Оптимізація діагностики та лікування гнійних захворювань плеври
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.1.13811Ключові слова:
емпієма плеври, відеоторакоскопічні операції, дренування пневральної порожниниАнотація
Мета роботи: покращення результатів лікування хворих на емпієму плеври шляхом удосконалення діагностики та хірургічної допомоги.
Матеріали і методи. Було ретроспективно досліджено 1320 стаціонарних хворих за період із 2002 до 2017 р., які проходили лікування у відділенні торакальної хірургії Комунального некомерційного підприємства “Київська міська клінічна лікарня № 17” (КНП “КМКЛ № 17”) з діагнозом емпієма плеври. Методи, що використовували в дослідженні: клінічні, статистичні, лабораторні.
Результати досліджень та їх обговорення. Методи міні-інвазивної хірургії були використані при лікуванні 1282 (97 %) пацієнтів, з яких: дренування плевральної порожнини було виконано 846 пацієнтам (66 %), полідренування плевральної порожнини було виконано 344 пацієнтам (26,8 %), ВАТС – 75 пацієнтам (5,9 %), пункційне лікування було застосовано 17 хворим (1,3 %). Досвід надання допомоги хворим на гнійні захворювання дозволив визначити та опрацювати діагностичний алгоритм лікування, а також зменшити середній термін дренування плевральної порожнини. ВАТС дозволяє досягти хороших результатів у лікуванні ЕП, а також знизити відсоток хронізації процесу, особливо за умови дотримання індивідуального підходу в лікуванні кожного пацієнта.
За результатами лікування повне видужання було досягнуто у 1051 (80 %) пацієнта, з покращенням було виписано 145 (11 %) пацієнтів, з хронічним перебігом було виписано на амбулаторне лікування 80 (6 %) пацієнтів. Летальний наслідок – 44 хворих (3 % від всіх пролікованих випадків).
Посилання
Tronina, O.Yu. (2017). Suchasni pidkhody do likuvannia hostroi empiiemy plevry (ohliad literatury) [Modern approaches to the treatment of acute empyema of the pleura (literature review)]. Shpytalna khirurhiia – Hospital Surgery. Journal named after L. Ya. Kovalchuk, 4, 102-108 [in Ukrainian].
Feshchenko, Yu.I., Golubovska, O.A., Honcharov, K.A., Dziublyk, O.Ya., Dziublyk, Ya.O., Dmytrychenko, V.V., Kapitan, G.B. et al. (2013). Nehospitalna pnevmoniia u doroslykh osib: etiolohiia, patohenez, klasyfikatsiia, diahnostyka, antybakterialna terapiia (proekt klinichnykh nastanov). [Community-acquired pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antibacterial therapy (draft clinical guidelines)]. Ukr. pulmonol. zhurn. – Ukrainian Pulmonology Journal, 1, 5-21 [in Ukrainian].
Scarci, M., Abah, U., Solli, P., Page, A., Waller, D., Van Schil, P., ... & Cardillo, G. (2015). EACTS expert consensus statement for surgical management of pleural empyema. European Journal of Cardio-Thoracic Surgery, 48 (5), 642-653. DOI: https://doi.org/10.1093/ejcts/ezv272
Opanasenko, M.S., Shalagai, S.M., Kshanovskyi, O.E., Levanda, L.I. (2017). Efektyvnist pariyetalnoi plevrektomii z dekortykatsiieiu leheni ta rezektsiieiu vrazhenykh patolohichnym protsesom dilianok lehenevoii tkanyny u khvorykh ftyzio-pulmonolohichnoho profiliu [Effectiveness of parietal pleurectomy with decortication of the lung and resection of areas of lung tissue affected by the pathological process in patients with a phthisio-pulmonological profile]. Ukr. pulmonol. zhurn. – Ukrainian Pulmonology Journal, 1, 20-24 [in Ukrainian].
Grubnik, V.V., Tronina, O.Yu., Shipulin, P.P., Baidan, V.I. & Baidan, V.V. (2019). Likuvannia hostroii empiiemy plevry. Vlasnyi dosvid vykorystannia suchasnykh maloinvazyvnykh khirurhichnykh tekhnolohii [Treatment of acute pleural empyema. Own experience of using modern minimally invasive surgical technologies]. Kyiv [in Ukrainian].
Walker, C.A., Shirk, M.B., Tschampel, M.M., & Visconti, J.A. (2003). Intrapleural alteplase in a patient with complicated pleural effusion. Ann. Pharmacother., 37 (3), 376-379. DOI: https://doi.org/10.1345/aph.1C248
Shipulin, P.P., Baydan, V.V., Martynyuk, V.A., Baydan, V.I., Kyrylyuk, A.A., Kozyar, O.N., Severgin, V.E., Polyak, S.D. (2009). Mozhlyvosti videotorakoskopichnoi rezektsii leheni v torakalnii khirurhii [Possibilities of videothoracoscopic lung resection in thoracic surgery]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 9, 43-46 [in Ukrainian].
Porcel, J.M., & Light, R.W. (2009). Parapneumonic pleural effusions and empyema in adults: current practice. Revista Clinica Espanola, 209 (10), 485-494. DOI: https://doi.org/10.1016/S0014-2565(09)72634-7
Luh, S.P., Chou, M.C., Wang, L.S., Chen, J.Y., & Tsai, T.P. (2005). Video-assisted thoracoscopic surgery in the treatment of complicated parapneumonic effusions or empyemas. Chest, 127 (4), 1427-1432. DOI: https://doi.org/10.1016/S0012-3692(15)34497-4
Haghshenasskashani, A., Rahnavardi, M., Yan, T.D., & McCaughan, B.C. (2011). Intrathoracic application of a vacuum-assisted closure device in managing pleural space infection after lung resection: is it an option? Interactive Cardiovascular and Thoracic Surgery, 13 (2), 168-174. DOI: https://doi.org/10.1510/icvts.2011.267286
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 .
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
