Ендоскопічно-морфологічна оцінка гемостазу при кровоточивих гастродуоденальних виразках
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12717Ключові слова:
ендоскопічний гемостаз, гастродуоденальна виразка, кровотечаАнотація
Мета роботи: оцінити ендоскопічні та морфологічні критерії активності кровотечі з прогнозуванням ймовірності її рецидиву за умови хронічної активної гастродуоденальної виразки.
Матеріали і методи. Проаналізовано ендоскопічну картину у 378 хворих із хронічними кровоточивими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки за класифікацією Forrest. Пацієнтів чоловічої статі було 257 (67,98 %), жіночої – 121 (32,02 %). З Forest ІA, IB, IIA, IIB, ІІС було 231 (61,11 %) пацієнт, яким проводили ендоскопічний гемостаз (ін’єкційна терапія чи аргоноплазмова коагуляція). У 147 (38,89 %) пацієнтів гемостаз не проводили через ендоскопічну картину активності кровотечі за Forest III. Біопсію брали з ділянки періульцерозного інфільтрату під час проведення ендоскопічної діагностики перед проведенням гемостазу в день госпіталізації в стаціонар. Гістологічний матеріал фіксували в розчині формаліну, готували мікроскопічні скельця з фарбуванням за гематоксилін і еозин. Обчислення даних дослідження проводили на основі застосування стандартних програмних продуктів обробки інформації “Statistica”.
Результати досліджень та їх обговорення. Порівняльна оцінка методів ендоскопічного гемостазу виявила переваги аргоноплазмової коагуляції над ін’єкційними методами, що може трактуватися як “золотий стандарт” при виборі методу ендоскопічного гемостазу. Перспективою дослідження є вибір хірургічної тактики залежно від прогнозу вірогідностей рецидиву кровотечі, залежно від кількісного відношення репаративних та деструктивних клітин у біоптатах виразкової інфільтрації у хворих із нестійким гемостазом.
Посилання
Feinman, M., & Haut, E.R. (2014). Upper gastrointestinal bleeding. Surg. Clin. North Am., 94 (1), 43-53.
Khadzhibaev, A.M., Iu, R.M., Kholmatov, R.M., Melnik, I.V., & Allaiarov, U. D. (2005). The role of endoscopy in diagnosis and treatment of gastroduodenal bleedings. Khirurgiia, (4), 24-27.
Maggio, D., Barkun, A.N., & Martel, M. (2013). Predictors of early rebleeding after endoscopic therapy in patients with nonvariceal upper gastrointestinal bleeding secondary to high-risk lesions. Can. J. Gastroenterol., 27 (8), 454-458.
Semeniuk, Yu.S., Bodnar, P.Ya., & Minich, V.H. (2013). Morfolohichni osoblyvosti slyzovykh obolonok shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky u khvorykh na vyrazkovu khvorobu, uskladnenu hostroiu retsydyvnoiu shlunkovo-kyshkovoiu krovotecheiu [Morphological features of the mucous membranes of the stomach and duodenum in patients with peptic ulcer disease complicated by acute recurrent gastrointestinal bleeding]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, (4), 49-50 [in Ukrainian].
Stanley, A.J., & Laine, L. (2019). Management of acute upper gastrointestinal bleeding. BMJ, 364.
Tsoi, K.K., Chan, H.C., Chiu, P.W., Pau, C.Y., Lau, J.Y., & Sung, J.J. (2010). Second‐look endoscopy with thermal coagulation or injections for peptic ulcer bleeding: A meta‐analysis. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 25 (1), 8-13.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).