen, A.P., Yarka, A.O. (2013). Vyznachennya tyazhkosti perebihu tserebralnoi hiperperfuzii [Determining the severity of cerebral hyperperfusion]. Khirurhiia Ukrainy – Surgery of Ukraine, 4 (48), 282-287 [in Ukrainian].

Huibers, A.E., Westerink, J., de Vries, E.E., Hoskam, A., den Ruijter, H.M., Moll, F.L., & de Borst, G.J. (2018). Editor’s choice–cerebral hyperperfusion syndrome after carotid artery stenting: a systematic review and meta-analysis. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 56 (3), 322-333.

Kobza, I.I., Melen, A.P., Kobza, T.I., Trutyak, R.I., Lebedyeva, S.A., & Orel, Yu.H. (2012). Znachennia aterosklerotychnoho urazhennia ipsilateralnoi zovnishnoi sonnoi arterii v patsiientiv z okliuziieiu vnutrishnoi sonnoi arterii [The value of atherosclerotic lesions of the ipsilateral external carotid artery in patients with internal carotid artery occlusion]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu – Scientific Herald of Uzhhorod University 2, 49-52 [in Ukrainian].

Brott, T.G., Halperin, J.L., Abbara, S., Bacharach, J.M., Barr, J.D., & Bush, R. L. (2011). Guideline on the management of patients with extracranial carotid and vertebral artery disease: executive summary. Circulation, 124(4), 489-532.

Liapis, C. D., Bell, P. R. F., Mikhailidis, D., Sivenius, J., Nicolaides, A., e Fernandes, J. F., ... & ESVS Guidelines Collaborators. (2009). ESVS guidelines. Invasive treatment for carotid stenosis: indications, techniques. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 37(4), 1-19.

Brantley, H.P., Kiessling, J.L., Milteer Jr, H.B., & Mendelsohn, F.O. (2009). Hyperperfusion syndrome following carotid artery stenting: the largest single-operator series to date. The Journal of Invasive Cardiology, 21(1), 27-30.

Hamamura, T., Morioka, T., Sayama, T., Mukae, N., Arakawa, S., Maeda, H., & Sasaki, T. (2010). Cerebral hyperperfusion syndrome associated with non-convulsive status epilepticus following superficial temporal artery-middle cerebral artery anastomosis – case report. Neurologia Medico-chirurgica, 50 (12), 1099-1104.

Forbes, T. (Ed.). (2012). Angioplasty, Various Techniques and Challenges in Treatment of Congenital and Acquired Vascular Stenoses. BoD–Books on Demand.

Haug, M. (2007). Hyperperfusion syndrome following carotid revascularization--a subject for the family doctor. Zentralblatt fur Chirurgie, 132(3), 187-192.

Venher, I. K., & Faryna, I. V. (2022). Predyktory reperfuziyno-reoksyhenatsiynoho syndromu v patsiyentiv z aterosklerotychnoyu oklyuziyeyu aorto-stehnovoho baseynu. Shpytalʹna khirurhiya. Zhurnal imeni L. YA. Kovalʹchuka, 4, 62–68 [in Ukrainian].