Клініко-морфологічні критерії вибору термінів лапароскопічного лікування хворих на гострий перитоніт

Автор(и)

  • І. Я. Дзюбановський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • А. А. Ковальчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.2.13170

Ключові слова:

перитоніт, лапароскопія

Анотація

Мета роботи: вивчити можливості та терміни лікування пацієнтів із гострою хірургічною патологією, ускладненою перитонітом із пріоритетним застосуванням міні-інвазивних методів хірургічного лікування.

Матеріали і методи. В дослідження включено 98 хворих із гострою хірургічною патологією, що призвела до розвитку гострого перитоніту. Пацієнти були поділені на дві групи: дослідна група та група порівняння. Вік пацієнтів становив від 18 до 85 років, середній вік пацієнтів становив 48,8 року. Всім пацієнтам проводили загальноклінічні та інструментальні методи обстеження як у доопераційному, так і у післяопераційному періоді.

Результати досліджень та їх обговорення. Використання відеоасистуючих методів операційного лікування сприяє більш достовірному та швидшому пошуку джерела перитоніту, кращій інтраопераційній оцінці морфологічних змін та їх корекції. Розширення показань до міні-інвазивних методів лікування при перитоніті можливе за умови подальшого доопрацювання та удосконалення техніки операцій.За результатами оцінки дослідження було встановлено, що терміни лікування гострої хірургічної патології, ускладненої перитонітом лапароскопічним методом дозволяють скоротити  післяопераційний період в середньому на 37 + 2,1 %.

Посилання

Kumar, D., Garg, I., Sarwar, A.H., Kumar, L., Kumar, V., Ramrakhia, S., Naz, S., Jamil, A., Iqbal, Z.Q., & Kumar, B. (2021). Causes of acute peritonitis and its complication. Cureus, 13 (5), e15301. https://doi.org/10.7759/cureus.15301

Hu, J., Zhang, H., & Yi, B. (2021). Peritoneal transport status and firstepisode of peritonitis: a largecohortstudy. Renalfailure, 43 (1), 1094-1103. https://doi.org/10.1080/0886022X.2021.1949350

Ruault, C., Zappella, N., Labreuche, J., Cronier, P., Claude, B., Garnier, M., Vieillard-Baron (2021). Identifying early indicators of secondary peritonitis in critically ill patients with cirrhosis. Scientificreports, 11 (1), 21076. https://doi.org/10.1038/s41598-021-00629-4

Oki, R., Tsuji, S., Hamasaki, Y., Komaru, Y., Miyamoto, Y., Matsuura, R., Yamada, D., Doi, K., et al. (2021). Time until treatment initiation is associated with catheter survival in peritoneal dialysis-related peritonitis. Scientific Reports, 11 (1), 6547. https://doi.org/10.1038/s41598-021-86071-y

Ordoñez, C.A., & Puyana, J.C. (2006). Management of peritonitis in the critically ill patient. Surgical Clinics of North America, 86 (6), 1323-1349. https://doi.org/10.1016/j.suc.2006.09.006

Evans, L., Rhodes, A., & Alhazzani, W. (2021). Surviving sepsis campaign: international guidelines for management of sepsis and septic shock. Intensive Care Med., 47, 1181-1247. https://doi.org/10.1007/s00134-021-06506-y

Volk, S.W. (2015). Peritonitis. Small Animal Critical Care Medicine, 643-648. https://doi.org/10.1016/B978-1-4557-0306-7.00122-7

Roig, J.V., Salvador, A., Frasson, M., Cantos, M., Villodre, C., Balciscueta, Z., García-Calvo, R., et al. (2016). Tratamiento quiru´ rgico de la diverticulitis aguda. Estudio retrospectivo multice´ntrico. Cirugi´a Espanola, 94 (10), 569-577. DOI: 10.1016/j.ciresp.2016.10.005. Epub 2016 Nov 16. PMID: 27865426.

Hyland, S.J., Brockhaus, K.K., Vincent, W.R., Spence, N.Z., Lucki, M.M., Howkins, M.J., & Cleary, R.K. (2021). Perioperative pain management and opioid stewardship: A practical guide. Healthcare (Basel, Switzerland), 9(3), 333. https://doi.org/10.3390/healthcare9030333

Kol, E., Alpar, S.E., & Erdoğan, A. (2014). Preoperative edu­cation and use of analgesic before onset of pain routinely for post-thoracotomy pain control can reduce pain effect and total amount of analgesics administered postoperatively. Pain Manag Nurs., 15 (1): 331-339. DOI: 10.1016/j.pmn.2012.11.001. Epub 2013 Feb 26. PMID: 23485658.

Dziubanovskyi, I.Ya., Verveha, B.M., Prodan, А.M. & Koval­chuk, A.А. (2019). Eksperymentalne obhruntuvannia rozvytku syndromu poliorhannoi nedostatnosti na osnovi dynamiky morfolohichnykh zmin vnutrishnikh orhaniv pry hostromu poshyrenomu perytoniti [Experimental justification of development of multiple organ failure syndrome based on the dynamics of morphological changes in internal organs with acute diffuse peritonitis]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia – Clinical Anatomy and Operative Surgery,18 (3), 43-48 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-14

Як цитувати

Дзюбановський, І. Я., & Ковальчук, А. А. (2022). Клініко-морфологічні критерії вибору термінів лапароскопічного лікування хворих на гострий перитоніт. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 16–22. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.2.13170

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ