Діагностично-лікувальна тактика при закритій травмі живота

Автор(и)

  • П. О. Герасимчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Д. В. Осадчук КНП “Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги”
  • Д. Б. Фіра Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • А. В. Павлишин Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13833

Ключові слова:

закрита травма живота, діагностика, лікування

Анотація

Мета роботи: оцінити ефективність діагностичного пошуку та надання хірургічної допомоги хворим із закритою травмою живота в умовах лікарні швидкої допомоги.

Матеріали і методи. Проаналізовано досвід лікування 257 хворих із закритою травмою черевної порожнини, які перебували на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги впродовж 2016–2022 рр.

Фізикальні та лабораторні методи дослідження були використані в 100 % випадків. З інструментальних методів діагностики використовували ультразвукове дослідження за FAST протоколом (89,1 %), комп’ютерну томографію (36,7 %), лапароскопію (78,2 %), лапароцентез (3,9 %).

Статистичну обробку проводили з використанням методів медичної статистики.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дослідження дозволив у 34,6 % хворих з гемоперитонеумом використати консервативну терапію при суворому дотриманні її критеріїв: відсутність ушкодження порожнистих органів, наявність свідомості, стабільність гемодинаміки, ушкодження паренхіматозного органа не більше ІІІ ступеня за шкалою OIS, гемоперитонеум до 500 мл.

Ретельне обстеження хворого та диференційований підхід до лікування дозволяє у 64,2 % випадків ліквідувати патологічний процес шляхом міні-інвазивних лапароскопічних методик.

Лапароскопічні операції при травмах завершували ретельною ревізією, санацією та дренуванням черевної порожнини. Ускладнень, пов’язаних з ендовідеохірургічним втручанням, у цієї групи хворих ми не спостерігали. Летальних наслідків не було, що зумовлене перш за все ретельним відбором пацієнтів. Використання міні-інвазивних лапароскопічних методик лікування у означеної групи пацієнтів сприяє зниженню тяжкості операційної травми і частоти різноманітних післяопераційних ускладнень.

Отже, для успішного лікування вищеозначених хворих необхідно використовувати комплексне обстеження, що дозволяє скоротити час діагностичного пошуку та визначитися в тактиці диференційованого лікування.

Посилання

Mehta, N., Babu, S., Venugopal, K. (2014). An experience with blunt abdominal trauma: evaluation, management and outcome. Clin. Pract., 4 (2), 599. DOI: 10.4081/cp.2014.599

Zago, T.M., Pereira, B.M., Nascimento, B., Alves, M.S., Calderan, T.R., Fraga, G.P. (2013). Hepatic trauma: a 21-year experience. Rev. Col. Bras. Cir., 40 (4), 318-322. DOI: 10.1590/s0100-69912013000400011

Perel, P., Prieto-Merino, D., Shakur, H. (2012). Predicting early death in patients with traumatic bleeding: development and validation of prognostic model. BMJ. 345, 51-66. DOI: 10.1136/bmj.e5166

Soto, J.R., Zhou, C., Hu, D. (2015). Skip and save: utility of pelvic x-rays in the initial evaluation of blunt trauma patients. Am. J. Surg., 210 (6), 1079-1081. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2015.07.011

Mehrzad, H., Jones, R.G., McCafferty, I.J., Magnat, K. (2014). Imaging in abdominal trauma. Trauma, 16 (4), 269-278. DOI:10.1177/1460408614548006

Malaki, M., Mangat, K. (2011). Hepatic and splenic trauma. Trauma, 13 (3), 233-244. DOI:10.1177/1460408611400972

Kozar, R.A., Crandall, M., Shanmuganathan, K., Zarzaur, B.L., Coburn, M., Cribari, C. (2018). Organ injuri scaling 2018 update: Spleen, liver, and kidney. J. Trauma Acute Care Surg., 85 (6), 1119-1122. DOI: 10.1097/TA.0000000000002058

Pace, J., Arntfield, R. (2018). Focused assessment with sonography in trauma: a review of concepts and considerations for anesthtsiology. Can. J. Anaesth., 65 (4), 360-370. DOI: 10.1007/s12630-017-1030-x

Rostas, J., Casjn, B., Simmons, J., Frotan, M.A., Brevard, S.B., Gonzalez, R.P. (2015). The validity of abdominal examination in blunt trauma patients with distracting injuries. J. Trauma Acute Care Surg., 78 (6), 1095-100. DOI: 10.1097/TA.0000000000000650

Lee, P.C., Lo, C., Wu, J.M., Lin, K.L., Lin, H.F., Ko, W.J. (2014). Laparoscopy decreases the laparotomy rate in hemodynamically stable patients with blunt abdominal trauma. Surg. Innjv., 21 (2), 155-65. DOI:10.1177/1553350612474496

Richards, J.R., McGayan, J.P. (2017). Focused assessment with sonography in trauma (FAST) in 2017: What radiologists can learn. Radiolog., 283 (1), 30-48. DOI: 10.1148/radiol.2017160107

Nishijima, D.K., Simel, D.L., Wisner, D.H., Holmes, J.F. (2012). Does this adult patient have a blunt intra-abdominal injury? JAMA, 307 (14), 1517-1527. DOI: 10.1001/jama. 201.422

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-25

Як цитувати

Герасимчук, П. О., Осадчук, Д. В., Фіра, Д. Б., & Павлишин, А. В. (2023). Діагностично-лікувальна тактика при закритій травмі живота. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 65–71. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13833

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ