Аналіз стану процесів ліпопероксидації залежно від сформованості постнекротичної кісти підшлункової залози

Автор(и)

  • В. В. Бойко Державна установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України” Харківський національний медичний університет
  • В. М. Лихман Державна установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України” Харківська медична академія післядипломної освіти
  • С. В. Ткач Державна установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України”
  • О. М. Шевченко Харківський національний медичний університет
  • Д. О. Мирошниченко Харківський національний медичний університет
  • А. О. Меркулов Державна установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України”
  • К. М. Яцько Державна установа “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України”
  • Є. О. Білодід Харківський національний медичний університет
  • Н. В. Бацман Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12617

Ключові слова:

панкреонекроз, псевдокіста підшлункової залози, ліпопероксидація

Анотація

Мета роботи: дослідити вміст псевдокіст підшлункової залози із подальшим аналізом стану вільнорадикальних процесів, що відбуваються.

Матеріали і методи. Представлено дані аналізу обстеження 62 хворих із псевдокістами підшлункової залози. Вивчено прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові, а також у вмісті псевдокіст підшлункової залози залежно від ступеня сформованості кістозної стінки.

Результати досліджень та їх обговорення. Дослідження вмісту псевдокіст підшлункової залози дало змогу проаналізувати стан вільнорадикальних процесів, що відбуваються, і виявило високу токсичність ексудату при несформованих псевдокістах. Маркером несформованості стінки псевдокісти є підвищений вміст малонового діальдегіду в еритроцитах крові хворих.

Посилання

Smeets, X., Bouhouch, N., Buxbaum, J., Zhang, H., Cho, J., Verdonk, R.C., …, & van Geenen, E. (2019). The revised Atlanta criteria more accurately reflect severity of post-ERCP pancreatitis compared to the consensus criteria. United European Gastroenterol. J., 7 (4), 557-564. DOI: 10.1177/2050640619834839.

Krivoruchko, I.A. (2013). Differentsirovannyiy podhod k vyiboru metoda lecheniya psevdokist podzheludochnoy zhelezy [Differentiated approach to the choice of treatment for pancrea­tic pseudocysts]. Klinichna khirurhiia – Clin. Surg., 7, 16-19 [in Ukrainian].

Machicado, J.D., Chari, S.T., Timmons, L., Tang, G., & Yadav, D. (2018). A population-based evaluation of the natural history of chronic pancreatitis. Pancreatology, 18 (1), 39-45. DOI: 10.1016/j.pan.2017.11.012.

Greenberg, J.A., Hsu, J., Bawazeer, M., Marshall, J., Friedrich, J.O., Nathens, A., …, & McLeod, R.S. (2016). Clinical practice guideline: management of acute pancreatitis. Can. J. Surg., 59 (2), 128-140. DOI: 10.1503/cjs.015015.

Adams, D.B. (2017). Pancreatitis: medical and surgical mana­gement. Chichester: Wiley Blackwell. 326 p.

Deng, L.H., Hu, C., Cai, W.H., Chen, W.W., Zhang, X.X., Shi, N., …, & Xia, Q. (2017). Plasma cytokines can help to identify the development of severe acute pancreatitis on admission. Medicine (Baltimore), 96 (28), e7312. DOI: 10.1097/MD.0000000000007312.

Krylova, O., Gubergrits, N., Rudenko, A., Haydar, Y., Karachynova, V. (2019). Role of NO synthases deficiency in the development of pancreatitis (experimental study). Pancreatology, 19 (1), S25-S26. DOI: 10.1016/j.pan.2019.05.059.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-18

Як цитувати

Бойко, В. В., Лихман, В. М., Ткач, С. В., Шевченко, О. М., Мирошниченко, Д. О., Меркулов, А. О., … Бацман, Н. В. (2022). Аналіз стану процесів ліпопероксидації залежно від сформованості постнекротичної кісти підшлункової залози. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (4), 5–9. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12617

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ