Концентрація лідокаїну в крові при внутрішньовенному та епідуральному Введенні при обширних резекціях печінки

Автор(и)

  • Р. А. Зацаринний Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ
  • О. О. Підопригора Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13259

Ключові слова:

багатокомпонентна анестезія, внутрішньовенне введення лідокаїну, обширна резекція печінки, больовий синдром.

Анотація

Мета роботи: визначити концентрацію лідокаїну у хворих, яким виконують обширну резекцію печінки, в крові при його внут­рішньовенному та епідуральному введенні в динаміці для інтра- та післяопераційного знеболення, оцінити його знеболювальний ефект та потенціал токсичності.

Матеріали і методи. В дослідження включили 27 пацієнтів, яким було виконано резекцію печінки зі збереженням 30 – 60 % паренхіми. У всіх хворих для знеболення використовували багатокомпонентне інтраопераційне знеболення. Залежно від ад’юванту хворих розділили на дві групі: основну групу (1 група) склали 7 пацієнтів, у яких було застосовано внутрішньовенне (в/в) введення лідокаїну, та групу порівняння – 20 пацієнтів (2 група), які отримували класичну багатокомпонентну анестезію з доповненням торакальною епідуральною анестезією.

Для досягнення мети був розроблений та валідований швидкий, чутливий та надійний метод виявлення та кількісного визначення лідокаїну в плазмі з використанням очищення за допомогою коагуляції та ультрацентрифугуванням при температурі 4 °С з подальшим кількісним визначенням методом ВЕРХ Orbitrap HRMS.

Метод показав динамічний лінійний діапазон від 0,1 до 1000 нг/мл з лінійністю, вираженою коефіцієнтом регресії (R2) 0,9947. Встановлено, що межа кількісного визначення (LOQ) становить 1 нг/мл, а межа виявлення (LOD) – 0,3 нг/мл. Точність відновлення та відтворюваність були задовільні. Розроблений метод був застосований до 54 реальних зразків плазми.

Результати досліджень та їх обговорення. Через 2 години після операції спостерігали (Р=0,29) підвищення концентрації лідока­їну в крові на 28,8 % після епідурального введення лідокаїну порівняно з внутрішньовенним (1,84 мкг/мл у 1 групі, 2,37 мкг/мл – у 2 групі, р = 0,29), без достовірної різниці через 14 годин після операції (2,62 мкг/мл та 2,85 мкг/мл, відповідно, р = 0,76). Епідуральне введення препарату також супроводжувалося тенденцією до збільшення частоти гемодинамічних розладів, що відобразилося у збільшенні дози норадреналіну, призначеної для корекції параметрів кровообігу, в 1,3 раза (загальна доза в 1 групі 158,4 ± 58,1 нг, у 2 групі – 206,9 ± 76,4 нг, р = 0,14). У жодному випадку не спостерігали жодних загрозливих для життя токсичних реакцій.

Застосування лідокаїну як допоміжного засобу для інтра- та післяопераційного знеболення шляхом внутрішньовенного та епідурального введення при обширних резекціях печінки здебільшого не призводить до підвищення вмісту препарату в крові вище загальноприйнятого токсичного вмісту. Вміст препарату в крові може бути вищий при епідуральному введенні порівняно з внут­рішньовенним. Знеболювальний ефект внутрішньовенного введення лідокаїну не нижчий, ніж при епідуральній анестезії, і навіть може подовжувати тривалість до першого введення наркотичного анальгетика після операції для знеболення. Водночас епідуральна блокада супроводжується інтраопераційною нестабільністю гемодинаміки та збільшенням загальної дози норадреналіну для корекції параметрів кровообігу.

Посилання

Wan, S.Z., Nie, Y., Zhang, Y., Liu, C., & Zhu, X. (2020). Assessing the prognostic performance of the child-pugh, model for end-stage liver disease, and albumin-bilirubin scores in patients with decompensated cirrhosis: A Large Asian Cohort from Gastroenterology Department. Disease Markers, 2020, 5193028. https://doi.org/10.1155/2020/5193028

Hawker, G.A., Mian, S., Kendzerska, T., & French, M. (2011). Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis Care & Research, 63 Suppl 11, 240-252. https://doi.org/10.1002/acr.20543

Jonkman, K., van Rijnsoever, E., Olofsen, E., Aarts, L., Sarton, E., van Velzen, M., Niesters, M., & Dahan, A. (2018). Esketamine counters opioid-induced respiratory depression. British Journal of Anaesthesia, 120 (5), 1117-1127. https://doi.org/10.1016/j.bja.2018.02.021

Brown, E.N., Pavone, K.J., & Naranjo, M. (2018). Multimodal general anesthesia: Theory and practice. Anesthesia and Analgesia, 127 (5), 1246-1258. https://doi.org/10.1213/ANE.0000000000003668

Marret, E., Rolin, M., Beaussier, M., & Bonnet, F. (2008). Meta-analysis of intravenous lidocaine and postoperative recovery after abdominal surgery. The British Journal of Surgery, 95 (11), 1331-1338. https://doi.org/10.1002/bjs.6375

Beaussier, M., Delbos, A., Maurice-Szamburski, A., Ecoffey, C., & Mercadal, L. (2018). Perioperative use of intravenous lidocaine. Drugs, 78 (12), 1229–1246. https://doi.org/10.1007/s40265-018-0955-x

Sun, Y., Li, T., Wang, N., Yun, Y., & Gan, T.J. (2012). Perioperative systemic lidocaine for postoperative analgesia and recovery after abdominal surgery: a meta-analysis of randomized controlled trials. Diseases of the Colon and Rectum, 55 (11), 1183-1194. https://doi.org/10.1097/DCR.0b013e318259bcd8

Kranke, P., Jokinen, J., Pace, N.L., Schnabel, A., Hollmann, M.W., Hahnenkamp, K., Eberhart, L.H., Poepping, D.M., & Weibel, S. (2015). Continuous intravenous perioperative lidocaine infusion for postoperative pain and recovery. The Cochrane Database of Systematic Reviews, (7), CD009642. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009642.pub2

Weibel, S., Jokinen, J., Pace, N.L., Schnabel, A., Hollmann, M.W., Hahnenkamp, K., Eberhart, L.H., Poepping, D.M., Afshari, A., & Kranke, P. (2016). Efficacy and safety of intravenous lidocaine for postoperative analgesia and recovery after surgery: a systematic review with trial sequential analysis. British Journal of Anaesthesia, 116 (6), 770-783. https://doi.org/10.1093/bja/aew101

Tran, A.N., & Koo, J.Y. (2014). Risk of systemic toxicity with topical lidocaine/prilocaine: A review. Journal of Drugs in Dermatology: JDD, 13(9), 1118-1122.

Esteve, N., Ferrer, A., Sansaloni, C., Mariscal, M., Torres, M., & Mora, C. (2017). Epidural anesthesia and analgesia in liver resection: Safety and effectiveness. Anestesia y analgesia epidural en la resección hepática: seguridad y efectividad. Revista espanola de anestesiologia y reanimacion, 64 (2), 86-94. https://doi.org/10.1016/j.redar.2016.06.006

Page, A., Rostad, B., Staley, C.A., Levy, J.H., Park, J., Goodman, M., Sarmiento, J.M., Galloway, J., Delman, K.A., & Kooby, D.A. (2008). Epidural analgesia in hepatic resection. Journal of the American College of Surgeons, 206 (6), 1184-1192. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2007.12.041

Beverly, A., Kaye, A.D., Ljungqvist, O., & Urman, R.D. (2017). Essential Elements of Multimodal Analgesia in Enhanced Recovery after Surgery (ERAS) Guidelines. Anesthesiology Clinics, 35 (2), e115-e143. https://doi.org/10.1016/j.anclin.2017.01.018

Foo, I., Macfarlane, A., Srivastava, D., Bhaskar, A., Bar­ker, H., Knaggs, R., Eipe, N., & Smith, A.F. (2021). The use of intravenous lidocaine for postoperative pain and recovery: international consensus statement on efficacy and safety. Anaesthesia, 76 (2), 238-250. https://doi.org/10.1111/anae.15270

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-05

Як цитувати

Зацаринний, Р. А., & Підопригора, О. О. (2022). Концентрація лідокаїну в крові при внутрішньовенному та епідуральному Введенні при обширних резекціях печінки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 20–26. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13259

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ