Динаміка змін маркерів ендогенної інтоксикації у щурів із симуляцією гострого генералізованого перитоніту на тлі ожиріння

Автор(и)

  • І. М. КЛІЩ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Н. М. МАЛЕВИЧ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • З. М. НЕБЕСНА Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14150

Ключові слова:

гострий генералізований перитоніт, ожиріння, ендогенна інтоксикація

Анотація

Мета роботи: вивчити стан показників ендогенної інтоксикації в організмі піддослідних тварин із симульованим ГГП на тлі ожиріння та порівняти їх із групами тварин із ожирінням та тваринами із ГГП.

Матеріали і методи. В експерименті використано 64 білих щурів лінії Вістар, яких було поділено на три групи: основна група – 24 тварини з моделюванням ГГП на тлі ожиріння; група порівняння – 8 тварин лише з моделюванням ожиріння, інша група порівняння – 24 тварини лише з моделюванням ГГП; контрольну групу склали 8 інтактних тварин, які утримувалися в стандартних умовах віварію. ГГП моделювали шляхом введення в черевну порожнину 10 % фільтрованої суспензії калу. Ожиріння моделювали за допомогою висококалорійної дієти. Вміст показників ендогенної інтоксикації в крові тварин визначали фотоспектрометричним методом.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що у тварин із ГГП на тлі ожирінння показники ендогенної інтоксикації достовірно активізувалися за всі терміни спостереження порівняно з групою тварин із ізольованим ГГП та групою з ожирінням за всіма дослідними показниками, зокрема MM254, MM280, EII (p<0,05).

Розвиток ГГП супроводжується комплексом ЕІС, що свідчить про посилення катаболічних процесів у динаміці моделювання патології та лабораторно виявляється за вірогідним підвищенням рівнів ММ, ЕІІ. Глибина ендотоксемії у щурів зростає на всіх етапах розвитку гострого перитоніту і залежить від наявності супутнього ожиріння, що підтверджується достовірно вищими рівнями MM254, MM280, EII протягом усіх спостережуваних термінів тварин із поєднаною патологією.

Посилання

Nascimbeni, R., Amato, A., Cirocchi, R., Serventi, A., Laghi, A., Bellini, M., ... & Binda, G.A. (2021). Management of perforated diverticulitis with generalized peritonitis. A multidisciplinary review and position paper. Techniques in Coloproctology, 25, 153-165. DOI: https://doi.org/10.1007/s10151-020-02346-y

Bridoux, V., Regimbeau, J.M., Ouaissi, M., Mathonnet, M., Mauvais, F., Houivet, E., ... & Tuech, J.J. (2017). Hartmann’s procedure or primary anastomosis for generalized peritonitis due to perforated diverticulitis: a prospective multicenter randomized trial (DIVERTI). Journal of the American College of Surgeons, 225(6), 798-805. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2017.09.004

Mattos, A.A., Wiltgen, D., Jotz, R.F., Dornelles, C.M., Fernandes, M.V., & Mattos, Â.Z. (2020). Spontaneous bacterial peritonitis and extraperitoneal infections in patients with cirrhosis. Annals of hepatology, 19(5), 451-457. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aohep.2020.04.010

Choua, O., Ali, M.M., Kaboro, M., Moussa, K.M., & Anour, M. (2017). Etiological, clinical, and therapeutic aspects of acute generalized peritonitis in N’Djamena, Chad. Medecine et Sante Tropicales, 27(3), 270-273. 5. Acosta, S. (2014). Surgical management of peritonitis secondary to acute superior mesenteric artery occlusion. World Journal of Gastroenterology, 20(29), 9936-41. DOI: https://doi.org/10.1684/mst.2017.0696

Bradshaw, T., & Mairs, Н. (2014). Obesity and serious mental ill health: a critical review of the literature. Healthcare, 2, 166-182. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare2020166

Konovchuk, V., Andrushchak, A., Kushnir, S., Maksymiuk, V., & Kokalko, M. (2022). The state of toxin-releasing function of the kidneys in the syndrome of endogenous intoxication of purulent-septic origin in patients with diabetes mellitus. Wiadomości Lekarskie, 75(7), 1724-1727. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202207121

Kondratyuk, M.O., Sorokopud, O.O., Strіl’chuk, L.M., Zhakun, І.B., & Slaba, O.R. (2019). Chronic heart failure course prognosis depending on body weight and endogenous intoxication syndrome. Wiadomości Lekarskie, 72(4), 527-531. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek201904104

Krynytska, I., Marushchak, M., Svan, O., Akimova, V., & Mazur, L. (2018). The indices of endogenous intoxication in rats with carrageenan solution consumption. Georgian Med News, 279, 196-200.

Sfera, A., Osorio., C, Jafri, N., Diaz, E.L., & Campo Maldonado, J.E. (2020). Intoxication With Endogenous Angiotensin II: A COVID-19 Hypothesis. Frontiers in Immunology, 11, 1472. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01472

Lazarenko, V.A., Lipatov, V.A., Blinkov, Yu.Yu., & Skorikov, D.V. (2008). Eksperimentalnaya model rasprostranennogo kalovogo peritonita [Experimental model of widespread fecal peritonitis]. Chelovek i yego zdorovye – Man and his health, 4, 128-132 [in Russian].

Habryelian, N.Y., & Lypatova, V.Y. (1984). Opredelenye soderzhanyia srednemolekuliarnykh peptydov v krovy [Determination of the content of medium molecular peptides in the blood]. – Laboratory Work, 3, 138-140 [in Russian].

Togaybayev, A.A., Kurguzkin, A.V., Rikun, I.V. (1988). Metod opredeleniya endogennoy intoksikatsii [Method for the determination of endogenous intoxication]. Laboratornoye delo – Laboratory Work, 9, 22-24 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-09

Як цитувати

КЛІЩ, І. М., МАЛЕВИЧ, Н. М., & НЕБЕСНА, З. М. (2023). Динаміка змін маркерів ендогенної інтоксикації у щурів із симуляцією гострого генералізованого перитоніту на тлі ожиріння. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 46–50. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14150

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ