Хірургічні аспекти лікування раку дистального відділу шлунка, ускладненого перфорацією, стенозом та гострою кровотечею
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.2.13167Ключові слова:
рак дистального відділу шлунка, хірургічне лікування, стеноз, перфорація, гостра кровотечаАнотація
Мета роботи: покращення результатів хірургічного лікування раку дистального відділу шлунка, ускладненого перфорацією, стенозом та гострою кровотечею.
Матеріали і методи. У клініці за період від 2006 до 2020 р. проходили лікування 766 хворих із злоякісними пухлинами шлунка, які ускладнилися гострими кровотечами, стенозами чи перфорацією пухлин, що склало 2,5 % від усіх хворих, лікованих із приводу шлунково-кишкових кровотеч за час роботи центру. Рак дистального відділу шлунка мав місце у 247 (32,2 %) пацієнтів, серед яких перебіг захворювання ускладнився розвитком гострої кровотечі у 193 (78,1 %); кровотечі та стенозу – у 103 (41,7 %); перфорації – у 54 (21,9 %); перфорації та стенозу – у 35 (14,2 %); кровотечі, перфорації та стенозу – у 28 (11,3 %). Вік 173 (70,0 %) чоловіків та 74 (30,0 %) жінок був від 19 до 90 років, а найбільше хворих було у вікових групах 61–70 років – 76 (30,7 %), та 71 – 80 років – 62 (25,1 %) пацієнтів. Співвідношення чоловіків до жінок склало 2,4:1.
Результати досліджень та їх обговорення. Загалом із 247 хворих оперовано 115 (46,6 %): на тлі кровотечі – 61 (53,0 %); кровотечі та стенозу 52 (45,2 %); перфорації – 54 (46,9 %); перфорації та стенозу – 35 (30,4 %); кровотечі, стенозу та перфорації – 28 (24,3 %). У групі хворих із вперше виявленим раком оперативна активність склала 49,2 % (63 із 128). Радикальні операції виконані у 81 (70,4 %) пацієнта, паліативні та симптоматичні операції проведено у 34 (29,6 %) пацієнтів. Лімфодисекція в об’ємі D1 виконана при проведенні 7 (8,6 %) радикальних СДРШ, в об’ємі D2 – 74 (91,4 %). Загальна післяопераційна летальність склала 6,9 % (8 хворих). Після радикальних операційних втручань померло 4 (3,5 %) пацієнтів, а після паліативних і симптоматичних операцій – 5 (14,7 %). П’ятирічне виживання після радикальних операцій склало 44,5 %, а 10-річне – 8,9 %, при цьому медіана життя склала 29 місяців.
Посилання
Kondratenko, P.H., & Smyrnov, M.L. (2011). Hostra krovotecha z novoutvoren travnoho kanalu: taktychni pidkhody [Acute bleeding from neoplasms of the alimentary canal: tactical approaches]. Ukrainskyi zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 1, 144-149 [in Ukrainian].
Bubniak, M.R. (2019). Endovaskuliarna diahnostyka, likuvannia i profilaktyka hostrykh hastro-duodenalnykh krovotech [Endovascular diagnosis, treatment and prevention of acute gastro-duodenal bleeding]. Extended abstract of Candidate’s thesis. Universitatis Medicinalis Leopoliensis. Lviv [in Ukrainian].
Bratus, V.D. (1991). Dyfferentsyalnaya diagnostika i lechenye ostrykh zheludochno-kyshechnыkh krovotechenyi [Differential diagnosis and treatment of acute gastrointestinal bleeding]. Kyiv: Zdorovia [in Russian].
Bratus, V.D. (2001). Novye tendentsii v lechenii bolnykh s ostrymi zheludochno-kyshechnymi krovotecheniyamy [New trends in the treatment of patients with acute gastrointestinal bleeding], Ukrainskyi zhurnal maloinvazyvnoi ta endoskopichnoi khirurhii – Ukrainian Journal of Minimally Invasive and Endoscopic Surgery, 1, 5-6 [in Russian].
Borbashev, T.T. (2018). Morfologicheskaya harakteristika oslozhnenogo raka zheludka (Perforatsiya, raspad) [Morphological characteristics of complicated cancer (Perforation, decay)]. Zdravookhraneniye Kyrgyzstana – Healthcare of Kyrgyzstan, 3, 29-32 [in Russian].
Nevozhay, V.I., Fedorenko, T.A., & Khudchenko, Ye.V. (2014). Neposredstvennyye rezultaty khirurgicheskogo lecheniya bolnykh rakom zheludka [Immediate results of surgical treatment of patients with gastric cancer.]. Tikhookeanskiy meditsinskiy zhurnal – Pacific Medical Journal, 1, 52-55 [in Russian].
Fomin, P.D., & Ivanchov, P.V. (2011). Khirurhichna taktyka pry hostrokrovotochyvykh zloiakisnykh pukhlynakh shlunka [Surgical tactics in acutely bleeding malignant tumors of the stomach]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 1, 9-14 [in Ukrainian].
Wang, S.Y., Hsu, C.H., Liao, C.H., Fu, C.Y., Ouyang, C.H., Cheng, C.T., ... & Yeh, C.N. (2017). Surgical outcome evaluation of perforated gastric cancer: from the aspects of both acute care surgery and surgical oncology. Scandinavian Journal of Gastroenterology, 52 (12), 1371-1376.
Lee, N.K., Kim, S., Hong, S.B., Lee, S.J., Kim, T.U., Ryu, H., ... & Suh, H.B. (2020). CT diagnosis of non-traumatic gastrointestinal perforation: an emphasis on the causes. Japanese Journal of Radiology, 38 (2), 101-111 DOI: 10.1007/s11604-019-00910-7.
Yang, L., Ying, X., Liu, S., Lyu, G., Xu, Z., Zhang, X., ... & Ji, J. (2020). Gastric cancer: Epidemiology, risk factors and prevention strategies. Chinese Journal of Cancer Research, 32 (6), 695.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
